Під час Форуму «Стратегічне планування на регіональному рівні: від відновлення до розвитку», що пройшов 6 лютого у Києві, відбулася презентація нової територіально-орієнтованої концепція стратегічного планування.

У центрі концепції – розвиток всіх регіонів та громад України з урахуванням їх особливих потреб та викликів. Презентацію провели Павло Остапенко, голова громадської організації «Товариство дослідників України», та Наталія Глоба, радниця заступника Міністра розвитку громад та територій, експертка з питань стратегічного планування.

«Маємо вектор від Президента: коли йдеться про відбудову – робити краще, ніж було. Однак перед нами постає питання: «Як саме?». Саме тоді для нас стають важливими стратегії розвитку регіонів та громад. Всі мають свої особливості. Для того, щоб з цим працювати, необхідним є системний підхід. Та концепція, яку ми пропонуємо, об’єднує всі три рівні стратегічного планування: державний, регіональний та місцевий - у єдину систему. Це європейська модель.

Згуртування усіх громад України в єдину спільноту має відбуватися також через наскрізну систему пріоритетів регіональної політики. Ми розробили її, взявши за основу Стратегію національної безпеки України, Політику згуртованості ЄС та План внутрішньої стійкості України. Це дозволить сформувати єдине бачення розвитку для всієї країни. Використовуючи це бачення як дороговказ, вже регіони та громади зможуть визначати свої окремі пріоритети, які підпадають під відповідні пріоритети держави.

Ми переконані, що реалізація цього підходу зробить наш спільний рух до побудови кращої країни цілеспрямованим та більш ефективним», – прокоментувала Наталія Глоба.

Основне з презентації:

• Сьогодні Україна умовно поділена на 4 макрорегіони: Захід, який виконує функцію тилу, Центр, де зосереджена основна економіка країни, Прифронтові та Окуповані території. Поділ безперечно існує, і він буде залишатися.
• Неможливо застосовувати одну й ту саму методику всюди. Навіть всередині макрорегіонів є різні функціональні типи територій: міські агломерації, сільські, природоохоронні, прибережні території тощо.
• Стратегічне планування має існувати навіть на окупованих територіях. Просто воно виглядає там зовсім інакше.
• Для деокупованих територій має заздалегідь існувати чітка послідовність дій, план того, як відбуватимуться всі процеси. Зокрема, як стало зрозуміло на прикладі Харківщині, у першу чергу – це дуже швидке і ефективне відновлення української влади.
• Важливо створювати для внутрішньо переміщених осіб та людей з окупованих територій умови для інтеграції у нових громадах і одночасно подбати про збереження зв’язків з рідним місцем і земляками. Регіональна політика у першу чергу має бути направлена на людину.
• У будь-якої держави, у тому числі нашої, дуже обмежені ресурси. Їх потрібно направляти прицільно на те, що необхідно. Саме для цього є важливою система пріоритетів. Держава вказує загальний напрямок, області та громади визначають свої пріоритети відповідно нього. Задача – при мінімальних ресурсах досягти максимального результату.
• Громади мають визначати свої пріоритети, виходячи з пріоритетів областей. А області мають враховувати різні типи територій, що в них є, та їхні особливості під час стратегічного планування.
• Коли пріоритети розвитку громад синхронізовані з пріоритетами регіонального розвитку всієї України, держава стає спроможна допомагати на місцях ефективніше.
• Основний результат впровадження територіально-орієнтованого підходу: реалізація заданого державою вектору розвитку всім українським народом через громади.

До розробки нового підходу було долучено широке коло профільних науковців, експертів та консультантів.