У Житомирі відбулася громадська асамблея, присвячена темі транспортної інфраструктури та сталої мобільності. Протягом чотирьох днів – 25-26 жовтня та 1-2 листопада 2025 року – мешканці громади спільно шукали рішення, які зроблять пересування містом безпечнішим, зручнішим і більш доступним для всіх груп користувачів.

---

Громадська асамблея – інноваційний формат участі в традиції дорадчої демократії, який поширений в Європі і Європейському Союзі, а також глобально. Він поєднує відбір учасників жеребкуванням з-поміж всіх мешканців громади, глибоке та поінформоване обговорення складних тем, навчання від технічних експертів, науковців, а також інформування про потреби від груп інтересів та умови прийняття рішень від влади і підтримку професійними фасилітаторами. Учасники представляють не власні інтереси, а інтереси всієї громади – це нова філософія взаємодії між мешканцями та владою, яка допомагає створювати інклюзивні, продумані та збалансовані рішення.

 

 

Громадська асамблея дає громаді кілька важливих переваг. По-перше, завдяки випадковому відбору учасників до громадської асамблеї долучаються ті мешканці, які зазвичай залишаються поза традиційними форматами участі – це робить рішення більш справедливими і репрезентативними. По-друге, дорадчий формат (або його ще називають “деліберацією”) дозволяє учасникам глибоко розібратися у темі, почути різні погляди та зрозуміти мотиви інших груп. По-третє, асамблеї допомагають органам місцевого самоврядування отримати якісні, добре аргументовані рекомендації, засновані на реальних потребах громади, а також підвищують довіру та підзвітність у прийнятті рішень.

Чому саме Житомир?

Місто стало учасником проєкту BRIDGE за результатами відкритого конкурсу для громад Київської, Житомирської та Чернігівської областей. Конкурс проходив з 8 квітня по 19 травня 2025 року, а вибір здійснювали представники університетів консорціуму BRIDGE, серед яких Київська школа Економіки, Університет Тарту, Технічний Університет Берліна та Еразмуський університет Роттердама^[1].

Як формувалася асамблея: від форуму до чотирьох днів обговорень

Першим кроком став форум зацікавлених сторін, де директори шкіл, старости, представники громадських організацій, бізнесу, університетів та релігійних спільнот Житомирської громади обирали тему для обговорення та формували перші ідеї до порядку денного на основі трьох тем, запропонованих Житомирською міською радою на конкурс. Тут же був створений Дорадчий комітет з 13 представників громади та депутатського корпусу.

У серпні 2025 року 2500 мешканців, відібрані випадковим жеребкуванням поштових адрес, отримали листи-запрошення. Паралельно у вересні відкрилася реєстрація для всіх охочих. Після другого етапу жеребкування було відібрано 92 учасники, із них:

• ⅔ – люди, які отримали листи;
• ⅓ – учасники з відкритої реєстрації.

Участь могла взяти будь-яка мешканка або мешканець віком від 14 років.

 

 

Після формування випадковим чином складу асамблеї, розпочався ключовий етап – обговорення. Протягом чотирьох днів учасники працювали в малих групах, де фасилітатори BRIDGE забезпечували рівність участі, дотримання регламенту та виваженість дискусії. На початку кожного блоку учасники отримували експертні презентації від фахівців у сфері безпеки дорожнього руху, велоінфраструктури, громадського транспорту, тактичних інтервенцій та планування міської мобільності. Були запрошені також представники груп інтересів, таких як користувачі велосипедів, а також технічні спеціалісти з Житомирської міської ради та громадських організацій поза Житомиром. Експерти не брали участі в обговореннях, але відповідали на запитання, надавали додаткові матеріали та дані.

Після цього групи переходили до обговорення: визначали ключові проблеми, шукали можливі рішення, оцінювали реалістичність їх впровадження з огляду на бюджет, технологічні обмеження та специфіку Житомира. Групи постійно змінювалися на кожну дискусію, що, маючи 9 дискусій загалом, давало можливість учасникам постійно бути у нових групах.

Питання дискусій були різноманітними, але чітко відповідали загальній рамці громадської асамблеї: зміни організації дорожнього руху на одній з головних вулиць міста, регулювання паркування в дворах багатоповерхівок, засоби стишення швидкості руху автомобілів у місті, енерго живлення світлофорів під час відключення світла і т.д.

«Демократичне залучення мешканців Житомира показує: Україна готова до Європейського Союзу», – зауважив Проф. Ганс-Людгер Дінель, завідувач кафедри з питань праці, технологій та участі Технічного університету Берліна.

 

 

Динаміка була дуже живою:

• перший день – обережний, зосереджений на знайомстві та збиранні інформації;
• другий – більш емоційний, із конструктивними суперечками і пошуком аргументів;
• третій і четвертий – перехід до спільних позицій, формулювання рішень та голосування.

«Дуже добре, що є можливість висловити свої думки, почути інших, дійти спільної позиції. Це чудовий досвід. З кожною годиною люди все більше відчували залученість, висловлювали свої думки. І це чудово, адже саме так працює демократія. Люди вчаться приймати рішення, розуміти їхні наслідки. Це означає, що громада стає більш свідомою і готовою спільно формувати рішення», — каже Тетяна Комареус, 19-річна студентка.

«Враження надзвичайно позитивні. Ми бачили, як з кожним днем зростала залученість. Люди перестали бути пасивними слухачами, почали ставити питання, відстоювати власну позицію. Саме у цьому сила таких форматів: вони формують культуру взаємодії між владою й громадянами», – підкреслив Ілля Ткаченко, координатор асамблеї від Київської школи економіки.

Атмосфера відкритості дозволила почути й наймолодших, і найстарших учасників – від 15-річних до 91-річних мешканців громади. У роботі взяли участь 64 учасники, а за фінальні рекомендації проголосували 57 осіб. Завдяки цьому транспортна тема постала в усій повноті: як проблема для водіїв, пішоходів, велосипедистів, людей з інвалідністю та користувачів громадського транспорту. В результаті сформувалися 19 рекомендацій, які пізніше були винесені на голосування як такі, що, на думку учасників, реалістично виконати за 1-2 роки. З них 14 рекомендацій отримали фактичну підтримку асамблеї. Порогом для прийняття рішення було 2/3 голосів.

 

 

«Успішна розробка реалістичних рекомендацій в сфері сталої міської мобільності показує, що формат громадських асамблей працює. Я сподіваюся, він ширитиметься Україною», – Керстін Люкер, Керівниця відділу участі кафедри з питань праці, технологій та участі Технічного університету Берліна.

 

«Кожен із нас щодня стикається з транспортом: хтось їздить тролейбусом, хтось автомобілем, хтось пішки чи велосипедом. І це дуже різні, подекуди протилежні, інтереси, які має врахувати транспортна політика міста. Формат громадської асамблеї дозволяє людям краще зрозуміти ці інтереси та шукати точки перетину», – зазначила Олександра Койдель, директорка Центру демократичної стійкості у Київській школі економіки.

Цікавий цифровий акцент: Polis

Паралельно з офлайн-обговореннями команда BRIDGE та Житомирська міська рада відкрили онлайн-дискусію через платформу Polis. Усі мешканці міста могли зайти на платформу, проголосувати за твердження, натиснувши «погоджуюсь» або «не погоджуюсь», і залишити свою пропозицію, з якою вже наступні користувачі взаємодіяли через голосування.

Результати вразили масштабом участі:

• 790 користувачів взяли участь,
• 23 769 голосів за твердження,
• 162 користувачів додали нові твердження,
• 265 поданих тверджень.

Алгоритм Polis дозволив показати точки згоди і розбіжностей у громаді. Ці дані були представлені учасникам асамблеї для більш інформованого обговорення.

Що далі?

Усі пропозиції учасників буде оформлено у Звіт громадської асамблеї, який офіційно передадуть Житомирській міській раді. Місто зобов’язується розглянути кожну рекомендацію та публічно звітувати щодо її виконання.

Через рік посадовці міської ради детально розкажуть, які кроки були зроблені, що в процесі реалізації, а що потребує додаткових ресурсів. Це – важлива інновація у зміцненні підзвітності влади.

Також дослідники Центру демократичної стійкості у Київській школі економіки та університетів-партнерів вивчають процес організації, досвід учасників та результати асамблеї, щоб задокументувати український досвід деліберативної демократії й представити його як українській, так і міжнародній спільноті.