Партнерство територіальних громад, особливо у сфері освіти, перейшло з категорії бажаної ініціативи в стратегічну необхідність. У Балтській громаді, що на Одещині, переконані, що тільки так громади можуть повноцінно розвиватися.

«Жодна, навіть найпотужніша громада, не може забезпечити повний спектр якісних послуг самотужки. Водночас співробітництво має будуватися не лише на довірі, а підкріплюватися законодавчо», – впевнений Валерій Желіховський, заступник Балтського міського голови із соціальних питань.

Балтська громада активно співпрацює з партнерами як в Україні, так і за кордоном (має до 20 європейських міст-побратимів). Окрім освіти, співробітництво охоплює медичну галузь (кластерна лікарня), молодіжну політику, спорт і комунальне господарство.

У цьому тексті читайте про досвід налагодження співпраці навколо Центру професійного розвитку педагогічних працівників Балтської міської ради.

Власна інновація та партнерська необхідність

Центр професійного розвитку педагогічних працівників у Балті створений у 2020 році як пряма відповідь на новий Закон «Про освіту», що вимагав переформатування системи підвищення кваліфікації.

«Наразі в Центрі є три консультанти та директорка, тобто я. Ми займаємося організацією підвищення кваліфікації педагогів усіх закладів: середньої, дошкільної та позашкільної освіти. Загалом Центр працює як хаб, що об’єднує освітян. До того ж законом передбачено, що кожен учитель протягом п’яти років має підвищити кваліфікацію на 150 годин. Тому не може бути ситуації, коли хтось із педагогів не охоплений цим процесом. Це – обов’язкова умова», – зазначає Світлана Ткач, директорка Центру професійного розвитку педагогічних працівників.

 

 

Ключовим елементом структури є менторська служба, створена ще у 2017–2018 роках.

«Ми ще тоді зрозуміли, що нереально утримувати штат із 15 методистів, які були б глибокими спеціалістами лише в одному предметі. Кожен із них мав два-три предмети, якими опікувався, але ж головний – один предмет, а два інших – програвали. Нині менторська служба складається зі вчителів-предметників, які викладають лише один предмет і є найкращими у своїй справі. Вони організовують безпосередню роботу з учителями, які потребують допомоги, й отримують доплату за цю роботу. Це дає змогу глибоко опрацьовувати тему й кожне звернення», – розповідає Петро Кулик, начальник відділу освіти Балтської міської ради.

 

Під час однієї із зустрічей з учителями

 

Такий підхід дає змогу Центру бути максимально чутливим до потреб освітян-практиків. Центр проводить опитування та робить запити до закладів освіти інших громад, щоб зрозуміти, що ж потрібно вчителям саме зараз.

«Адже якісна освіта вимагає постійного оновлення знань та вмінь. А наші ментори – це найкращі, найактивніші вчителі-інноватори, які є практиками. Вони тісно співпрацюють із педагогами, першими чують їхні запити. Далі ми задовольняємо ці запити через взаємодію з іншими суб’єктами підвищення кваліфікації: долучаємо всеукраїнські та міжнародні проєкти. Це створює постійний обмін досвідом та взаємодію навіть на всеукраїнському рівні, адже деякі наші вчителі самі є всеукраїнськими тренерами», – каже Світлана Ткач.

 

 

Наразі послугами ЦПР охоплено майже 100 % педагогів Балтської громади й понад 60 % працівників сусідніх громад-партнерів, серед яких Піщанська й Кодимська громади.

Необхідність партнерства стала очевидною ще на старті реформи старшої школи. Валерій Желіховський пригадує:

«Ми були одні з перших 139 громад, які утворилися на карті України. І ми вже тоді відчули, що надавати весь спектр послуг на рівні громади буде складно. Тому треба було зрозуміти, у який спосіб будувати партнерські стосунки із сусідніми громадами».

Спілкування відбувалося на рівні заступників міських голів громад:

«Запитували одне в одного: «А як у вас? А що ви робите?». Коли ми розкрили спектр послуг, які надає Центр професійного розвитку, люди були здивовані. Кажуть: «Ви ж наші сусіди, а ми навіть не знали, що у вас стільки всього є». А зараз, під час воєнного стану, ми відчуваємо, як ця співпраця нам дає значні переваги. Адже через непопулярність професії вчителя, молодь не дуже хоче працювати в школі. Водночас якість освітніх послуг має бути на високому рівні. Тож постійний професійний розвиток педагогів допомагає тримати «планку» на відповідному рівні».

Співпраця з DECIDE: легітимізація та фінансова модель

Однак співпраця із сусідніми громадами розпочиналася на рівні «джентльменських угод». Згодом, уже завдяки експертам Швейцарсько-українського проєкту DECIDE її вдалося вивести на офіційний рівень.

«Памʼятаю, якось мені зателефонувала заступниця міського голови Кодимської громади й каже: «Є класний проєкт про співробітництво громад. Я знаю, що ви можете ефективно заповнити заявку, описати все, ми допоможемо з усім – готові рухатися разом»», – розповідає Петро Кулик.

Ініціатива співробітництва громад від DECIDE базується на ідеї взаємної підтримки та посилення. Співпраця дає громадам змогу компенсувати нестачу власних послуг, фахівців чи установ за рахунок сусідів. Крім того, об’єднання фінансових і кадрових ресурсів дає можливість партнерам створювати та реалізовувати спільні, більш амбітні проєкти.

«Після ліквідації методичного відділу нам як ніколи потрібна фахова підтримка. Створювати власний Центр професійного розвитку ми не маємо змоги, та й це недоцільно для нашої кількості вчителів. Вихід один – об’єднуватися. Співпраця із сусідньою громадою відкриває для нас багато можливостей: це регулярні зустрічі, вивчення нових методик і законодавства, обмін досвідом. Така взаємодія має дійсно позитивний вплив на нашу роботу», – пояснює Сергій Ревенко, начальник відділу освіти, молоді та спорту Кодимської міської ради.

Балтська громада скористалася досвідом експертів Проєкту DECIDE і уклала договір про реалізацію спільного проєкту. Власне, розпочати офіційну співпрацю вирішили навколо Центру професійного розвитку педагогічних працівників.

«Це дало нам змогу впорядкувати процеси і ввійти в законодавче поле», – пояснює Петро Кулик.

За послуги ЦПР для інших громад передбачена символічна плата, розрахована за кожного педагогічного працівника, що частково компенсує витрати на утримання ЦПР.

До того ж завдяки мінігранту Проєкту DECIDE у розмірі 130 тисяч гривень, закупили ноутбуки.

 

 

«Ми транслюємо 30–50 % заходів онлайн. Це дає нам можливість надавати послуги без логістичних втрат, а вчителям – підвищувати цифрову компетентність. Але, звісно, віддаємо перевагу очним зустрічам, бо це ефективніше, і йдеться також про психологічну підтримку. Коли громада невелика, а вчителі обмежені в спілкуванні, спільні зустрічі підтримують їхнє ментальне здоров’я. Бути в одній спільноті, спілкуватися – це дуже великий плюс і виклик нашого часу», – розповідає Світлана Ткач.

Обмін «родзинками» та стратегія розвитку

«У кожній громаді є свої «родзинки». Наприклад, у Кодимській громаді добре розвивається програмування, а в нас – робототехніка. Й от можливість інформування та доповнення один одного в цій співпраці є навіть важливішим спектром, аніж безпосереднє підписання договору. Нам цікаво ділитися з іншими тим, що ми маємо, і дізнаватися щось навзаєм», – каже Петро Кулик.

Саме завдяки такій взаємодії з’являються професійні спільноти:

«Це виклик – шукати однодумців та створювати професійні спільноти. Якби не було цієї взаємодії, спільноти б не утворилися. Люди знаходять спільне в професійній діяльності. Кожен ментор-предметник є координатором своєї спільноти. І коли постає питання: «Що мені робити зараз? Як подолати труднощі в освітньому процесі?», ці спільноти допомагають знайти відповідь», – впевнена Світлана Ткач.

Власне, співпраця громад і створення спільнот допомагає знайти відповідь на питання, як подолати труднощі в освітньому процесі. У майбутньому громада планує використати свій партнерський досвід для вирішення глобальних освітніх викликів.

«Стратегічна ідея – це створення ліцею до 2027 року. І тут нам треба вже думати про реорганізацію мережі. І думати про сусідів, наприклад, що Піщанська громада не матиме власного ліцею. І нам треба залучити їхніх дітей до себе», – говорить Валерій Желіховський.

Розглядають ідею утворити триумвірат із фаховим педагогічним коледжем, який має вільні місця у своєму гуртожитку.

«Ми розуміємо, що завтра будуть нові виклики, – додає Валерій Желіховський. – Ми вже починаємо доростати до того, щоб спробувати провести конференцію на об’єднаному рівні. Це точно дасть можливість масштабувати наші партнерські взаємовідносини і спробувати відкрити нову сторінку в спілкуванні між педагогами».

Світлана Ткач підсумовує:

«У нас багато спільних планів: використовувати спільні цифрові платформи, обмінюватися досвідом, розвивати наставництво через менторство та організовувати освітні подорожі, щоб вивчати досвід інших Центрів професійного розвитку».

Нещодавно, за прикладом співпраці навколо ЦПР, громада підписала офіційні договори про співпрацю в різних сферах із Зеленогірською, Піщанською, Слобідською і Кодимською громадами.

«Наприклад, ми маємо осередок із викладання предмету Захист України. До нього доїжджають учні з двох громад: Слобідської і Піщанської. Вони вкладають своє співфінансування за кожну дитину. Тому тут є співпраця і фінансова. Ми проводили попередні слухання, обговорювали, розраховували бюджети, займалися кошторисами. Це достатньо велика підготовча робота. Але за основу ми вже брали перший досвід, тому було набагато легше це реалізовувати», – говорить Петро Кулик.

У громаді говорять: через офіційну співпрацю процес упорядковують і виходять у законодавче поле. Тоді є чітке підпорядкування основним фінансовим законам, бюджетному кодексу й законодавчій базі. Отже, відповідальність двох сторін і гарантії.

Марія Булейко (Марковська)