Про символіку об'єднаних громад

Автор: Анатолій Ткачук, Директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства 

Отримав сьогодні звернення «з низів». В деяких об‘єднаних територіальних громадах готують свою нову символіку – герб, прапор, деякі уже ухвалили таку символіку. І раптом хтось із геральдичного товариства поширив інформацію, що ОТГ не може мати власної символіки, а має використовуватись символіка центру громади.

Така позиція не має під собою жодного аргументу.

По перше, слід користуватись законом «Про місцеве самоврядування в Україні». Закон визначає поняття територіальної громади: «територіальна громада – жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;» Цей закон поширюється на всі територіальні громади України, у тому числі і об‘єднані. У законі є відповідна стаття, що регулює питання символіки власне територіальних громад:

«Стаття 22. Символіка територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей

Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає їх історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції.
З урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районними, обласними радами може бути затверджена символіка відповідно району, області.
Зміст, опис та порядок використання символіки територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей визначаються відповідною радою згідно з законом.»
Отже, мова в законі йде власне про символи територіальних громад. Якою має бути символіка об‘єднаної територіальної громади? Це має вирішувати власне територіальна громада в особі відповідної місцевої ради, але ця символіка має мати об‘єднуючий характер, має сприйматись усією громадою, а не тільки жителями одного, нехай центрального містечка чи села. Адже наше завдання поступово на основі досить механічного об‘єднання різних сільрад у одну територіальну громаду перейти до нової місцевої ідентичності, де всі жителі цієї громади, не залежно в якому поселенні вони проживають, відчували себе однією сім‘єю.

По-друге, при розробці нової символіки слід розуміти, яким чином вона допоможе громаді сформувати своє обличчя, створити успішний територіальний бренд, який допоможе розумному зростанню цієї великої території, якою зараз є нові ОТГ. На жаль, частина гербів сіл, селищ, які стали центрами нових ОТГ навряд чи можуть справитись з таким завданням. Часто, геральдисти, які готували такі герби, поєднували в них непоєднуване. Але раніше на це не звертали увагу, а сьогодні і герб, і логотип, і ключове гасло мають корелюватись одне з одним і створювати цілісний образ територіальної громади. Саме тому, роботу із створенням нової символіки об‘єднаних громад, якщо вона ведеться розумно і з прицілом на розвиток громади, слід вітати і допомагати громадам, а не гальмувати її.

От приклад герба ґміни Грубешів у Польщі

Мал.1 Герб ґміни Грубешів

Дата на гербі відповідає періоду утворення ґмін у Польщі за часів комуністичного режиму. Ми не оцінюємо тут вдалість герба, але у самому гербі ключовим елементом є герб міста Грубешів. Таким чином ґміна почасти використовує символіку більш потужної одиниці для просування себе у світі.

А це герб власне міста Грубешів, яке дало назву самій ґміні, але не входить до її складу.

Мал. 2 Герб міста Грубешів

Є уже певний досвід і в Україні. Так селище Наркевичі стало центром Наркевицької об‘єднаної територіальної громади і громада, а не її центр отримали новий герб[1].


Мал.3. Герб Наркевицької ОТГ

Сьогодні Україна розпочала непростий, але потрібний процес децентралізації, який напряму пов‘язаний із зміною адміністративно-територіального устрою, бюджетної системи, системи стратегічного та просторового планування. Все це робиться з однією метою – створення умов для розумного економічного зростання у громадах та регіонах, що неодмінно приведе до покращення якості життя місцевого населення.

Територіальні громади у цьому процесі є головним рушієм змін. Вони перші починають жити в умовах позитивної конкуренції за внутрішні та зовнішні ресурси і їхня впізнаваність для потенційних інвесторів є дуже важливою. Тому формування символіки громад має бути спрямоване, як в середину громади – ми єдині, ми одна сім‘я , так і на зовні – ми відкриті для світу, ми кращі, тут можна працювати, сюди можна інвестувати, тут престижно та комфортно жити".

Теги:

Анатолій Ткачук колонка

Джерело:

Інститут громадянського суспільства

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

18 вересня 2020

Парламент прийняв закон, який сприяє розвитку фізкультурно-спортивної інфраструктури в громадах

Парламент прийняв закон, який сприяє розвитку...

17 вересня Верховна Рада України прийняла в цілому Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо...

18 вересня 2020

Академія жіночого лідерства для активних жінок з Івано-Франківської та Тернопільської області

Академія жіночого лідерства для активних жінок...

Український жіночий фонд у партнерстві з Національним Демократичним Інститутом (США) оголошує набір учасниць в...

17 вересня 2020

23 вересня - вебінар “Організація опитувань щодо якості послуг в об’єднаних територіальних громадах”

23 вересня - вебінар “Організація опитувань...

23 вересня 2020 року, об 11:00 Програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE)...

17 вересня 2020

Гроші громадам: Верховна Рада прийняла законопроект в цілому

Гроші громадам: Верховна Рада прийняла...

17 вересня Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому проект закону «Про внесення змін до...

16 вересня 2020

Гроші громадам: у другому читанні законопроект Парламент може розглянути вже завтра

Гроші громадам: у другому читанні законопроект...

16 вересня Бюджетний комітет Верховної Ради рекомендував до другого читання проект закону «Про внесення змін до...