Ми повернемось до місцевого самоврядування, – голова військової адміністрації окупованої громади

Луганщина була і буде Україною. У цьому впевнена начальниця Шульгинської військової адміністрації Луганської області Наталія Петренко:

Сім місяців я голова громади без громади. 

Я всієї душею за місцеве самоврядування. Для мене більш престижно бути головою громади, аніж головою військової адміністрації. Але я впевнена, що ми точно повернемось до місцевого самоврядування, і у нас буде найдемократичніша у світі держава. 

В нашій Шульгинській громаді була тиха окупація. Коли я виїхала 8 квітня з громади, кияни вже поверталися додому, і я по-доброму заздрила їм.

27 лютого до нас зайшла російська армія. Але зайшли вони на тотальний спротив. Від найменших сіл до міст люди виходили на мітинги голіруч і ставали перед танками, кричали: «Їдьте звідси, вас тут ніхто не чекав!». Ми не боялись, але через якийсь час росіяни почали стріляти у цивільних людей. Тоді ми почали свою тиху роботу. У нас був запас пального, шкільні автобуси, якими ми могли евакуювати населення. Але російські військові пройшли 60 км без бою, нічого не руйнуючи; а коли житло не зруйноване, важко людей мотивувати виїхати. Люди з Лисичанська, Рубіжного, Попасної думали, що у нас відносна безпека і до нас почали їхати ті, хто не могли виїхати в Україну, щоб перечекати ситуацію. 

Ми з командою сільської ради організували роботу у нових умовах, розподілили завдання. Створили гуманітарні штаби. Це не було складно, адже сільські люди просто знесли харчі, теплі речі і все це роздавали тим, хто цього потребував. Таким чином ми займались соціальною роботою. Ми не займались адмініструванням, бо рада була зачинена і йшов процес так би мовити "підбору нового персоналу".

Наразі наша команда розкидана по Україні, але ми продовжуємо свою роботу. Ми буквально «на валізах», і в будь-який момент готові їхати додому. Дай боже, щоб росіяни так само як тихо зайшли, так тихо й вийшли – без опору і розрухи. Я знаю, що за одну добу, щойно я опинюсь у громаді, я зможу організувати всю роботу і зрозуміти, що нам потрібно.

Закликаю всіх вірити в ЗСУ, допомагати, донатити. Вірю в те, що Україна буде потужним світовим проєктом, адже весь цивілізований світ захоплюється нашими людьми.

Я хочу додому. Я хочу до своєї громади.


Матеріал підготувала Юлія Савельєва, гендерна експертка
Шведсько-українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні” (
SALAR International)

16.01.2023 - 13:07 | Переглядів: 4256
Ми повернемось до місцевого самоврядування, – голова військової адміністрації окупованої громади

Теги:

лідерство жінок війна історії війни

Область:

Луганська область

Громади:

Шульгинська територіальна громада

Джерело:

Читайте також:

14 березня 2025

Уряд затвердив розподіл субвенції на облаштування 60 укриттів у школах

Уряд затвердив розподіл субвенції на...

Кабінет Міністрів України затвердив фінансування 60 проєктів облаштування укриттів у закладах загальної середньої...

14 березня 2025

Мінрозвитку та Мінмолодьспорту спільно з асоціаціями ОМС сприятимуть розвитку спорту в громадах

Мінрозвитку та Мінмолодьспорту спільно з...

Віце-прем'єр-міністр з відновлення — Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, Міністр молоді та...

14 березня 2025

З’явився посібник про відповідальне використання штучного інтелекту публічними службовцями

З’явився посібник про відповідальне...

Штучний інтелект (ШІ) стає частиною нашого життя. Не є винятком і публічна служба. Аби допомогти державним службовцям...

13 березня 2025

Чому громади мають готуватися до євроінтеграції вже зараз? І як це зробити без зайвих нервів

Чому громади мають готуватися до євроінтеграції...

Автор розуміє, що, ймовірно, «Америки не відкриє» цим текстом, адже багато з цих ідей вже давно обговорюються серед...