Годувати по-новому. Розмова з експертом про реформу шкільного харчування

 

Експерт з освіти Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні Сергій Дятленко розповів, як з 1 січня наступного року повинні годувати дітей шкільні їдальні і як не повинні.


Автор: Дмитро Синяк

Ця реформа почалася з того, що столичний шеф-кухар та кулінарний експерт Євген Клопотенко у 2017 році заснував соціальний проєкт СultFood з трьома напрямами: «Нове шкільне харчування», «Нова кулінарна освіта» та «Нове дошкільне харчування». Згодом команда Клопотенка створила та узгодила на офіційному рівні рецептурний збірник зі 110-ма новими стравами для шкільних їдалень. За даними порталу www.cultfood.info, оновлене меню вже «вдалося запровадити у 5 тис. шкіл», тобто у кожній третій українській школі. Однак до минулого року це була суто громадська ініціатива, а потім її взяла під особисту опіку перша леді країни Олена Зеленська. Напрацювання СultFood лягли в основу масштабної реформи, на втілення якої парламент заклав у бюджеті 2020 року 1 млрд грн. А цієї весни уряд прийняв постанову про запровадження вже з 1 вересня нових норм шкільного харчування, щоправда, згодом переніс старт реформи на 1 січня 2021 року. У травні цього року з’явилося нове меню для шкільних їдалень – зі 160 страв та розраховане на 4 тижні. Однак виявилося, що незважаючи на загалом позитивне ставлення до змін, далеко не всі готові їх сприйняти. Експерт з освіти Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні Сергій Дятленко переконаний, що проблема тут не стільки у самій реформі, скільки у браку комунікації уряду з усіма тими, хто повинен втілювати цю реформу у конкретних містах та селах…

 

Різнокольорове меню проти смажених котлет

 

Перш, ніж розпочати нашу розмову, Сергій Дятленко поставив мені три запитання: «Чи ви снідали сьогодні?» «Чи були у вашому сніданку овочі та фрукти?» «Чи були у вашому сніданку овочі та фрукти різних кольорів, наприклад, яблука та огірки?» Змушений зізнатися, що ствердно я відповів лише на перше запитання. З’ясувалося, що харчуюся я нездорово. Причому не стосовно рекомендацій маститих дієтологів, а стосовно нових норм шкільного харчування.

Що з 1 січня має змінитися у шкільних їдальнях, згідно постанови Кабміну?

- Насамперед норми енергетичних потреб дітей різного віку тепер привели у відповідність до вимог Всесвітньої організації охорони здоров’я. Діти мають отримувати не тільки достатню кількість калорій, але також вітаміни та мікроелементи. Є і багато інших змін. Наприклад, якщо раніше об’єм харчування розписувався на день, то тепер його розраховуватимуть на кожен прийом їжі. Якщо раніше продукти на дитину рахували у брутто, то тепер рахуватимуть у нетто. Тобто коли взяти до уваги, що 1 кг курки першого сорту у брутто дорівнює 0,5 кг у нетто, ми зможемо сказати, що раніше дитина отримувала тільки половину курячого м’яса від своїх потреб. Іще одне важливе нововведення: з 1 січня у їдальнях заборонені замінники продуктів, до яких відносяться, зокрема, ковбаса, сосиски та маргарин. Смажене теж забороняється.

А що дозволяється? Чи будуть у шкільному меню ті продукти, яких раніше там не було?

- Так, будуть. Нові рецепти страв відрізняються застосуванням спецій та соусів, а ще – різноманітністю. Тепер на шкільній кухні вже не можна смажити котлети, натомість їх належить готувати на пару. Вийде і смачно, і корисно. Клопотенко, приміром, показав, як за допомогою спецій та соусів можна зробити звиклий для їдалень салат з вареного буряка смачним. Раніше ці спеції не застосовували, бо вважали, що у якихось дітей може бути на них алергія. Тепер людство добре вивчило спеції і знає, які є алергенними, а які ні. У нових нормах харчування суттєво зменшено кількість солі, цукру, картоплі та жирів, натомість збільшено кількість овочів, фруктів, круп, м’яса та риби. Обов’язковим є вживання овочів та фруктів під час кожного (!) прийому їжі. Новим меню збільшено кількість фруктів та м'яса у раціоні. Причому спосіб приготування усіх страв має включати якнайменше жирів. Тому дуже актуальними стають пароконвектомати – спеціальне обладнання для приготування їжі на пару. Вартість такого обладнання – близько 350 тис. грн за одиницю. 

 


Пароконвектомат готує здорові страви й економить місце на кухні

Першу модель пароконвекційної пічі (пароконвектомату) випустила німецька компанія Rational у 1976 році. Особливість пічі була у тому, що вона замінила одразу ж кілька видів кухонного обладнання. Пароконвектомат об'єднує 3 режими приготування їжі: конвекцію (обдування гарячим повітрям), приготування на пару і комбінований режим. Завдяки можливості вибору вологості і температури у цій печі можна готувати більш складні страви й випікати, смажити, тушкувати, томити, варити на пару, і не тільки. Складається пароконвектомат з робочої камери, нагрівальних елементів і вентилятора. Пар може утворюватися у робочій камері (інжекторний пароконвектомат) або в окремій камері (бойлерний пароконвектомат). Другий вид значно дорожчий, але він дозволяє готувати на пару навіть при невеличкій температурі.


 

Давайте відверто. Ми живемо у вільному суспільстві, тож чи варто нав’язувати йому смаки?

- Реформу шкільного харчування слід розглядати виключно як елемент боротьби за здоров’я нації. Тільки у такій проекції все стає зрозумілим. Адже за словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, до 80% усіх неінфекційних хвороб спричиняються 4 фактори: тютюнокуріння, зловживання алкоголем, низька рухова активність та… нездорове харчування. Як зробити націю здоровішою? Її треба краще годувати! Переваги здорового харчування очевидні. Приміром, за дослідженнями ЮНІСЕФ, правильне харчування мотивує дітей не тільки відвідувати школу, але і навчатися краще. Зрештою, це розвиває культуру харчування: діти отримують можливість вибирати їжу, вони починають розбиратися у тому, чому варто їсти одні продукти, а інших краще уникати. Та й нищення стереотипів саме по собі є позитивом. Давайте поговоримо і про інший бік реформи: внаслідок змін буде замінено застаріле обладнання шкільних харчоблоків, яке встановлено там ще у 60-х – 70-х роках минулого століття. А от вам ще один позитив: підвищена увага і контроль до цього питання на загал покращує якість харчування. От коли преса писала про шкільне харчування? А тепер пише!

 

Про те, як Кирилівська громада Запорізької області взяла у штат управління освіти 11 осіб, щоб годувати власним коштом дітей з трьох шкіл, виділивши на це близько 3 млн грн, читайте ТУТ

 

Яке новітнє обладнання, крім пароконвектоматів, має обов’язково бути у шкільній їдальні?

- Холодильники. Як було раніше? Вранці кухар приходив на кухню, запалював плити, згодом чистив картоплю, овочі і, припустимо, варив суп, який діти згодом цілий день їли. Тепер уряд поставив перед їдальнями вимогу: від приготування їжі до її видачі має пройти не більше двох годин. Це досягається шляхом приготування заготовок. Не треба варити картоплю зранку, але треба її начистити і підготувати до приготування. І так з усіма стравами. Щоб встигнути, треба робити велику кількість заготовок, для яких і потрібні об’ємні холодильники. 

 

На перше – вода з капустою, на друге – капуста без води і на третє – вода без капусти

 

За багатьма коментарями у соцмережах, реформа шкільного харчування виглядає як спроба ускладнити життя працівникам їдалень. Чого це раптом знадобилося годувати дітей по-новому? Невже раніше їх годували геть погано? 

- Є загально відомі постулати, що їх підтримують чи не всі організації, так чи інакше пов’язані з охороною здоров’я. Наприклад: щоб бути здоровим, треба їсти якнайбільше овочів та фруктів. Або: смажене – шкідливе, цукор – шкідливий. Ще один постулат: їжа має бути тільки свіжою. Чи є хоча б одна людина, не згідна з цими твердженнями? А якщо всі згідні, чому ж ми досі годуємо наших дітей у шкільних їдальнях смаженими котлетами, приготованими часом за 5-6 годин до того, як вони опиняються на столах? Чому ми даємо їм солодкий чай? Чому ми пхаємо у них хліб та булки? Прості вуглеводи на кшталт борошняних виробів та картоплі дають калорії, однак майже не містять вітамінів та необхідних для життя організму мікроелементів.

Але ж начебто ніхто ще не помирав від одної котлети на тиждень чи навіть від щоденного чаю з цукром. Це перевірено у мільйонах їдалень Радянського Союзу.  

- От ми і добралися до кореню проблем! За радянських часів було різко змінено підходи до харчування, причому часто у суто пропагандистських цілях. Наприклад, «державі робітників та селян» треба було показати всьому світові, що вона може нагодувати мільйони людей. А як це зробити за браку коштів? Дуже просто! «Дайте їм побільше супу, побільше солодкого чаю, і живіт буде повним!» На перше – вода з капустою, на друге – капуста без води і на третє – вода без капусти. Між тим, у розвинутих країнах перші страви розглядаються лише як різновид закусок, що підсилюють апетит. Вони аж ніяк не є обов’язковою складовою повноцінного обіду. Цю норму повернуто у новому шкільному меню.

А як же борщ та інші традиційні українські перші страви?

- У цілому світі у звичайних сім’ях на обід завжди їли тільки одну основну страву. В Україні це міг бути борщ, однак після нього на стіл точно не ставили картоплю з котлетами. Тепер щодо того, що «ніхто не вмирав». В СРСР і куріння не вважалося особливо шкідливим, але це не означає, що курити повинні й ми. На жаль, захворюваність людства, наприклад, цукровим діабетом зростає катастрофічними темпами. Якщо у 1960 році у світі нараховувалося 108 млн осіб з таким діагнозом, а у 2014-му – вже 422 млн осіб. Це дані Всесвітньої організації охорони здоров’я. То може прийшов час вжити якихось заходів?

 

Чому реформу спочатку не випробували на кішках

 

Чому Міністерство охорони здоров’я почало з дітей?

- По-перше, тому, що саме у дитячому віці закладаються основи здоров’я організму. Здорові діти сьогодні – це здорові дорослі завтра. А по-друге, тому, що дітям набагато легше прищеплювати нові звички, і спротив з боку батьків при цьому буде мінімальним. Хто проти того, аби його дитина харчувалася здоровою їжею? Всі «за»! Зрештою, через дітей можна впливати на батьків. Якщо діти звикли у школі пити чай без цукру, вони захочуть пити саме такий чай вдома. І згодом вся родина може змінити через це власні звички. Вже є багато таких прикладів.

Перед тим, як запроваджувати Нову українську школу, її модель випробували на пілотних закладах освіти, а вчителів навчали сертифіковані тренери. Чому цього не зробили під час реформи шкільного харчування? Тепер виходить, як у тому анекдоті: «Хто придумав цю реформу – політики чи науковці? Політики, бо науковці спочатку все не кішках перевірили б».

- Можна сказати, що до нас все перевірили розвинуті країни: Велика Британія, Сполучені Штати, Франція, Німеччина тощо. Там аналогічні норми вже прийняті давно. У цих країнах люди зазвичай починають по-справжньому жити, лише виходячи на пенсію, бо тоді ще є здоровими і повними сил. А у нас, на жаль, часто люди у 65 років вже є цілковитими руїнами. І у багатьох випадках це є наслідком неправильного харчування.

Той самий НУШ запроваджували протягом кількох років, то чому ж нове шкільне харчування так швидко перетворюється з ідеї у реальність?

- Я так не думаю, що це робиться надто швидко. Адже з весни у шкіл було достатньо часу на підготовку. Зрештою, статистика СultFood свідчить про те, що близько третини українських шкіл вже мали справу з новим меню Євгена Клопотенка, відтак повинні були б підтримати нововведення. І хоча до перенесення старту реформи спричинився суто технічний фактор, (у багатьох школах договори з постачальниками діють до кінця року, і їх було невигідно розривати) уряд, зробивши це, дав школам додаткову можливість підготуватися до змін.

І все ж здається, що комунікаційна політика уряду у тому, що стосується реформи, могла би бути кращою.

- Донорські структури частково компенсують цей недолік. Зокрема, з координаторкою сектору «Освіта»  Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні Алевтиною Седоченко, за підтримки регіональних офісів програми U-LEAD з Європою ми цієї осені провели серію вебінарів для різних регіонів країни. На них були присутні працівники управлінь освіти, директори шкіл та інші фахівці зі сфери шкільного харчування. Загалом через наші вебінари пройшли більше тисячі осіб з цілої України. Так-от, за результатами  опитувань, які ми проводили під час цих вебінарів (а участь в них взяли 386 осіб), близько 65% респондентів підтримують реформу шкільного харчування або беззаперечно, або в основному. А з іншими так, треба ще працювати.

 


 Порядок складання меню

  • Визначитися з кратністю харчування та обрати відповідний додаток норм (постанова КМУ №305)
  • Визначитися з кількістю харчових продуктів (краще на тиждень), що передбачені додатком. Врахувати співвідношення брутто/нетто
  • Обрати страви та скласти меню з урахуванням енергетичних потреб відповідно до віку дітей
  • Перевірити кількість продуктів на відповідність нормам
  • Додаткові продукти: борошно, дріжджі, сухарі, спеції… (повний перелік у п.9 Норм), що використовуються для приготування їжі, розраховуються відповідно до технологічної документації
  • Затвердити меню у керівника
  • Подати на погодження до Держпродспоживслужби

 

Навіщо шкільним їдальням несолодкий кампот та несолоний борщ?

 

Але 35% тих, хто не підтримує реформу, це доволі багато.

- На моє переконання, проблеми тут не стільки у самих змінах, скільки у комунікації. Нам закидають, що на старому шкільному обладнанні не можна готувати по-новому, що нове меню сильно здорожчає харчування, що воно не сприймається батьками та дітьми, зокрема через малу кількість солі та цукру та велику кількість овочів. Адже діти зазвичай не люблять овочі. А якщо додати до цього потребу у новій документації, нові вимоги контролюючих органів, небажання шкільних кухарів перекваліфікуватися, реформа почне виглядати взагалі нереальною. Однак насправді вона цілком реальна...

…бо сіль та цукор можна додавати за смаком!

- Ні, що ви! Цього не можна робити, інакше який же тоді сенс буде у новому харчуванні? Згідно з правилами, які будуть застосовані 1 січня наступного року, вживання солі у щоденному раціоні дитини треба зменшити утричі: з 15 г до 5 г. Щоправда, для цього встановлено перехідний період, який триватиме до 1 січня 2023 року. Але цукор буде обмежено одразу – із 75 г до 15 г на добу.

У компоті не повинно бути цукру? Але ж тоді він буде кислим!

- Не обов’язково, все залежить від фруктів, з яких його готують. Другий фактор – смаки, які треба виховувати. Перестаньте класти цукор до компоту, і через місяць вже не зможете пити солодкий.

А як бути з овочами? Діти ж просто нестимуть свої порції на мийку, не доторкнувшись до них!

­- Тут все залежить від правильної комунікації. Мені відомий випадок, коли у двох сусідніх школах, які годують дітей за одним і тим ж меню, діти з’їдають різну кількість продуктів. В одній школі вони охоче їдять овочі та фрукти, а в іншій – відносять їх у помиї. Бо у першій школі пропагують здорове харчування, а у другій – ні. З дітьми треба займатися, щоб отримати результат. Наприклад, можна разом з ними на спеціально запровадженому Фестивалі здорової їжі готувати легкі корисні страви. Можна показувати дітям чудеса «кухонної магії», або пропонувати експеримент: «А давайте всім класом відмовимося від солодкого чаю, а за місяць поділимося враженнями?» Дуже добре працюють візуалізації: ось ця їжа є здоровою, а ця – ні. Якщо хочеш мати добрі нігті чи волосся, їж таку їжу, а якщо хочеш міцні кістки, то таку.

Гаразд, відношення до їжі змінити можна, але як змінити смаки? Ну що робити, коли мені не смакує та чи інша страва? Можна сто разів розповідати, яка вона поживна та корисна, але смачнішою від цього вона не стане.

- Це так, але тут треба розуміти й інший момент. Кожна дитина скаже, що найсмачнішими є цукерки, та чи варто нам через це включати їх до складу сніданку, обіду та вечері? Отже, треба шукати баланс між розумним та смачним, і справа варта заходу. Місто Славута вже кілька років працює на новому харчуванні. Так-от там у шкільних їдальнях протягом останніх двох років кількість учнів, які харчуються за власний кошт, зросла у півтори рази. Отже нове харчування таки оцінили?

 


Катастрофічна їдальня і проєкт майбутнього. З листа львівської вчительки порталу «Децентралізація»

«Я дала своїм учням на виховній годині завдання створити проект школи майбутнього. Мовляв, виростете, досягнете успіху, будете вкладатися в освіту, створювати свої школи, а проект уже готовий. І всі включили до своїх проєктів сучасні їдальні. Про зміст уроків і технічні засоби навчання не всі згадували, а от про їдальню – всі. Чесно кажучи, у нашій школі їдальня просто катастрофічна, причому головною причиною цього є кепсько організовано процеси. Тут би дуже сталася у нагоді програма, яка навчить людей, причетних до цих процесів, організовувати справу по-іншому…»

Ірина К., вчителька львівської школи


 

За що мають платити громади

 

Є зауваження, що нове здорове харчування коштуватиме громадам набагато більше, ніж існуюче.

- Це не так. Якою є вартість, до прикладу, кілограму яблук? Один обід, за нинішніми нормами, має коштувати до 24 грн. Школи, які живуть за меню Клопотенка, – давайте умовно назвемо його так – цілком вписуються у цю суму. Наступного року кошторисна вартість обіду має зрости до 30 грн – у зв’язку з подорожчанням продуктів та інфляцією. Одначе, прошу зауважити, що, за новими нормами, обід може включати лише одну основну страву, а не дві, як було раніше.

А пароконвектомати громади теж мають купувати самі?

- Ні. Цьогоріч на реконструкції шкільних їдалень держава виділила 1 млрд грн, причому на ці гроші має бути втілено 110 проєктів, відібраних спеціальною конкурсною комісією за програмою «Спроможна школа для кращих результатів». Наступного року планується виділити ще 1,5 млрд грн. Тож я хочу сказати всім місцевим радам: беріть участь у конкурсі Міністерства освіти та Міністерства розвитку громад та територій, співпрацюйте зі своїми депутатами, які розподіляють кошти субвенції на соціально-економічний розвиток; залучайте донорів. І тоді, можливо, ні копійки не заплатите за осучаснення своїх шкільних їдалень. Зрештою, кошти на модернізацію їдалень можна брати і з освітньої субвенції. Або, наприклад, за зразком Києва, створити для цього спеціальну програму. Окремі київські школи вже перейшли на кейтеринг: певні компанії готують їжу та доставляють її одразу до кількох шкіл, де вже відбувається лише роздача страв. Ця схема чудово підходить для великих міст, де багато дітей і де школи розташовані поруч. Варіантів може бути багато.

Де у селах знайти кухарів, які дадуть раду з меню Клопотенка? Адже зазвичай у сільських їдальнях люди працюють за копійки, часто не маючи при цьому відповідної освіти.

- Це дуже важлива тема, адже якість харчування залежить не стільки від кухонного обладнання, скільки від кваліфікації кухарів. Тож у це громадам варто інвестувати. Можливо, декому з працівників їдалень треба збільшити зарплату, а у деяких їдальнях варто збільшити штатний розклад. Можливо, когось із кухарів треба відправити на навчання чи сертифікацію. Причому не варто ставитися до цих інвестицій, як до «обязаловки», нав’язаної державою. Адже йдеться про здоров’я наших дітей. Невже краще відремонтувати яму на дорозі чи викласти бруківкою тротуар, ніж забезпечити дітям здорове харчування? Чи взагалі співвідносні це речі?

Чи може держава допомогти з підвищенням кваліфікації кухарів?

- У Чернівецькій області ще минулого року, щойно там почули про цю реформу, відправили викладачів свого ПТУ, яке готує кухарів, на курси підвищення кваліфікації. Згодом вони проводили виїзні семінари для працівників шкільних їдалень під час канікул та у вихідні дні. Добре було б запровадити подібні ініціативи і в інших областях.

Якщо поділити виділений державою 1 млрд грн на 110 проєктів, вийде, що середня вартість одного проєкту – 9 млн грн. Що купують за ці кошти?

- Важко сказати, адже це залежить від конкретного випадку. Та я думаю, що зважаючи на суму витрат, йдеться про капітальний ремонт великих їдалень опорних шкіл з купівлею меблів та усього необхідного кухонного обладнання. У деяких випадках можлива навіть побудова шкільних їдалень з нуля.

 

Що загрожує тим, хто не працюватиме по-новому

 

Скільки шкіл вже обладнано за новими вимогами?

- Державні очільники, виступаючи на регіональних форумах «Реформа системи шкільного харчування» (загалом їх було чотири: 13 серпня – у м. Буча під Києвом, 9 вересня – в Одесі, 8 – жовтня у Дніпрі та 12-13 листопада у Львові), називали різні цифри. Приміром, дружина президента Олена Зеленська, виступаючи на І форумі, сказала: «Коштом державної субвенції для шкіл в обсязі 400 млн грн була проведена модернізація харчоблоків у 1809 закладах». Голова Кабінету міністрів України Денис Шмигаль на III форумі розповів про модернізацію протягом 2020-2021 років 2624-х харчоблоків. А міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, виступаючи у Львові на IV форумі, зазначив, що «станом на кінець жовтня 2021 року в закладах освіти відремонтовано 1298 харчоблоків та закуплено: 201 пароконвектомат, 953 холодильники та 1821 одиниця іншого кухонного обладнання». Зрештою, у будь-якому разі можна зрозуміти, що ремонти харчоблоків тривають, і що держава виділяє для цього чималі кошти.  

Однак навіть якщо взяти найкращу цифру, озвучену Денисом Шмигалем, – 2624 харчоблоки, виходить, що це доволі мало. Адже в Україні близько 14,5 тис. шкіл.

- Так, але ж великих шкіл – а у звітах очільників реформи йдеться саме про них – не так багато. У маленьких школах все буде набагато простіше. Адже що менше дітей, то легше їх нагодувати. Наприклад, 20 котлет на пару можна зробити у звичайній побутовій мультиварці. Я думаю, для того, щоб шкільні їдальні України повністю оновилися, знадобиться близько трьох років. І можливо, у наступні роки за ці ж кошти оновлять набагато більше порівняно невеличких шкіл.

Хто контролюватиме впровадження реформи?

- Держпродспоживслужба. Вона погоджуватиме меню кожному закладу освіти.

Якою буде відповідальність за невиконання наказів Міністерства охорони здоров’я? Що буде школі, яка не змогла забезпечити харчування за новим меню, наприклад через те, що не мала грошей на пароконвектомат?

- Нічого не буде, якщо вона робитиме котлети на пару за допомогою решіток чи іншого пристосованого обладнання. Головне – поступ, крок уперед, а не відмовки на кшталт: «я не маю пароконвектомату, тому котлет на пару робити не буду». Причепитися у наших умовах можна до будь-чого: замале приміщення їдальні, обладнання не таке, не там і не так встановлене, не такі каструлі. Та навряд чи це зробить дітей, а з ними і всю нашу націю, здоровішими… Відповідальність організації шкільного харчування повністю лежить на засновниках шкіл, тобто на місцевих радах. І вони повинні дотримуватися державних стандартів. Колишні норми скасовуються з 1 січня, а у випадку недотримання шкільними їдальнями нових норм, Держпродспоживслужба звертатиметься до судів, які накладатимуть штрафи на посадових осіб. З іншого боку, держава контролюватиме лише відповідність їжі новим нормам: збалансованість харчування, чергування страв тощо. За таких умов цілком можна запроваджувати якісь місцеві делікатеси. Наприклад, на Закарпатті дітей можна годувати баношем, щоправда, без шкварок – з грибами. Це цілком дозволено.

 

Що робити громадам, щоб не наражатися на проблеми з1 січня

 

Що насамперед мають зробити школи, аби їхні їдальні відповідали новим стандартам?

-  Їм треба сформувати технологічні картки приготування страв, тобто розписати, з яких продуктів готуються ці страви, а також скласти нове меню. Або ж прийняти картки, розміщені на сайті Міністерства охорони здоров’я. Крім цього, громадам треба закласти у бюджеті на наступний рік кошти на відповідну модернізацію шкільних харчоблоків. Можливо, треба укласти нові договори на закупівлю сезонних сертифікованих овочів. Також варто витратити певні зусилля на просування нового меню серед дітей та батьків.

Як все це встигнути до 1 січня?

- Треба було робити це все до 1 вересня, експериментувати, пробувати. Хто так і вчинив, тому зараз набагато легше. На практиці школи, які хотіли працювати за новим меню, вже запровадили його. Всі інші чекають останнього дня, сподіваючись, що зміни, можливо, скасують чи, принаймні, відтермінують. На жаль, таким є спосіб мислення багатьох освітян. «Давайте нічого не робити, а там подивимося, що з цього вийде». Тож терміни є цілком адекватними.

Але ж фінансування закладається раз на рік. Якщо у грудні минулого року громади не заклали коштів на державну реформу шкільного харчування, то навіть і решітку для приготування котлет на пару купити не вдасться.

 - Для багатьох змін гроші й не потрібні. Певне ж обладнання у їдальнях вже є. Також потрібні кошти можна закласти у бюджеті на 2022 рік і швидко освоїти у січні-лютому. Дещо можна придбати, переглянувши бюджет чи долучивши до справи спонсорів. Але скажу відверто: без сучасного обладнання нова модель харчування буде обрізаною. Але й інші складові: робота з батьками та дітьми, інвестиції в освіту кухарів та переформатування системи постачання продуктів – є надзвичайно важливими. Тож краще не зволікати й постаратися надолужити все, що можливо, за ці останні грудневі тижні.

 

Мушу зізнатися, що на мою родину реформа шкільного харчування вже подіяла. Після цього інтерв’ю ми з дружиною та дітьми намагаємося їсти так, щоб на сніданок обід та вечерю на нашому столі завжди були сирі овочі та фрукти, ще й різних кольорів. І поменше використовуємо холодильник, щоб їсти все свіжим. А що ще буде, коли школа, у якій навчаються наші діти, почне годувати дітей по-новому!

Теги:

освіта Сергій Дятленко репортаж

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:

17 травня 2022

Перелік громад в зонах бойових дій, на тимчасово окупованих територіях та тих, що в оточенні, станом на 12 травня

Перелік громад в зонах бойових дій, на...

  Наказом Мінреінтеграції затверджено оновлений перелік, на основі якого внутрішньо переміщеним особам (ВПО)...

17 травня 2022

Релокація бізнесу з зони бойових дій - 19 травня АМУ проведе онлайн-обговорення

Релокація бізнесу з зони бойових дій - 19...

19 травня о 14:00 в режимі відеоконференції Асоціація міст України проведе Діалоговий захід з питань місцевого...

16 травня 2022

Особливості надання окремих адмінпослуг для ВПО - тема вебінару 20 травня

Особливості надання окремих адмінпослуг для ВПО...

20 травня 2022 року шведсько-український проект PROSTO «Підтримка доступності послуг в Україні» проведе вебінар щодо...

16 травня 2022

55 громад Дніпропетровщини виконали план по доходам за 4 місяці 2022 року

55 громад Дніпропетровщини виконали план по...

Про фінансові результати громад Дніпропетровщини та можливі ризики говорили учасники інформаційної сесії «Підсумки...