У межах реалізації реформи старшої профільної школи, суттєво змінюються підходи до  внутрішньої організації освітнього процесу. Йдеться не про формальну структуру класів, а про створення реальних можливостей вибору для учнів і формування гнучких освітніх траєкторій. Зокрема, у ліцеї має бути щонайменше два класи, що забезпечують навчання за трьома профілями, у межах трьох кластерів: природничо-математичного (STEM), мовно-літературного та соціально-гуманітарного. Якщо ліцей є єдиним у громаді, на нього покладається обов’язок забезпечити реалізацію всіх трьох кластерів. Це прямо випливає з норм Положення про ліцей, а також закладено в основу  Законі України «Про повну загальну середню освіту», який гарантує доступність і варіативність повної загальної середньої освіти незалежно від місця проживання. 

Важливим елементом нової моделі є можливість для учня змінити обраний профіль у 10 класі. Такий перехід здійснюється за заявою учня (або батьків) та обов’язково супроводжується профорієнтаційним консультуванням. Це дозволяє зробити усвідомлений вибір. 

Окремо варто підкреслити, що три профілі навчання мають бути забезпечені в межах кожної форми здобуття освіти, яка функціонує в ліцеї: денної (у тому числі змішаної), дистанційної, вечірньої. Це принципово важлива норма, яка закріплює рівність доступу до профільної освіти для різних категорій учнів незалежно від форми здобуття освіти. 

Особливу роль у сучасних умовах відіграє дистанційна форма навчання. Вона передбачена статтею 9 Закону України «Про освіту» та статтею 4 Закону України «Про повну загальну середню освіту»  та відповідно відкриває можливості для:

• дітей, які тимчасово або постійно перебувають за кордоном;
• дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях – для них дистанційне навчання часто є єдиним безпечним і доступним способом отримати українську освіту;
• учнів, які з різних причин не можуть відвідувати очну форму навчання.

 

У цьому контексті вимога забезпечення трьох профілів навчання в дистанційній формі є не формальністю, а інструментом рівного доступу до освіти.. Учень, незалежно від місця перебування, має право обирати не лише форму навчання, а й зміст – тобто профіль. 

Водночас для учнів за кордоном законодавством передбачено два різні формати навчання в українській системі освіти.

Перший – повна дистанційна форма навчання в українському ліцеї. У такому випадку дитина навчається за повною українською програмою та може обирати будь-який профіль у межах трьох кластерів.

Другий – навчання за українознавчим компонентом. Даний формат орієнтований на учнів, які паралельно відвідують школу країни перебування, для збереження зв’язку з українською освітою. Однак у такому випадку обирати профіль можливо в межах мовно-літературного та соціально-гуманітарного кластерів.

Таким чином, реформа передбачає не просто зміну структури ліцеїв, а створення гнучкої системи, де:

• учні мають доступ до трьох профілів;
• профілі реалізуються в усіх формах навчання;
• дистанційна освіта стає повноцінним інструментом доступу до української профільної школи;
• діти за кордоном можуть або підтримувати зв’язок з Україною через українознавчий компонент, або здобувати повну профільну освіту дистанційно.

 

Профілі формуються виключно в межах визначених освітніх кластерів, що закріплено концепцією реформи профільної середньої освіти та положеннями Закону України «Про повну загальну середню освіту». Це означає, що профільне навчання не передбачає довільного поєднання предметів із різних напрямів. Кожен профіль є цілісною, логічно пов’язаною освітньою траєкторією, яка забезпечує поглиблене вивчення предметів певної сфери та здобуття у ній знань протягом 11–12 класів.

STEM-кластер охоплює профілі, спрямовані на поглиблене вивчення природничих і технічних наук. До нього можна віднести  профілі: хімія – біологія, математика – фізика, а також математика – інформатика – технології тощо.

Мовно-літературний кластер зосереджений на розвитку мовних, комунікативних і культурних компетентностей. У його межах можна передбачати  профілі: українська мова та література, українська мова у поєднанні з мовами і літературами національних меншин, а також іноземні мови тощо.

Соціально-гуманітарний кластер орієнтований на суспільні науки, культуру та економічну грамотність. Він може включати такі профілі, як історія та громадянська освіта, географія та іноземна мова, економіка та фінанси, а також мистецтво тощо.

Варто наголосити, що наведений перелік профілів не є вичерпним і має рамковий характер. Він визначає базову логіку побудови профільного навчання, однак не обмежує заклади освіти у розвитку власної пропозиції в частині формування профілів. 

Разом із тим, така автономність закладу освіти не означає можливості довільного поєднання змісту різних кластерів. Заклад освіти не може створювати довільні міжкластерні профілі, наприклад: мистецько-математичний, фізико-філологічний, біолого-історичний. Такі комбінації суперечать логіці кластерної моделі, оскільки профіль має забезпечувати системність, академічну послідовність і відповідність державним стандартам.

При цьому важливо розуміти різницю між організаційними одиницями.  Варто наголосити, що клас і профіль – це не одне й те саме. Профіль не «закріплюється» за окремим класом. Натомість заклад пропонує щонайменше три профілі, а учні з різних класів обирають профіль, який їм підходить, предмети та курси. Ключове завдання — не просто дати знання, а забезпечити глибоке занурення в обрану галузь. 

Ефективність такої моделі безпосередньо залежить від чисельності учнів.  Хоча нормативні документи не визначають мінімальної кількості учнів у класі саме для ліцею, організація освітнього процесу має враховувати інші встановлені вимоги. Зокрема, поділ на групи для вивчення профільних чи окремих предметів (інтегрованих курсів), а також формування міжкласних і змінних груп можливі лише за наявності щонайменше 8 учнів. 

Наповнюваність класів у державних і комунальних ліцеях та порядок дій у разі її недостатності визначаються законодавством, зокрема Законом України «Про повну загальну середню освіту».  Якщо клас сформувати неможливо, учні навчаються за іншими формами або в іншому закладі з урахуванням доступності. Достатня кількість здобувачів освіти створює умови для формування більшої кількості навчальних груп, гнучкого розподілу на профільні та міжкласні об’єднання, а також розширення переліку доступних освітніх маршрутів.

Чим більший контингент учнів, тим ширшими є можливості закладу освіти для організації різноманітних профільних груп у межах визначених кластерів. Це, у свою чергу, дозволяє забезпечити не лише базову реалізацію трьох кластерів, а й більш багату та варіативну профільну пропозицію, яка краще відповідає індивідуальним інтересам і здібностям учнів.

Таким чином, нова модель профільної старшої школи формує цілісну й логічно вибудувану систему, у центрі якої перебуває учень, його освітні потреби та право на усвідомлений вибір. Кластерний підхід забезпечує структурованість і якість профільного навчання та, водночас, зберігає достатній рівень автономії закладів освіти для формування власної освітньої пропозиції.  Саме така модель відповідає сучасним викликам, підсилює якість освіти та формує основу для конкурентоспроможного майбутнього кожного учня і всієї системи загалом.