63% українців підтримують децентралізацію, - дані 6 хвилі Всеукраїнського соціологічного дослідження

 

Рівень підтримки суспільством децентралізації в Україні зростає. Цьогоріч, у порівнянні з минулим роком, на 4% стало більше тих людей, які вважають потрібною реформу децентралізації. І таких громадян в Україні 63%. А рівень обізнаності з процесом адміністративно-територіальної реформи складає 83%.

Про це свідчать дані шостої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування», проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у жовтні-листопаді 2021 року на замовлення Міністерства розвитку громад та територій України та Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні». Опитування проводилося методом особистих інтерв’ю з респондентами в домогосподарствах, де вони проживають.

Презентували результати соцдослідження 8 грудня в Міністерстві розвитку громад та територій.

За словами Володимира Паніотто, генерального директора Київського міжнародного інституту соціології, децентралізація, як показують дослідження, є найбільш вдячною реформою, оскільки демонструє високий рівень підтримки людьми.

Заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода підкреслив, що високий рівень підтримки населенням реформи на восьмому році її впровадження приємно здивував.

«Будь-яка тривала в часі реформа втрачає динаміку і ризикує втомити людей. Тим більше, протягом тривалого часу думки у людей змінюються. Але соціологічні дослідження показали інше – високу підтримку децентралізації, як і в минулі роки, і високий рівень обізнаності в питаннях цієї реформи. І те, що децентралізація найбільш ціниться українським суспільством, вселяє оптимізм», - сказав В’ячеслав Негода.

Він також назвав і те, що змушує задуматися. Так, як свідчать дослідження, чимало респондентів – 50% вважають, що для покращення ситуації в громадах найбільш дієвою буде підтримка держави.

«Це дещо засмучує, оскільки держава передала громадам повноваження і ресурси та повну автономію у прийнятті рішень. Хто краще, як не громади, знають, що їм потрібно зробити і як краще це зробити? Тим не менше, як ми бачимо, чимало людей вважають, що держава повинна брати на себе відповідальність за рішення в громадах. Думаю, такі відповіді людей мають під собою досвід неприємних наслідків від рішень в громадах. Тому лідерам громад варто добре зважувати свої кроки і якомога більше залучати мешканців до прийняття рішень», - сказав заступник Міністра.

Даніель Попеску, керівник Департаменту демократії і врядування Генерального директорату – II з питань демократії Генерального секретаріату Ради Європи відзначив, що високий рівень підтримки суспільством децентралізації дає надії на успішну реалізацію планів щодо закріплення досягнень реформи у Конституції України.

«Багато добрих новин у цьому огляді. Підтримка реформи висока. Переважна більшість знають, що таке децентралізація, поінформовані про реформу. Багато хто раді змінам, які відбуваються в їхніх громадах і хочуть в них жити. Тож ми сподіваємося, що такі дослідження допоможуть втілити плани на конституційні зміни, які б закріпили досягнуті результати», - сказав Даніель Попеску.

 

Які ще цікаві дані соціологічного дослідження?

 

Очікування від реформи

Як і в 2020 році, найбільше респондентів – 58% очікують, що внаслідок реформи зменшиться корупція. Другим основним очікуванням, як і раніше, лишається поліпшення якості та доступності послуг, хоча в цьому випадку за останній рік з 52% до 42% стало менше тих, хто очікує на такий наслідок. На покращення благоустрою громад чекають 32.5% респондентів (ріст з 27% порівняно з 2020 роком).

41% вважають, що реформа сприятиме збереженню локальної культурної ідентичності.

 

Посилення нагляду за дотриманням законності на відповідній території

Абсолютна більшість населення (86%) продовжують вважати, що державі необхідно забезпечувати законність рішень органів місцевого самоврядування (у 2020 році так вважали 87%).

91-93% респондентів вважають, що потрібно достроково припиняти повноваження місцевої ради та / або сільського, селищного, міського голови у разі бездіяльності чи ухвалення рішень, які можуть критично вплинути на громаду чи будуть загрожувати територіальній цілісності держави, а також у ситуаціях, коли протиправні рішення встановлені судом.

 

Оцінка ситуації в громаді після реформи

Абсолютна більшість респондентів – 78% – стверджують, що їм подобається жити у своєму населеному пункті, не подобається – 20%.

Водночас, 78% респондентів не хотіли б переїжджати жити в інший населений пункт, хотіли б – 18%.

 

Оцінка роботи органів місцевого самоврядування

Загалом, 41% респондентів позитивно оцінюють роботу голови громади, негативно – 15% (ще 29% ні добре, ні погано оцінили роботу). У 2020 році співвідношення було 37% до 21%, тобто за останній рік оцінки помітно покращилися. Зокрема, якщо в 2020 році баланс позитивних-негативних оцінок був +16%, то зараз – +26%.

Респонденти дещо більш критично оцінюють діяльність місцевої ради: 33% позитивно оцінюють її роботу, негативно – 16% (ще 31% ні добре, ні погано оцінили роботу). Водночас, у 2020 році співвідношення було 26% до 20%, тобто за останній оцінки теж помітно покращилися. Баланс оцінок зріс з +6% до +17%.

У населених пунктах, які не є центрами громад, також ставилося питання про оцінку діяльності старост. Загалом, 51% респондентів позитивно оцінили діяльність старост, негативно – 9% (ще 19% оцінили ні добре, ні погано).

 

ЗАВАНТАЖИТИ звіт «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування: результати шостої хвилі соціологічного дослідження».

 

Міністерство розвитку громад та територій України висловлює вдячність Програмі Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» та Київському міжнародному інституту соціології за проведену роботу.


Довідка:

Польовий етап дослідження тривав з 26 жовтня до 17 листопада 2021 року. Загалом в рамках дослідження було проведено 2000 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 152 населених пунктах України.

Статистична похибка для вибірки 2000 респондентів (з імовірністю 0.95 і за дизайн-ефекту 1.5) не перевищує:

  • 3.3% для показників, близьких до 50%,
  • 2.8% для показників, близьких до 25 або 75%,
  • 2.0% для показників, близьких до 12 або 88%,
  • 1.4% для показників, близьких до 5 або 95%,
  • 0.7% для показників, близьких до 1 або 99%.

Теги:

дослідження комунікації В'ячеслав Негода Даніель Попеску

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:

27 вересня 2022

29 вересня - вебінар про електронне діловодство для освітян

29 вересня - вебінар про електронне діловодство...

29 вересня 2022 року швейцарсько-український проєкт DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти»...

27 вересня 2022

Перша судова практика у спорах щодо трудових відносин під час воєнного стану, - роз'яснення для громад

Перша судова практика у спорах щодо трудових...

Експерти Програми USAID DOBRE підготували роз’яснення «Перша судова практика у спорах щодо трудових відносин під час...

27 вересня 2022

Черговість здійснення видатків місцевих бюджетів в період дії воєнного стану, - роз'яснення для громад

Черговість здійснення видатків місцевих...

Експерти Програми USAID DOBRE підготували роз’яснення «Черговість здійснення видатків місцевих бюджетів в період дії...