В Україні реформа управління відходами триває з 2023 року – відтоді, як набув чинності відповідний закон. У цій сфері ми переймаємо європейські підходи і практики, котрі для місцевого самоврядування зводяться до трьох основних вимог: навчай, сортуй і співпрацюй.

Громади Львівської агломерації мають великі шанси стати зразковим прикладом в управлінні відходами для усієї країни, бо мають для цього все необхідне – бажання співпрацювати, інфраструктуру, що швидко розвивається, а також наочний приклад сусідів – європейських країн.

У цьому матеріалі мова піде про те, як у Львівській агломерації планують скористатися можливостями реформи управління відходами і не лише навести лад у цьому питанні, а й зміцнити зв’язки між громадами.

---

 

Трагічний поштовх до розвитку

 

До 2016 року громади Львівщини працювали з відходами, як й інші громади в Україні - звозили більшість відходів на полігон для захоронення. Але після усім відомої трагедії і закриття на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища у Львові громадам довелося швидко вирішувати, що робити з відходами. На той час швидкий вихід був єдиний - вивозити відходи на інші полігони. Але, звичайно, таке рішення могло бути лише тимчасовим…

Переймаючи європейські практики, громади агломерації, хто як міг, намагалися самотужки поліпшувати ситуацію з відходами у своїх населених пунктах – навчали і заохочували людей сортувати, облаштовували майданчики для контейнерів тощо. Але ні законодавчих, ні економічних стимулів розвивати переробку відходів, співпрацюючи з сусідами, у громад на той час майже не було. Віддавати відходи для утилізації було простіше і дешевше, ніж домовлятися про реалізацію проєктів з іншими громадами і вкладатися в роздільний збір, сортування та переробку...

Стимули, а точніше – необхідність, а також фінансові можливості взятися більш глобально за вирішення питання відходів були лише у Львова, жителі якого досі гарно пам’ятають, яким може бути місто, якщо не вивозити сміття хоча б тиждень... Після закриття полігону Львів почав робити все, що тоді дозволяло законодавство - активніше взявся налагоджувати роздільний збір відходів, зміг побудувати станцію компостування органічних відходів, а зараз закінчує будівництво сміттєпереробного заводу - механіко-біологічного комплексу з переробки твердих побутових відходів.

«Коли дві третини населення агломерації живе в одній з громад, то ця громада, хоче вона, чи ні, має брати на себе лідерство у переробці відходів. Тому не дивно, що Львів намагається зробити усе для вирішення проблеми відходів на території громади», - говорить заступниця директора департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Олександра Сладкова.

Отже, щоб побачити перспективи громад Львівської агломерації щодо спільного управління відходами, варто детальніше розібратися, що ж у цій сфері зараз відбувається у найбільшій громаді агломерації – Львові.

 

Сортування, переробка і компостування

 

У Львові завершується будівництво заводу з переробки побутових відходів, який технічно матиме змогу переробляти усі відходи громади. Але, в ідеалі, більша частина відходів у місті повинна бути роздільно зібрана та відправлена на переробку, і тільки залишки мають перероблятися на заводі.

«Завод збудований на 65%. До середини літа наступного року він має бути введений в експлуатацію. На це вже є всі угоди, погодження і необхідне фінансування. На комплексі відсортовуватиметься ресурсоцінна вторсировина, органічна фракція компостуватиметься, а з калорійної частини відходів вироблятиметься тверде паливо. На полігони з заводу потраплятимуть лише залишки перероблених відходів. З усієї отриманої маси це близько 15%. Перероблений матеріал не шкодитиме довкіллю, але місце для його утилізації все ж потрібне. Теоретично, громада або декілька, що знаходяться в Львівській агломерації, на умовах співпраці могли б надати місце під цей полігон», - говорить Олександр Єгоров, директор ЛКП «Зелене місто», яке відповідатиме за роботу заводу.

Завод зможе переробляти 250 тисяч тонн відходів на рік.

«Ця потужність розрахована на об’єм усіх відходів, що утворювалися на території Львова в 2017 році, коли проводили розрахунки. Звичайно, місто зацікавлене в тому, щоб залишкових відходів було якомога менше. Чим більше Львів буде займатися роздільним збором, то менше відходів буде потрапляти на завод. І тоді буде можливість приймати на переробку відходи сусідніх громад. Громади при цьому теж будуть зацікавлені в роздільному зборі, щоб менше віддавати на завод, а більше продавати як вторсировину. За такого підходу, потужності у 250 тисяч тонн відходів на рік вистачить не для 800 тисяч мешканців, як було розраховано в 2017-му, а для 1,26 мільйонів, що приблизно дорівнює населенню агломерації», - додає Олександра Сладкова.

За розрахунками фахівців, майже 50% всього побутового сміттєвого баку кожного мешканця міста складає органіка, яка могла б перекомпостуватися без шкоди для довкілля. Тому Львів ще у 2020 році запустив станцію компостування органічних відходів, яку наступного року планує суттєво модернізувати.

«Колеги знайшли кращі технології компостування. І вже наступного року ми отримаємо усе необхідне обладнання для більш якісної переробки великої кількості органічних відходів – це близько 30 тисяч тонн на рік», - розповідає Олександр Єгоров.

Завод та компостувальна станція мають вирішити проблему відходів Львівської громади, а на ціни в платіжках суттєво впливатиме те, як мешканці сортуватимуть відходи.

«Важливо також, що ми не просто переробляємо відходи, а досліджуємо, як робити це ефективно. На базі «Зеленого міста» ми створюємо науково-дослідницький центр. До цього ми залучили і підписали угоду про співпрацю практично з усіма університетами Львова, де є кафедра екології. На базі заводу ми вже почали робити різні досліди. Плануємо створити наукову лабораторію, куди студенти зможуть приїжджати і досліджувати всі процеси, пов’язані з відходами. Зараз на компостувальній станції ми досліджуємо вплив пластику на ґрунти після переробки. На базі цього центру хочемо залучати фінансування, гранти для впровадження наукової діяльності», - повідомив Олександр Єгоров.

 

Єдиний адміністратор, який формує правила гри

 

Львівська громада створює власну муніципальну систему управління побутовими відходами, яку запроваджує попри те, що ще не затверджені ні національний, ні регіональний плани управління відходами; місто впроваджує сортування, а також створила, як того вимагає оновлене законодавство, комунальне підприємство - єдиного адміністратора послуги з управління побутовими відходами.

«Львів одним з перших в Україні створив єдиного адміністратора, який має перебрати на себе усі основні функції з управління відходами в громаді, сформувати однакові правила гри на ринку. Нове законодавство говорить, що територіальні громади є власниками відходів, переданих їх  утворювачами до системи управління побутовими відходами. Тобто органи місцевого самоврядування мають створювати муніципальні системи управління відходами. Закон передбачає, що договірні відносини  на управління побутовими відходами утворювачі відходів (споживачі) повинні мати з Адміністратором, і включати всі операції з відходами, а саме збір, перевезення, відновлення та видалення. Для громади з понад 500 жителів – це обов’язково, і законодавство передбачає для них чіткий перелік кроків і щодо проведення конкурсів на збір і перевезення, і щодо визначення суб’єктів відновлення та видалення, і щодо встановлення середньозваженого тарифу. Тобто громади, які правильно скористаються реформою, зможуть в тариф закладати усі інвестиційні складові щодо управління відходами», - зазначає Петро Кінаш, директор ЛКП «Адміністратор послуги з управління побутовими відходами».

За його словами, цього року Львів офіційно затвердив роздільний збір відходів, а також перші в Україні норми роздільного збору відходів для усіх типів споживачів. Тобто у Львові вже є адміністративна відповідальність за порушення цих норм.

Сьогодні у Львові працюють чотири приватні перевізники, які збирають, досортовують і вивозять 75% відходів, і лише одне комунальне, яке покриває інші 25%. Як буде далі, вирішуватимуть за результатами конкурсу з відбору виконавців зі збору і перевезення відходів, який буде оголошений органом місцевого самоврядування. Після цього буде визначений середньозважений тариф на всі види відходів. Цей тариф буде для всіх споживачів розраховуватись однаково, незалежно, скільки в громаді надавачів послуг зі збору та вивезення.

«Ми вже розробили квитанцію з управління відходами, працюємо з програмним забезпеченням, з розробкою білінгової системи. Ми хочемо вивести послугу окремою квитанцією, де буде визначено сім тарифів на сім видів відходів: змішані, біовідходи, пластик, скло, зелені насадження, великогабаритні та ремонтні відходи», - уточнив Петро Кінаш.

За його словами, Львів планує використовувати досвід європейських країн, де в тариф закладають інвестиції на побудову і розвиток усієї необхідної інфраструктури – полігонів, заводів, сортувальних ліній та рекультивацію старих полігонів і так далі.

«Ми говоримо мешканцям, наприклад, що додали до тарифу одну гривню, яка буде спрямована на побудову сортувальної лінії, щоб місто стало чистішим. Єдиний адміністратор може сформувати середньозважений тариф і закласти в нього інвестиційну складову. Одна гривня на мільйон людей – мільйон щомісяця – це вже про розвиток, про охорону довкілля, про безпеку людей», - говорить Петро Кінаш.

Щодо ситуації з роздільним збором відходів, то загалом, за його словами, Львову потрібно для цього 1500 контейнерних майданчиків. Місто вже на 97% забезпечене контейнерами для органіки, на 94% - для пластику і на 86% - для скла. Тобто у Львівській громаді вже майже повністю забезпечений роздільний збір. Протягом останнього року у загальній масі відходів вторсировина складала 6%, і планується, що цей відсоток надалі зростатиме.

 

Навчання і мотивація

 

Попри високий рівень готовності інфраструктури, культура роздільного збору у Львові, як, мабуть і в Україні загалом, залишається вкрай низькою. Багато потенційної вторсировини все одно потрапляє до контейнерів зі звичайними відходами.

Просвітницька роботі у місті ведеться, але потрібен час, щоб можливості роздільного збору відходів переросли у корисну і вигідну звичку.

«Лише просвітницької роботи недостатньо. Знати, як правильно, ще не означає робити правильно. Мабуть, треба зміна покоління, поки ми сформуємо культуру поводження з відходами. Головне – продовжувати це робити», - вважає Олександр Єгоров

Погоджується з цим і Петро Кінаш:

«Поки порівняно невисока плата за вивіз відходів не стимулює людей і бізнес сортувати. Крім того, у людей поки немає розуміння, що скільки коштує. Коли люди побачать це у платіжках, сортування відбуватиметься активніше. Але великий ривок відбудеться зі зміною поколінь, коли подорослішають сьогоднішні школярі. Ми вже працюємо з ними – у 22 школах запустили роздільний збір відходів з навчанням директорів, вчителів. Зараз працюємо з екологічною радою Львівщини, щоб писати листи на міністерство з проханням запровадити в школах уроки з захисту довкілля».

В інших громадах агломерації теж працюють зі школярами і молоддю, пояснюючи їм шкоду від забруднення відходами і важливість сортування, але застосувати ці знання на практиці в порівняно невеликих громадах важче, ніж у Львові.

Жовківський міський голова Олег Вольський зазначає:

«У нас велика громада, 20 шкіл, багато учнівської молоді, яку ми вчимо, як поводитися з відходами – як сортувати, як бути відповідальними. Є відповідні уроки в школах, люди, які цим займаються. В цьому напрямку ми непогано розвиваємося. Але у нас в громаді, крім міста Жовква, є 49 сіл. І там різне трапляється. Буває, люди несанкціоновано вивозять відходи десь за село. Доводиться говорити, пояснювати шкоду від цього. І найчастіше це працює. Замість вивозити десь, люди замовляють додаткові баки для відходів».

 

Перспективи громад агломерації

 

Як зазначає Петро Кінаш, Львів готовий до співробітництва між громадами агломерації у сфері управління відходами як для побудови спільних об’єктів відновлення та видалення, так і для створення спільних комунальних підприємств, щоб якнайменше вивозити відходів на полігони. Є принаймні три причини, чому громадам агломерації варто планувати спільне управління відходами:

1. Полігони з захоронення відходів в Україні вже переповнені і шкодять довкіллю.
2. Вартість захоронення відходів стрімко зростатиме, бо Україна наближає свої норми, в тому числі екологічні, до європейських.
3. Сучасних заводів з переробки відходів, крім Львівського, поруч та і взагалі в Україні немає і побудувати їх громади самотужки не можуть.

«Переробляти відходи – це завжди дорого для громад. Потрібні потужні інвестиційні програми. Необхідно побудувати сортувальні лінії, встановити контейнери, закупити техніку, навчити і заохотити людей і так далі. На жаль, досі найдешевший варіант – зібрати і захоронити. Але скоро це зміниться. Зараз екологічний податок в Україні – трішки більше 1 євро. В Польщі – 27 євро. А в Європі 100-150 євро. Український уряд зобов’язався протягом п’яти років підняти цей податок до рівня Польщі. І коли захоронення змішаних відходів коштуватиме тисячі гривень за тонну, це вже буде дуже недешево. А чи готові громади надсилати людям платіжки з такими цінами? Тому громадам варто вже зараз починати співпрацювати і розвивати сортування», - переконаний Петро Кінаш.

У свою чергу Олександра Сладкова зазначає:

«Хтось може подумати, що на відходах можна заробляти. Це не так. Це завжди збитково для громад. Але розмір збитків може бути від мінімального до непід’ємного. Якщо громади не співпрацюють, не інвестують у єдину концепцію роздільного збору, якісну переробку і утилізацію відходів, а вивозять відходи на полігони, то країні доводиться платити здоров’ям людей через погіршення стану довкілля. Управління відходами це дорого, але від того, наскільки якісно громади організують роботу і наскільки мешканці будуть готові до роздільного збору, залежатиме і вартість послуги, і стан довкілля».

Олег Вольський погоджується, що альтернативи співробітництву громад агломерації у сфері управління відходами немає.

«Для європейських країн співпраця в управлінні відходами – це вже настільки усталена практика, що навіть не обговорюється. Ми переконалися в цьому під час організованих за підтримки Ради Європи візитів до європейських агломерації. Зокрема, у Чехії громади поруч з Брно мають спільний з містом завод з переробки відходів, їхнє співробітництво настільки ефективне, що, коли дивишся на результати, розумієш - так має бути і у нас. Сподіваюсь, в рамках Львівської агломерації ми зможемо створити подібну модель співпраці. Ми розуміємо, що будувати завод в кожній громаді, або навіть якщо дві-три громади для цього об’єднаються, - практично нереально. А от один потужний завод для всієї агломерації – це те, що треба», - говорить Жовківський міський голова.

Виконавчий директор асоціації «Львівська агломерація» Роман Кізима зазначає, що однією з причин, яка свого часу підштовхнула громади об’єднуватися в асоціацію, якраз полягала у перспективах спільного вирішення проблеми відходів.

«Спільне управління відходами може ще більше об’єднати наші громади, бо необхідність співробітництва в цій сфері ні у кого не викликає сумнівів. У кожній громаді непотрібно та і нема можливості організовувати переробку, сортувальні ліні, а потім утримувати цю затратну інфраструктуру. У співпраці можна набагато ефективніше використовувати ресурси – створити оптимальну кількість інфраструктури у найбільш зручних місцях», - говорить Роман Кізима.

Олександра Сладкова додає, що співпрацювати громади можуть не лише зі Львовом у переробці відходів, а й між собою в інших процесах.

«Кілька громад можуть об’єднувати зусилля, співпрацювати, щоб мати, наприклад, спільну техніку для збирання і перевезення відходів, або роздільного збору відходів - пакування, перепакування, сортування, відправки на переробку», - зазначає заступниця директора департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.

Роман Кізима повідомив, що асоціація працює над концепцією формування в агломерації чотирьох регіональних хабів з управління відходами – умовно, північ, південь, захід, схід. У цих хабах мав би бути попередній збір відходів, які можна переробляти: пластику, скла і органіки, - а також первинна обробка цих відходів.

«Загалом, створення комплексної системи поводження з відходами є однією з оперативних цілей, визначених в стратегії розвитку Львівської агломерації, створеної за сприяння Ради Європи. Зараз ми шукаємо можливості, в тому числі донорську підтримку, щоб наступного року розробити спільний комплексний план управління відходами для громад агломерації, де враховані різні типи територій: міська, приміська, сільська. Під ці типи територій мають бути різні типи сортування, збору, зберігання, утилізації. Держава декларує кластерний підхід в управлінні відходами. І ми вважаємо, що Львівська агломерація може і має бути таким кластером», - говорить Роман Кізима.

Зокрема, в асоціації розглядають можливість створення на умовах співробітництва спільних для громад агломерації комунальних підприємств, які б займалися первинним відбором відходів для переробки, зберігання та сортування.

«Ідея створення спільного комунального підприємства дуже корисна. Бо замість 18 комунальних підприємств можна мати 4, але з кращою технікою і обладнанням, які будуть ефективно використовуватися, а отже послуга надаватиметься якісніше. Це ефект масштабу, який завжди працює. Але для цього потрібно вміти домовлятися», - вважає Олександра Сладкова.

Дійсно, практика свідчить, що для громад найважчим етапом у процесі налагодження спільного поводження з відходами є переговори і укладання угоди про співробітництво. Але більшість громад Львівської агломерації, створюючи асоціацію, вже пройшли непростий шлях перемовин. Громади вже домовилися, що співпрацюватимуть там, де це потрібно, тому вони на крок попереду більшості громад в Україні. Отже є великий шанс, що на базі Львівської агломерації буде створена перша в Україні комплексна модель співпраці громад у сфері поводження з відходами.

Більше про створення агломерацій в Україні.