29 вересня 2023
Logo slogan
Членство в ЄС, адаптація  Держстратегії регіонального розвитку: що необхідно врахувати? Тези з Конгресових слухань
Членство в ЄС, адаптація  Держстратегії регіонального розвитку: що необхідно врахувати? Тези з Конгресових слухань

Експерти ідентифікували 12 викликів, які необхідно врахувати при адаптації Державної стратегії регіонального розвитку до сучасних умов. Одним з ключових викликів вони називають не просто окупацію територій, а появу в Україні чотирьох макрорегіонів. Їх назвав Анатолій Ткачук, старший радник з питань законодавства, експерт із законодавчого забезпечення регіональної політики проєкту «Підтримка формування ефективної регіональної політики в контексті євроінтеграції України та воєнних викликів», який реалізовується за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», в ході Конгресових слухань, присвячених питанням відновлення та розвитку регіонів у контексті підготовки вступу України до ЄС.


«Перший макрорегіон – це окуповані території. Другий – це території, які межують з фронтом і рф та Білоруссю. Весь кордон України з ними складає 2800 км кв. якщо 5 км – це зона відчуження і мінування - це вже 14 тис км кв вилучені з економіки. Не враховувати цієї ситуації при плануванні не можна. Ці території дуже обмежені в економіці, в людському потенціалі і щодо них не можуть застосовуватися такі самі правила, які є в законах і які поширюються на всю територію.  Третій макрорегіон – це опора - центральна Україна, де менші безпекові ризики, де кращі економічні умови для розвитку, які спрямовані на підтримку фронту, нашої обороноспроможності. Четвертий макрорегіон  - тил, куди переміщається зараз вся економічна потуга, звідси буде розвиватися всі Україна, особливо після її інтеграції до ЄС. Загалом ми ідентифікували 12 викликів, які необхідно врахувати при адаптації Державної стратегії регіонального розвитку до сучасних умов», - розповів Анатолій Ткачук.

Учасники Конгресових слухань в один голос назвали політику згуртованості ключовою політикою Євопейського Союзу.

 

 

Анатолій Ткачук пояснив, що в Договорі про функціонування ЄС є ключова, 174 стаття, котра визначає підходи до політики згуртованості й наголошує на територіальному підході до планування.


Стаття 174 договору про функціонування ЄС

«З метою сприяння загальному гармонійному розвиткові Союз розробляє та провадить дії, що ведуть до зміцнення його економічної, соціальної та територіальної згуртованості. Зокрема, Союз спрямовує свою діяльність на зменшення диспропорцій між рівнями розвитку різних регіонів та відсталих регіонів, що перебувають у найменш сприятливих умовах.

Серед зазначених регіонів особливу увагу слід приділяти сільській місцевості, територіям під впливом промислової трансформації, регіонам, що страждають від суворих та постійних природних або демографічних вад, таким як регіони крайньої півночі з дуже низькою щільністю населення, а також острівним, прикордонним та гірським районам»


«Тобто тут іде мова про функціональні типи територій, які ми можемо адаптувати під себе. Коли ми говоримо про європейське розуміння згуртованості, яке виходить із 174 статті, ми бачимо що українська законодавча база сьогодні є достатньо близькою до європейської», - пояснив експерт.

Він проаналізував, що Україна має сьогодні для впровадження політики згуртованості, що створює перешкоди і що варто зробити найближчим часом.

За словами Анатолія Ткачука, наша держава має:

  1. Сформоване рамкове законодавство для формування та реалізації державної регіональної політики.
  2. Визначено систему планувальних документів регіонального розвитку.
  3. Визначено можливість застосування територіального підходу до планування регіонального розвитку.
  4. Є чинна Державна стратегія регіонального розвитку (ДСРР2027).
  5. Є фінансовий інструмент для ДРП – Державний фонд регіонального розвитку.
  6. Проведена децентралізація, яка наділила територіальні громади фінансовими ресурсами.

«Оце стало підставою того, що в першому аналізі щодо відповідності українського законодавства законодавству ЄС ми отримали непогані результати», - додав експерт.

 Але що заважає?

  1. Секторальне законодавство не гармонізоване із рамковим законодавством для ДРП , і не враховує ситуацію, що виникла в наслідок війни. Коли ми говоримо про те, де залишати ПДФО, то не працює формула з огляду на згадані чотири макрорегіони, тому що в кожного з них своя особливість.
  2. Не ухвалені необхідні підзаконні акти для впровадження єдиної системи планувальних документів.
  3. Визначення функціональних типів територій (ФТТ) не є придатним для застосування.
  4. ДСРР2027 так і не була реалізована через не ухвалення програм реалізації.
  5. ДФРР так і не став реальним джерелом фінансування ДСРР, розмір не відповідав визначеному законом, відбір проектів не звільнився від політичного впливу та лобізму.
  6. Реалізація секторальних політик здійснюється без урахування територіального впливу.
  7. Інституційна спроможність ОМС ТГ залишається досить низькою для переходу на програмно-цільовий метод  розвитку.

Що варто було б зробити? 

  1. Провести моделювання  та здійснити необхідне районування української території щодо безпекової ситуації для визначення особливостей застосування законодавства та реалізації державних політик на цих територіях.
  2. Внести зміни до Закону “Про засади державної регіональної політики” для виправлення прогалин та гармонізації з законодавством ЄС.
  3. Провести аналіз секторального законодавства на предмет виявлення прогалин з його синхронізації із законодавством, що стосується формування те реалізації Державної регіональної політики (політик територіального розвитку) та підготувати план законопроектних робіт з усунення таких прогалин.
  4. Узгодити норми законів “Про засади державної регіональної політики” та “Про регулювання містобудівної діяльності” в частині планувальних документів стратегічного характеру щодо відновлення та розвитку.

«Ми готові передати це Міністерству, Комітету, Конгресу і спробувати всі разом зрушити з місця ці вкрай необхідні зміни. Тому що війна - це величезний виклик, але вона дала нам можливість прискоритися і таки увійти до складу ЄС достатньо сильною модерновою країною», - зазначив Анатолій Ткачук.

Юрій Третяк, керівник групи радників, старший радник з політики згуртованості ЄС, проєкт «Підтримка формування ефективної регіональної політики в контексті євроінтеграції України та воєнних викликів», наголосив, що державна регіональна політика України з 2008 року розбудовувалася на європейських засадах.

«Вона передбачає таку ж систему керування регіональним розвитком. Наш фонд регіонального розвитку - це реалізація проєктів. Та коли ми почули про набуття Україною статусу кандидата в ЄС, колеги, які займаються регіональною політикою зраділи, мабуть, найбільше. Бо європейська допомога розподіляється переважно через три фонди, що якого не так давно додався ще один, який стосується питань кліматичних змін. Ми чекали  кроків ЄС щодо підтримки України на шляху до членства. І ось у червні був оголошений інструмент  ЄС для України і вимоги щодо підготовки Плану, за яким Україна отримає 50 млрд. Це 70 сторінок проекту регламенту, які ми переклали на українську. І місцевій і регіональній владі треба добре ознайомитися з цим документом, тому що європейське законодавство дещо відрізняється від українського, і нам треба вже звикати до нього», - сказав Юрій Третяк.

 

 

Він зазначив, що політика згуртованості ЄС скеровує кошти на розвиток найменш спроможних регіонів. Тому Україні також дуже важливо при підготовці Плану визначити механізм фінансування розвитку територій.

Експерт озвучив кілька пропозицій, які, на його думку, варто врахувати при підготовці Плану. Перша - передбачити обов’язковість фінансування регіональних програм під різні типи територій. Друга – підготувати можливість супроводу фінансування бізнесу на місцях, особливо  на сільських територіях і передбачити можливість кредитування органів місцевого самоврядування і обласних влад за рахунок європейських коштів. Третя – в розділі Плану, який стосується технічної допомоги, передбачити, що на період 2024-2007 року ми маємо підготувати нашу систему управління регіональною політикою відповідно до вимог Глави 22 (законодавство України має дозволяти багаторічне програмування, співфінансування програм тощо), підготувати нашу систему управління – органи моніторингу, органи аудиту, підвищити їх адміністративну спроможність. Четверта – програмування (навчитися готувати угоду про партнерство, яка є ключовим документом на кожен семирічний період щодо використання коштів структурних фондів ЄС, а також систему фінансового моніторингу, звітності тощо).

«Якщо ми цього не включимо до Плану, то втратимо чотири роки», - додав експерт.

Нагадаємо, Олексій Кулеба, заступник керівника Офісу Президента України, виконавчий секретар Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України серед завдань України на шляху до євроінтеграції назвав необхідність актуалізації державної та регіональних стратегій розвитку, завершення реформи децентралізації та внесення законодавчих змін на цьому шляху.

Відеозапис Конгресових слухань:

 

 

Організатори Конгресових слухань - Офіс Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, Палата регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України за підтримки Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD.

У заході взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, обласних військових адміністрацій та обласних рад, органів місцевого самоврядування, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, проектів МТД, та експерти.

Переглядів: 845
Новини на тему: регіональний розвиток
Читайте також: