Попри постійні російські обстріли майже усіх українських регіонів, більшість людей в Україні вважають свій населений пункт скоріше або повністю безпечним. При цьому у розрізі регіонів оцінки суттєво різняться.
Про це свідчать результати восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення», яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Ради Європи в рамках Програми «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Дослідження, зокрема, показало, що 64% респондентів вважають свій населений пункт скоріше або повністю безпечним, а 35% - скоріше або дуже небезпечним. Частка тих, хто вважає свій населений пункт скоріше або дуже небезпечним, істотно зростає з заходу на схід країни – 16% у західних регіонах, 32% - у центральних, 51% - у південних і 61% - у східних регіонах.
Частіше небезпеку відчувають мешканці більших населених пунктів: якщо в селах 24% назвали свій населений пункт небезпечним, то показник зростає до 44% у містах з населенням 100 тисяч і більше.

Як зазначає один з авторів дослідження, консультант Ради Європи Анатолій Ткачук, за показником безпеки дослідження чітко показало наявність в Україні кількох макрорегіонів:
«У кожному з цих макрорегіонів склались свої особливості для проживання людей, ведення економічної діяльності та управління. Ці особливості бажано враховувати при плануванні державних політик та розробці законодавства, яке стосується діяльності органів місцевого самоврядування і його відновлення», - вважає Анатолій Ткачук.
Поки що такий розподіл макрорегіонів не знайшов відображення у законодавстві чи інших офіційних документах, але Міністерство розвитку громад та територій України у своїй комунікації вже почали використовувати терміни «громада-фронтир» та «тилові громади». Крім того, у постанові Уряду про запровадження експериментального проєкту «Пліч-о-Пліч: згуртовані громади» використовується термін «громади-форпости» для громад, які розташовані на відстані менше 100 кілометрів від лінії зіткнення та російського кордону.
Переглянути всі результати восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення», яке було проведено у вересні – жовтні 2024 року, можна за ПОСИЛАННЯМ. Результати попереднього дослідження 2022 року є тут.
17 листопада 2026
Стартувала програма для організацій, які хочуть...
Нові послуги та можливості для організацій, які підтримують підприємців та/або ветеранів і ветеранок та хочуть...
17 листопада 2026
На Миколаївщині відкрили транзитний центр для евакуйованих із Херсонщини
На Миколаївщині відкрили транзитний центр для...
На Миколаївщині запрацював новий транзитний центр для людей, які евакуюються з громад Херсонської області. У центрі...
17 листопада 2026
Франція залишається партнером України в реформі децентралізації
Франція залишається партнером України в реформі...
Франція продовжує підтримувати Україну у сфері децентралізації після завершення поточної фази проєкту RELEVE у грудні...
17 листопада 2026
Програма Polaris запрошує громади до партнерства для покращення надання адміністративних послуг
Програма Polaris запрошує громади до...
Шведсько-українська Програма Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні» оголошує відбір громад для...