Попри постійні російські обстріли майже усіх українських регіонів, більшість людей в Україні вважають свій населений пункт скоріше або повністю безпечним. При цьому у розрізі регіонів оцінки суттєво різняться.
Про це свідчать результати восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення», яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Ради Європи в рамках Програми «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Дослідження, зокрема, показало, що 64% респондентів вважають свій населений пункт скоріше або повністю безпечним, а 35% - скоріше або дуже небезпечним. Частка тих, хто вважає свій населений пункт скоріше або дуже небезпечним, істотно зростає з заходу на схід країни – 16% у західних регіонах, 32% - у центральних, 51% - у південних і 61% - у східних регіонах.
Частіше небезпеку відчувають мешканці більших населених пунктів: якщо в селах 24% назвали свій населений пункт небезпечним, то показник зростає до 44% у містах з населенням 100 тисяч і більше.
Як зазначає один з авторів дослідження, консультант Ради Європи Анатолій Ткачук, за показником безпеки дослідження чітко показало наявність в Україні кількох макрорегіонів:
«У кожному з цих макрорегіонів склались свої особливості для проживання людей, ведення економічної діяльності та управління. Ці особливості бажано враховувати при плануванні державних політик та розробці законодавства, яке стосується діяльності органів місцевого самоврядування і його відновлення», - вважає Анатолій Ткачук.
Поки що такий розподіл макрорегіонів не знайшов відображення у законодавстві чи інших офіційних документах, але Міністерство розвитку громад та територій України у своїй комунікації вже почали використовувати терміни «громада-фронтир» та «тилові громади». Крім того, у постанові Уряду про запровадження експериментального проєкту «Пліч-о-Пліч: згуртовані громади» використовується термін «громади-форпости» для громад, які розташовані на відстані менше 100 кілометрів від лінії зіткнення та російського кордону.
Переглянути всі результати восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення», яке було проведено у вересні – жовтні 2024 року, можна за ПОСИЛАННЯМ. Результати попереднього дослідження 2022 року є тут.
21 серпня 2025
Парламент ухвалив у першому читанні зміни до...
Сьогодні Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону № 13618 «Про внесення змін до Виборчого кодексу...
21 серпня 2025
Вони живуть у підвалах, а будують підземну...
Голова Дергачівської міської військової адміністрації Харківської області про партизанський спротив окупантам,...
20 серпня 2025
Які переваги використання Цифрового профілю громади
Які переваги використання Цифрового профілю...
Статистичні дані про життєдіяльність громад дають конкретну, вимірювану у цифрах, картину того, що відбувається: від...
20 серпня 2025
ВАГ звернулася до Президента та Генпрокурора через масові підозри представникам ОМС
ВАГ звернулася до Президента та Генпрокурора...
Всеукраїнська асоціація громад звернулася до Президента України та Генерального прокурора з проханням...