У Львові пройшла конференція «Угода мерів в Україні: Працюємо разом над зеленим відновленням». Захід покликаний підбити проміжні підсумки в реалізації Угоди* в Україні, обговорити основні виклики, з якими стикаються міста-підписанти під час війни, а також окреслити перспективи підтримки ЄС для українських громад у контексті післявоєнного відновлення, Зеленої угоди та інших європейських ініціатив.

---

Заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна під час Конференції сказала, що успішне «зелене відновлення» можливе лише за умови об’єднання зусиль державних інститутів, регіональних та місцевих органів влади.

 

 

В рамках конференції представники Міністерства інфраструктури та Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження розповіли про зусилля держави щодо «зеленого відновлення», зокрема, у частині імплементації євроінтеграційних законів «Про енергоефективність» та «Про енергетичну ефективність будівель»:

• прийнято Національний план дій з енергоефективності, яким встановлено національну ціль України на 2030 рік,
• підготовлено проєкт Стратегії термомодернізації будівель до 2050 року (декарбонізація сукупно покриває близько 40% енергетичного балансу України),
• працює Фонд енергоефективності, у тому числі по програмі «ВідновиДІМ» за підтримки ЄС,
• стартував конкурсний відбір громад на участь у програмі Європейського інвестиційного банку «Енергоефективність громадських будівель в Україні»,
• готується запуск Фонду декарбонізації для підвищення енергоефективності та впровадження відновлюваних джерел енергії в громадах.
• Розуміючи глобальні екологічні виклики, Україна поділяє амбітні завдання Енергетичного Співтовариства щодо зменшення викидів до 2030 року, а саме: підвищити долю відновлюваної енергії до 31%, скоротити споживання первинної енергії та обсяг кінцевого споживання до 130 млн та 80 млн тонн нафтового еквівалента відповідно, обмежити викиди парникових газів на 60,9% відносно рівня 1990 року тощо.

 

 

«Успішна, стала та людиноцентрична відбудова можлива лише за умови, якщо планування та пріоритезація будуть ґрунтуватися на достовірних та верифікованих даних, а також керуватись принципами Зеленого переходу. Команда нашого Міністерства вже втілює ці принципи на практиці: у межах роботи Фонду ліквідації наслідків збройної агресії рф, в розробці методології пріоритезації проєктів відбудови та у перегляді Державної стратегії регіонального розвитку», – сказала Олександра Азархіна.

 

 

 

 

Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва, своєю чергою, окреслила заплановані спільні із Мінвідновлення ініціативи, які націлені на підтримку громад, населення і бізнесу у сфері енергоефективності та декарбонізації.

«Держенергоефективності є генеральним енергоменеджером країни і наша принципова позиція: варто не будувати те, що хотілося вчора, а проєктувати та зводити майбутні об’єкти з врахуванням усіх найпрогресивніших технологій, зокрема й енергоефективних. На енергоефективність треба дивитися широко – як на драйвер модернізації економіки! Це інструмент, який допоможе не просто заощаджувати ресурси, а дасть імпульс для відновлення та розвитку регіональних економік. Тому у короткий термін, за 3 тижні, спільно з депутатами і командою Міністерства інфраструктури ми зробили вагомий крок – створити Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації», – повідомила Ганна Замазєєва.

 

 

Вона розповіла, що фонд буде наповнюватися за рахунок податку на викиди СО2 і стане постійним джерелом фінансування програм з енергоефективності. Також, за її словами, зараз вже розроблений порядок використання коштів фонду та ціла низка додаткових інструментів для стимулювання розвитку енергоефективності. Це комплексні інструменти, які допоможуть на місцях отримати доступ до енергоефективних рішень – впровадити як міжнародний досвід, так і наш український у різні сектори економіки.

 

 

За словами голови парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк, відновлення країни обов’язково має враховувати екологічний фактор та євроінтеграційні зобов’язання України дотримуватися зеленого курсу

Вона також розповіла, як у парламенті йде робота над відбудовою країни. Бо це не лише про зведення нової інфраструктури та жила, це історія про впровадження європейських стандартів, модернізацію економіки, сучасні вимоги до будівництва та будматеріалів.

«Інтеграція екологічної складової до загальної політики відбудови й подальшого розвитку на законодавчому рівні частково впроваджується вже сьогодні. Парламент на рівні законодавства вже встановив високі вимоги до якості будівельних матеріалів, як того вимагає європейський 305-регламент, запровадив відмову від потенційно шкідливих матеріалів та ввів обов’язкові умови щодо енергоефективності», - повідомила Олена Шуляк.

Тепер, за її словами, важливо на рівні громад визначити головні пріоритети відбудови, забезпечити синергію з запитами громадянського суспільства. Своєю чергою, центральна влада надасть всі важелі для того, щоб відновлення України після війни відповідало найвищим стандартам.

 

 

Під час заходу народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін зазначив, що будь-яке рішення стосовно місцевого самоврядування не може ухвалюватися без публічних консультацій із місцевим самоврядування.

«У нас є прекрасний досвід законопроекту №6504, який треба масштабувати. Тільки такий підхід є запорукою легітимності рішення в очах стейкхолдера та успіху його імплементації. Що стосується євроінтеграційної рамки відновлення, то вона неможлива без максимального розширення мережі побратимства, розвитку транскордонного співробітництва та унеможливлення дискримінації малих громад. В контексті побратимства великий поштовх робить як саме місцеве самоврядування, так і центральна влада, яскравим прикладом став міжнародний форум міст та регіонів, ініційований Президентом України. А щодо дискримінації, то парламент має нарешті розглянути законопроект №6472 та дозволити сільським та селищним громадам місцеві запозичення, розширивши їх взаємодію з міжнародними інституціями», - сказав народний депутат.

---

*Європейська ініціатива Угода мерів (УМ) об’єднує понад 11 тисяч місцевих та регіональних органів влади в 55 країнах світу задля досягнення цілей ЄС щодо клімату та енергії.