Співпраця між Хмельницькою областю та проєктом UCORD – нові можливості для розвитку культури регіону.

Авторка: Юлія Вільчанська-Марчук – PhD,
регіональна спеціалістка з питань культури
та соціальної згуртованості у Хмельницькій області

---

Хмельницька область однією з перших стала партнерським регіоном Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD. Метою проєкту UCORD є сприяння скоординованим діям із відновлення та злагодженого регіонального розвитку з боку громадян, бізнесу і органів влади. Одним із напрямів проєкту є компонент «Культура, соціальна згуртованість та залучення громадян», який спрямований на побудову соціальної згуртованості через культуру, діалог і креативні індустрії.

Підписаний меморандум про співпрацю між Хмельниччиною і проєктом відкрив нові можливості для розвитку області як простору, де культура є основою для стійкості, посилення української ідентичності та економічного зростання.

У фокусі спільних зусиль – підтримка культурних ініціатив, формування креативних кластерів, розвиток локального бренду регіону й пошук нових форматів взаємодії через культуру. Хмельниччина впевнено заявляє про себе як про регіон, де культура – не додаткова опція, а стратегічний ресурс для розвитку.

Важливою подією за підтримки UCORD став форум «Культура та потенціал особистості», який восени 2024 року зібрав у Кам'янці-Подільському митців, управлінців, активістів і представників громад із шести партнерських областей. Форум під гаслом «Людина. Ідентичність. Трансформація», організований  UCORD спільно з Агенцією регіонального розвитку Хмельницької області, продемонстрував, що саме культура стає потужним інструментом змін і соціальної згуртованості в умовах кризи.

 

Форум “Культура та потенціал особистості”, Кам’янець-Подільський, Хмельницька область, вересень, 2024

 

Одним із ключових результатів співпраці стало створення аналітичного звіту – «Виклики і можливості розвитку сфери культури та соціальної згуртованості Хмельницької області», який наразі є основою для планування нових ініціатив, підготовки грантових заявок і розвитку майбутніх локальних проєктів. За підтримки UCORD, у партнерстві з Агенцією регіонального розвитку Хмельницької області, здійснено комплексне дослідження стану культури в регіоні. Протягом кількох місяців проводилися глибинні інтерв’ю з представниками культурних установ, органами місцевого самоврядування, громадськими діячами та експертами креативних індустрій. Підготовка аналітичного документу узгоджувалась з учасниками робочої групи, спеціально сформованої для незалежної оцінки роботи над звітом. Окрім цього, в межах дослідження були проаналізовані стратегічні документи та приклади локальних практик. Такий підхід дозволив не лише зафіксувати сильні сторони, а й виявити системні виклики, які стоять перед галуззю в умовах війни та обмежених ресурсів. Робота над звітом об'єднала представників закладів культури, громадських організацій та органів влади, що підкреслює прагнення до партнерства, відкритості й пошуку сталих рішень.

У травні 2025 року під час заходу «Від ідеї до змін: старт впровадження грантової програми «Кластери Відродження» UCORD оголосив переможців грантового конкурсу - тих заявників, які отримають фінансову та менторську підтримку для розвитку культурних та культурно-туристичних проєктів, сформованих шляхом партнерства між громадами. Адже в умовах війни та нових викликів саме громади не лише зберігають культуру, а й шукають нові способи її розвитку, монетизації та популяризації.

 

Захід “Від ідеї до змін: старт впровадження грантової програми “Кластери Відродження”, Київ, травень 2025

 

Від Хмельниччини у грантовому конкурсі перемогли дві ініціативи. Перша - проєкт «Креативний хаб «Подільська мануфактура», який втілюватиме ГО «Товариство німців Хмельниччини – Відродження» разом з партнерами – Дунаєвецькою, Смотрицькою та Зінківською громадами. Проєкт спрямований на відродження, розвиток та популяризацію культури локального ремісництва Поділля шляхом створення мережі креативних хабів «Подільська мануфактура», організації виставки креативних ремесел та культурно-туристичного маршруту.

 

Юлія Вільчанська, ГО “Товариство німців Хмельниччини”

 

Другий проєкт під назвою «Крізь історію весільної моди» впроваджуватиме ГО «Експортний альянс «Українські весільні сукні» у партнерстві з Хмельницькою та Кам’янець-Подільською міськими радами, Хмельницьким національним університетом та ГО «IT-Кластер Хмельницького». У межах ініціативи проведуть дослідження еволюції українського весільного вбрання, створять книгу та документальний фільм про історію весільної моди Хмельниччини, а також віртуальний музей 3D-моделей суконь.

 

Марина Васильєва, ГО “Експортний альянс “Українські весільні сукні”

 

 Загальнонаціональний контекст: Стратегія розвитку культури України до 2030 року

 

28 березня 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію розвитку культури України на період до 2030 року та операційний план її реалізації на 2025–2027 роки. Ці документи визначають стратегічні орієнтири для всіх, хто працює у сфері культури в громадах, і стають новою системою координат для культурного розвитку країни. Стратегія чітко визначає, що в сучасних умовах культура стає інструментом стійкості суспільства та частиною національної безпеки, способом підтримки соціальної згуртованості, побудови довіри та забезпечення національної безпеки. Культурна спадщина у стратегії розглядається не лише як минуле, яке треба зберегти, а як ресурс для формування європейської ідентичності. Особливу увагу приділено розвитку креативних індустрій та підтримці креативних партнерств на місцевому рівні. Концепція резильєнтності культури (здатності відновлюватися після криз і викликів) стала ключовою складовою Стратегії. Саме через культуру громади мають отримати інструменти для адаптації, психологічної підтримки та побудови стійких локальних екосистем.

У цьому контексті зусилля Хмельниччини щодо розвитку креативного підприємництва, цифровізації спадщини, підтримки молодіжних ініціатив та модернізації культурних практик стають прикладом реалізації нової національної культурної політики на місцях.

 

Мистецька дипломатія: міжнародна інтеграція через театр, музику та літературу

 

Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр імені Михайла Старицького активно інтегрується у міжнародний культурний процес через нові мистецькі форми. У 2024 році колектив театру реалізував важливий проєкт – гастролі інтерактивної арт-терапевтичної вистави-перформансу «Маріуполь#nadiya_na_svitanok», що супроводжувалися спеціальним семінаром-дискусією на тему відновлення психоемоційного стану українців. Цю виставу вже продемонстрували європейським глядачам у Кракові (Польща) та Барселоні (Іспанія).

За останні роки команда театру продемонструвала успішну діяльність у сфері пошуку грантів, реалізувавши три вагомі проєкти, два з яких отримали підтримку Українського культурного фонду. Першим із таких проєктів стала ініціатива в межах напряму «Культура без бар'єрів». Вона спрямована на створення комфортного сценічного простору в театрі для людей з інвалідністю та постановку арт-терапевтичної вистави для військових з інвалідністю. Результатом став унікальний перформанс «Line. For. Life.», який високо оцінили не лише в Україні, а й за кордоном. Зокрема вистава була представлена на фестивалі українського театру «Схід-Захід» у Кракові (Польща).

 

Вистава Life. For. Life

 

Другий проєкт був реалізований у межах програми «Відновлення культурно-мистецької діяльності». Команда театру створила модерний етно-мюзикл «Назар Стодоля» – інноваційне сценічне прочитання української класики у форматі, що поєднує елементи традиційної драматургії та сучасних музично-хореографічних рішень. Проєкт став важливим кроком в оновленні творчого репертуару й популяризації української культурної спадщини через сучасні сценічні форми. Така міжнародна діяльність обласного театру демонструє, що культура на Хмельниччині активно трансформується, створюючи нові сенси, розширюючи  інклюзивність мистецтва та вибудовуючи міцний зв’язок між творчістю й суспільними процесами.

Впевнено зміцнює позиції як рушій креативної економіки в регіоні –  Хмельницька обласна філармонія. Музичні події філармонії  протягом 2023-2025 років дедалі активніше впливають на культурний бренд Хмельниччини, формуючи візитівку громади та області у межах всеукраїнського та європейського простору. Одним із прикладів мистецьких інновацій у культурному секторі області стала музично-хореографічна вистава «У пошуках маленького принца», яка поєднує літературний сюжет, музику та сучасний танець. На сцені задіяно 60 музикантів симфонічного оркестру і 63 артисти.  Ця постановка – яскравий кейс міждисциплінарної співпраці у сфері креативних індустрій.

 

Вистава “У пошуках маленького принца”

 

Наприкінці 2024 року Хмельницька обласна філармонія представила власну інтерпретацію всесвітньо відомої сценічної кантати Carmina Burana. У масштабному музично-сценічному дійстві були задіяні артисти ансамблю «Козаки Поділля», балетна трупа та симфонічний оркестр філармонії. Цей проєкт став ще одним прикладом того, як класичне мистецтво може набувати сучасного звучання гідного представлення на національному й міжнародному рівнях.

 

 

Кульмінацією 2025 року стане європейське турне симфонічного оркестру філармонії та Академічного ансамблю пісні й танцю «Козаки Поділля», яке організоване у співпраці з німецьким медіа-продакшном «Star Entertainment». Гастролі тривають із грудня 2024 до червня 2025 року і охоплюють низку країн Європи. Це не просто концертна програма, а системне представлення Хмельниччини як сучасного культурного гравця, який стоворює високоякісний мистецький продукт.

У 2024 році за підтримки Українського культурного фонду та під координацією Управління культури і туризму Хмельницької міської ради було реалізовано проєкт «Поза часом»: нове звучання української ідентичності», що став справжньою подією не лише на місцевому, а й на національному рівні. Ця культурна ініціатива об’єднала камерний оркестр Хмельницької обласної філармонії та відомі гурти міста: «Чумацький Шлях», «Grace», «FreeJam», «Svitlo». Мета проєкту – надати нового звучання у сучасних інтерпретаціях класичним творам Платона Майбороди, Володимира Івасюка, Ігоря Шамо, Василя Михайлюка, Анатолія Кос-Анатольського, Бориса Буєвського, Анатолія Горчинського, Ігоря Поклада, Валентина Сильвестрова. Ідейна концепція: українська музика – поза часом. Особлива увага – соціальній складовій. Команда проєкту провела серію концертів у медичних закладах міста для захисників та захисниць, які проходять лікування та реабілітацію.

Результатом проєкту стали чотири повноцінні альбоми кавер-версій на популярних музичних платформах: Spotify, Apple Music, YouTube Music та в соціальних мережах. Для Хмельницької громади це не лише мистецька ініціатива, а й приклад креативної економіки, у якій культура стає драйвером розвитку, самовираження й міжнародної співпраці.

Філармонія та обласний театр залишаються візитівками Хмельниччини на міжнародній арені, стимулюючи залученість та пожвавлення креативного сектору. Все це – кроки до формування потужного культурного бренду області, який є не лише інструментом представлення, а й чинником регіонального розвитку.

Хмельниччина поступово вибудовує і сучасну літературну екосистему, в якій провідне місце посідає фестиваль «TRANSLATORIUM» – це єдиний в Україні літературно-перекладацький фестиваль, що вісім років поспіль збирає поетів, перекладачів, редакторів та дослідників з усієї країни і з-за кордону. У 2024 році команда проєкту запустила ще одну ініціативу – BAZHAN residency, резиденцію для поетів(ок) і перекладачів(ок) поезії у Кам’янці-Подільському. Це новий формат взаємодії з простором і локальною спільнотою, що сприяє розвитку літературної комунікації та підсилює роль Хмельниччини як території культурного змісту.

Знаковим прикладом професійного підходу до збереження, просування та осмислення сучасного мистецтва в регіоні є діяльність Хмельницького обласного художнього музею. Команда музею не лише формує актуальний виставковий календар, що охоплює ключові явища сучасного мистецтва, але й активно працює над цифровізацією мистецьких фондів. Важливою складовою є системне залучення грантової підтримки, що дозволяє музею реалізовувати проєкти на високому професійному рівні, залучати кураторів і митців з різних регіонів, і водночас – підтримувати локальне культурне середовище.

 

Культура громад Хмельниччини: розвиток хабів та гастрономічної спадщини

 

Одночасно важливим напрямом залишається розбудова мережі креативних хабів у громадах, що здатні стати осередками локального розвитку. Креативний хаб Бакота Hub у селі Гораївка – приклад того, як культура може працювати на відновлення ветеранів і сприяти соціальній інтеграції через творчість і спільнотворення.

У 2024 році на Хмельниччині стартував знаковий культурно-освітній проєкт – «Автентична кухня Поділля» за підтримки Хмельницької обласної військової адміністрації та Державного архіву Хмельницької області. Його унікальність полягає у поєднанні кількох секторів – архівної справи, культури, освіти та гастрономічного бізнесу – задля збереження та осучаснення елементів нематеріальної культурної спадщини регіону. Проєкт має на меті сформувати впізнаваний бренд «Подільська кухня». Але йдеться не лише про рецепти – мова про глибше дослідження гастрономії як живої пам’яті краю та культурного коду, який варто документувати, інтерпретувати та адаптувати. У планах – підготовка мультимедійного презентаційного видання, яке поєднає кулінарну традицію, архівні матеріали, фольклорні мотиви та сучасні гастро-практики. Проєкт відкриває нові можливості для культурного туризму, локального брендингу та міжсекторальної співпраці, а також є важливим кроком до включення елементів регіональної гастрономії в національний перелік нематеріальної культурної спадщини України.

 

Цифровізація культури: 3D-спадщина і локальні бренди

 

2024 рік став для Хмельниччини роком втілення інновацій у сфері збереження культурної спадщини. Завдяки ініціативі громадського об’єднання Центр розвитку ініціатив «ІнСорс» та підтримці Українського культурного фонду, в області було реалізовано унікальний проєкт цифровізації спадщини – «Культурна спадщина Сатанова. 3D-loading». Цей проєкт поєднує передові цифрові технології з дослідженням та актуалізацією матеріальної культурної спадщини історичного міста Сатанів. У його рамках були створені 3D-моделі трьох знакових архітектурних пам’яток: Міської брами, Сатанівського замку та Свято-Троїцького монастиря. Проєкт «3D-loading» доповнив зруйновані частини пам’яток напівпрозорим каркасом, поєднавши сучасний вигляд і реконструкцію. Лазерне сканування та фотограмметрія забезпечили точність моделей. Проєкт показав яким чином сучасні технології й місцеві ініціативи можуть взаємодіяти з культурною спадщиною.

Одним із пріоритетних напрямів розвитку культурного сектору на Хмельниччині поступово стає підтримка креативного підприємництва, зокрема ініціатив, що поєднують локальну ідентичність з сучасними формами виробництва та комунікації. У сучасному контексті бренди формують власний «tone of voice» не лише через візуальні рішення чи маркетинг, а й через глибоке занурення у культурну спадщину та традиції свого регіону. Чи є такі приклади на Хмельниччині? Безперечно. І саме вони можуть стати основою нової моделі креативної економіки регіону. До прикладу, вже сьогодні можна виокремити такі проєкти:

• «Хатка» – майстерня авторської кераміки, натхненної ремісничими техніками Поділля;
• «Стріха» – крамниця свічок ручної роботи з використанням символіки та культурних кодів краю;
• «Ладом» – бренд сучасного одягу з елементами автентичної подільської вишивки та орнаменту.

Найближчим часом, за ініціативи Агенції регіонального розвитку Хмельницької області, планується створити публічний каталог крафтових виробників, чия діяльність стане ресурсом для просування, партнерств і туристичного брендингу області.

 

Освіта як платформа для змін: навчання для фахівців культури

 

У Хмельницькій області функціонує потужна методична база, що підтримує культурну сферу серед громад. Зокрема, Хмельницький обласний науково-методичний центр культури та мистецтва виконує ключову координаційну роль: забезпечує методичний супровід мистецьких шкіл, проводить навчання для працівників сільських клубів без фахової освіти, а також організовує конкурси й майстер-класи, спрямовані на підвищення якості викладання та виконавського рівня в мистецькій освіті.

Попри ці зусилля, потреба в сучасній, формалізованій освіті для працівників культурного сектору залишається відкритою. У громадах не вистачає освітніх програм, які б охоплювали теми культурного менеджменту, стратегічного планування, розвитку креативних індустрій, побудови партнерств і команд. Успішне управління культурними процесами в нових реаліях вимагає знань, яких часто бракує навіть досвідченим працівникам культури. Тому створення центрів неформальної освіти чи регіональних шкіл креативного розвитку – це вже не перспектива, а нагальна потреба. Саме тому важливим кроком у цьому напрямі стало оновлення освітньої пропозиції на базі кафедри культурології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії – основного осередку фахової підготовки культурологів у регіоні.

У 2025 році кафедра відкрила вступну кампанію за новою бакалаврською програмою «Івент-студії у сфері культури» за спеціальністю Культурологія та музеєзнавство. Ця програма орієнтована на підготовку фахівців, здатних працювати на перетині культури, подієвого менеджменту, креативного підприємництва та соціальних комунікацій. Вона відповідає потребам часу і ставить акцент на розвиток практичних навичок, побудову проєктного мислення та формування команд.

 

Що допоможе Хмельниччині зробити культуру драйвером змін і точкою відліку для майбутніх трансформацій?

 

Попри успішні кейси, культурний сектор Хмельниччини потребує цілеспрямованої підтримки у кількох ключових напрямах. Залишається низьким рівень цифровізації культурної спадщини, бракує системних рішень для підтримки локальних ініціатив. Вразливою є інфраструктура культури на рівні громад, особливо у віддалених територіях. Попри значну кількість об’єктів архітектурної спадщини в області, проєктів їх ревіталізації залишається вкрай мало. Ці об’єкти мають очевидний потенціал для економічного розвитку громад, але нині вони часто залишаються поза фокусом грантодавців та урядовців.

Ще одним викликом є нестача якісного фахового нетворкінгу для працівників культури. Відсутність регулярних професійних платформ гальмує створення внутрішніх партнерств, обмін досвідом і формування міжінституційних колаборацій. Заклади культури області потребують менторської підтримки та умов для довіри і взаємодії. Наразі рівень горизонтальних зв’язків залишається низьким, а культурні ініціатори нерідко сприймають одне одного як конкурентів, а не як потенційних партнерів. Крім того, в області досі не сформована система аналітики попиту на культурні продукти, що обмежує спроможність інституцій адаптувати свої програми до актуальних запитів громади.

Фінансування з боку UCORD спрямоване саме на усунення цих прогалин – через підтримку культурних кластерів, креативної економіки, запуск грантових програм, розвиток партнерств та інституційної спроможності.

Останні тенденції розвитку культури регіону демонструють: Хмельниччина більше не сприймає культуру лише як пам’ять про минуле. Сьогодні культура тут — це ресурс для розвитку, інструмент згуртованості та економічного зростання.

На часі — відродження традиційних ремесел, таких як гончарство і ткацтво. Саме ці автентичні практики можуть стати основою для створення нового креативного бізнесу у громадах. Яскравий приклад – мистецька діяльність ветерана і гончара Миколи Величка, чия арт-майстерня «MyKolo» доводить: уміле поєднання спадщини і сучасного підходу дає не лише художній, а й економічний ефект. Власними силами – виготовляючи керамічні вироби, майстер збирає кошти на створення майбутньої арт-майстерні.

Підтримка і розвиток креативних хабів, таких як Бакота Hub, відкриває нові можливості для культурної реабілітації ветеранів, соціальної інтеграції та формування центрів культурної і креативної економіки на місцевому рівні.

Особливу увагу необхідно приділити роботі з національними спільнотами, єврейською, польською та німецькою спадщиною, а також підтримці ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, дітей, молоді, людей похилого віку. Інклюзивний підхід має стати базовою складовою культурних стратегій регіону та громад.

Серед ключових викликів сьогодні:

• створення платформи для мережування та співпраці;
• цифровізація культурної спадщини для широкого доступу;
• залучення бізнесу до підтримки локальних культурних ініціатив;
• модернізація системи Центрів культурних послуг у громадах.

Хмельниччина вже зробила перші впевнені кроки: розвиток гастрономічної спадщини, цифрове представлення нематеріальної культурної спадщини, залучення міжнародних партнерів через музику, театр і мистецтво.

Однак попереду – робота над системним впровадженням нової культурної політики: формування бренду області, стратегічне управління культурою, підтримка креативних підприємців, розвиток інклюзивності та резильєнтності громади через культурні практики.

Культура – це більше, ніж мистецтво. Це про силу людини витримати виклики, відродитися й розвиватися. Хмельниччина сьогодні створює нову модель культури: відкриту, живу, сучасну – культуру, яка будує майбутнє.

---

Цю публікацію було створено за підтримки Швейцарії в межах Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, що впроваджується через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва компанією NIRAS Sweden AB. Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно автор. Погляди автора не обов'язково відображають погляди Швейцарської агенції розвитку та співробітництва або NIRAS Sweden AB.