Джерело  - Facebook New Strategy Center

Традиційно міжнародне муніципальне партнерство з Румунією є більш поширеним у прикордонних західних областях України - Закарпатській, Чернівецькій та Івано-Франківській, які мають доступ до спільних програм транскордонного співробітництва ЄС. З 2023 року в Румунії активно триває дискусія про можливу роль країни у відбудові України і чи можуть сприяти цьому муніципальні партнерства.

Основні ідеї про можливі формати співпраці з румунськими муніципалітетами привезли для вас з конференції Rebuilding Ukraine 2026 в Бухаресті, яку організував New Strategy Center 22-23 жовтня.

Участь у конференції відбулася в межах Програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні».

Безпека та стійкість: український досвід для румунських партнерів

З початку війни Румунія перетворилася на великий гуманітарний хаб підтримки України. Багато українських громад отримали допомогу з Румунії в перші місяці війни, а багато дітей змогли взяти участь у молодіжних таборах, які організовували румунські муніципалітети. З цієї солідарності вже зараз розвиваються формальні муніципальні партнерства.

Так, під час конференції угоду підписали українська Кілія з румунською Кілією Веке.

Водночас, сьогодні українські муніципалітети можуть допомогти румунським громадам підготуватися до можливих кризових ситуацій. Мер Ужгорода Богдан Андріїв, який під час конференції підписав партнерську угоду з румунським містом Бузеу, готовий ділитися власним досвідом стійкості з партнерами:

“Досвід війни змусив місцеву владу навчитися швидко організовувати прийом великої кількості людей, забезпечувати їхнє розміщення, безпеку, медичну допомогу та базові потреби. Ужгород розробив власні механізми підтримки ВПО, зокрема програми допомоги вразливим категоріям населення та облаштування житла. І ми готові ділитися цим досвідом з європейськими партнерами”, – зазначає Богдан Андріїв.

Потребу переймати український досвід відзначили й під час панелі з енергетичної безпеки Чорноморського регіону. Зокрема, представник румунської енергетичної галузі Даніель Апостол закликав враховувати українські уроки захисту критичної інфраструктури, що може стати ще одним напрямом практичної співпраці між муніципалітетами.

Також, під час конференції, працювала експозиція румунського бізнесу, який зацікавлений у співпраці з Україною. Більшість стендів стосувалися саме розвитку оборонних технологій, тому інтерес до співпраці в цій темі має також економічну складову.

Джерело  - New Strategy Center

Бізнес мости і економічне відновлення

Румунський бізнес, зокрема зосереджений на будівництві за стандартами ЄС, енергоефективних рішеннях та безпекових технологіях зацікавлений у співпраці з українськими громадами і може бути містком для налагодження співпраці з румунськими муніципалітетами.

Ця модель вже подекуди працює в межах програм транскордонного співробітництва, коли саме румунські бізнеси ініціюють спільну подачу проєктів на конкурси, залучаючи муніципалітети з обох боків. Великою перевагою такої моделі є досвід румунських компаній у реалізації проєктів за вимогами ЄС.

Крістіан Ербашу, президент румунської федерації роботодавців будівельних компаній вважає, що румунські компанії історично не дуже активно працювали за кордоном самостійно, тому їм потрібні надійні українські партнери та персональні робочі відносини. І саме зараз час для налагодження таких відносин.

“Україна має не тільки відремонтувати зруйноване, а й розвивати економіку; приватному бізнесу потрібна економічна доцільність і прибутковість. Політичні відносини між нашими державами добрі, але конкретних міжурядових економічних домовленостей недостатньо”, – зазначає Крістіан Ербашу.

Водночас український бізнес також має конкретні запити до румунських партнерів. Представниця Логістичного комітету Європейської Бізнес Асоціації звернула увагу на потребу українських компаній в інформації про доступні склади, термінали та інші логістичні приміщення в Румунії й Молдові. Для муніципалітетів це можливість сприяти встановленню контактів між місцевими підприємцями, бізнес-об'єднаннями та операторами інфраструктури.

Попри взаємну зацікавленість, розвиток спільних ініціатив стримує брак фінансування для проєктів, які охоплювали б ширшу територію України, а не лише прикордонні регіони.

Європейський досвід: не лише фінансування, а й уміння ним скористатися

Муніципальна співпраця України з Румунією дозволяє вивчати не лише успішні практики, а й помилки, яких варто уникати як в процесі відбудови так і в процесі європейської інтеграції на місцевому рівні.

Показовий приклад того, чому варто шукати не лише фінансування, а й управлінський досвід, – румунське Бузеу. Його міський голова Константін Тома розповів про стратегію «Місто-магніт до 2030 року», яка поєднує економіку, освіту, соціальну сферу та культуру. За його словами, місто залучило понад 700 млн євро коштів ЄС. Важливою передумовою стали фінансова дисципліна, професійна підготовка проєктів і оптимізація роботи адміністрації: перед цифровізацією послуг у Бузеу спершу переглядали самі процеси, щоб не переносити неефективність в електронний формат.

Цей досвід особливо актуальний для українських громад, які одночасно працюють над відновленням інфраструктури, модернізацією послуг і підготовкою до європейської інтеграції.

“Муніципальні партнерства забезпечують доступ до практичного досвіду європейських колег у стратегічному плануванні, управлінні, підготовці проєктів і впровадженні змін”, – поділилася досвідом ініціативи Cities4Cities, в рамках Програми Polaris, експертка з міжнародної співпраці Ольга Томків.

Джерело  - New Strategy Center

Для громад, які прагнуть залучати інвестиції, важливо мати не лише перелік потреб, а й підготовлені проєктні пропозиції. Під час панелі про фінансування відбудови представники Європейського інвестиційного банку наголосили на нестачі проєктів, готових до фінансування, та важливості консультаційної підтримки на етапі їх підготовки.

Муніципальні партнерства можуть допомагати українським громадам ще до подання заявок – через обмін досвідом стратегічного планування, технічної підготовки проєктів і роботи з європейськими фінансовими інструментами.

Транскордонні проєкти

Сьогодні українські і румунські партнери можуть працювати спільно в рамках 6 програм Interreg.

• Програма Interreg (Interreg VI-A) NEXT Румунія - Україна
• Програма Interreg (Interreg VI-A) NEXT Угорщина - Словаччина - Румунія - Україна
• Програма Interreg (Interreg VI-B) NEXT “Басейн Чорного моря”
• Дунайська регіональна програма (Interreg VI B)
• Програма Interreg (Interreg VI-C) Interreg Europe
• Програма Interreg (Interreg VI-C) URBACT

Беззаперечним лідером спільної реалізації проєктів з румунськими партнерами є Чернівецька область. Сьогодні область має партнерські відносини з румунськими Сату-Маре, Ботошані, Сучава, Ясси, Констанца, Тіміш.

“Ми реалізували низку проєктів. Наприклад, дитяча лікарня отримала обладнання для телемедицини. У співпраці з повітовою радою Сучави придбали обладнання для діагностичного центру, яке інакше ми не змогли б закупити. Також було модернізовано рентгенологічне відділення. Наші фахівці активно співпрацювали з колегами із Сучави в медичній сфері, і це дало вагомий результат”, – Михайло Павлюк, заступник голови Чернівецької обласної ради.

Важливо зазначити, що в рамках Дунайської програми, а також Interreg Europe та URBACT можуть працювати громади з усієї території України.

Водночас участь у програмах Interreg супроводжується низкою практичних викликів. Під час конференції обговорювали проблему подвійної перевірки закупівель, коли витрати можуть відповідати правилам програми, але викликати зауваження під час перевірки відповідно до українського законодавства.

Для невеликих громад додатковими труднощами є необхідність попередньо фінансувати роботи до відшкодування витрат та забезпечувати власне співфінансування. Серед озвучених пропозицій – створення національних контактних пунктів для збору проблем і надання офіційних роз'яснень щодо реалізації транскордонних проєктів.

У новому періоді з 2028 року географія і кількість програм можуть розширитися, тому співпраця з нашими найближчими сусідами в ЄС набуває особливо важливого значення.

Окрім цього Румунія, Болгарія, Молдова та Україна цього року створили Європейське об'єднання територіальної співпраці “Нова Східна Брама Європи”, яке базуватиметься в румунському місті Констанца. Детальніше про цей інструмент ми розповідали у окремій публікації.

Під час конференції також згадувалася нещодавно ініційована Президентом України Карпатська інтеграційна ініціатива, яка поєднує 8 країн Карпатського регіону для спільної реалізації Європейської стратегії для Карпатського регіону. Очікується, що створення такої ініціативи сприятиме реалізації спільних проєктів у сфері енергетичної стійкості, логістики, екології, інновацій та освіти.