Громадське обговорення змін у шкільній мережі – що варто знати. Частина 2

Роль органу виконавчої влади.

Вивчення громадської думки.

Громадські ради.

 

Авторка: Алевтина Седоченко, експертка Програми «U-LEAD з Європою»


Новації освітнього законодавства щодо термінів громадського обговорення питань зміни шкільної мережі в сільській місцевості відкривають для ОМС можливості ґрунтовної підготовки варіантів плану створення спроможної мережі закладів, вивчення думки мешканців громади, проведення відповідної інформаційної роботи і публічного громадського обговорення.

У попередньому матеріалі щодо громадського обговорення ми говорили про те, що таке громадське обговорення і у яких формах воно може відбуватися. В цьому матеріалі ми розглянемо:

  • роль і повноваження органу виконавчої влади
  • необхідність попереднього вивчення громадської думки
  • роль і завдання громадських рад

 

Роль органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів

Відповідно до Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженому Постановою КМУ від 3 листопада 2010 р. № 996, громадське обговорення організовує і проводить орган виконавчої влади, який є головним розробником проекту нормативно-правового акта або готує пропозиції щодо реалізації державної політики. У випадку формування спроможної мережі закладів освіти - орган виконавчої влади готує проект рішення місцевої ради, пропозиції (декілька варіантів) щодо реорганізації, зміни типу чи ліквідації закладу\закладів загальної середньої освіти.

Органи виконавчої влади щороку складають орієнтовний план проведення консультацій з громадськістю, котрий затверджується до початку року, оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади у спеціально створеній рубриці "Консультації з громадськістю", на якому висвітлюється вся інформація, пов’язана з організацією та проведенням таких консультацій.

Консультації з громадськістю розпочинаються з дня оприлюднення інформаційного повідомлення про їх проведення. Орган виконавчої влади протягом трьох робочих днів з початку проведення консультацій з громадськістю подає громадській раді проекти відповідних нормативно-правових актів та інформаційно-аналітичні матеріали до них.

Порядок організації і проведення публічних консультацій загалом складається з трьох етапів:

Підготовчий етап – організаційна підготовка громадського обговорення, забезпечення репрезентативності зацікавлених груп населення, оприлюднення повідомлення про проведення обговорення на офіційному веб-сайті, підготовка проєкту рішень або пропозицій.

Збирання та аналіз інформації – збирання та аналіз інформації, пропозицій та зауважень, підготовка аналітичних матеріалів, формування експертних пропозицій тощо.

Узагальнення та оприлюднення результатів – звіт про проведення публічного громадського обговорення, оприлюднення результатів.

Алгоритм організації і проведення публічних консультацій детально представлено в п.п. 14-17 Порядку проведення консультацій з громадськістю. В наступних матеріалах ми також детально розглянемо це питання.

Для успішного проведення громадського обговорення варто передбачити певний «нульовий етап», а саме попереднє вивчення громадської думки щодо питання, яке виноситься на обговорення.

 

Навіщо потрібно попереднє вивчення громадської думки?

Зазвичай, підготовка до громадського обговорення розуміється як вирішення організаційних питань, а вивчення громадської думки, як «нульовий» етап підготовки до громадського обговорення взагалі не береться до уваги. Втім, саме попереднє, до розроблення пропозиції та оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, вивчення громадської думки щодо питань і проєктів рішень, які виносяться на обговорення, великою мірою впливає на хід і результат обговорення.

Вивчення громадської думки організовує і проводить орган виконавчої влади із залученням громадської ради шляхом:

  • проведення соціологічних досліджень та спостережень (опитування, анкетування, контент-аналіз інформаційних матеріалів, фокус-груп тощо);
  • створення телефонних «гарячих ліній», проведення моніторингу коментарів, відгуків, інтерв’ю, інших матеріалів у друкованих та електронних засобах масової інформації;
  • узагальнення висловлених у зверненнях громадян пропозицій та зауважень з питання, що потребує вивчення громадської думки.

Що варто врахувати при проведенні заходів із вивчення громадської думки і підготовки звіту - див. п. 23-24 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженому Постановою КМУ від 3 листопада 2010 р. № 996,

Повідомлення про початок вивчення громадської думки, методи проведення, хто виконавець (обов’язковий конкурс, якщо послуга винаймається), результати вивчення громадської думки тощо, варто повідомляти на офіційному сайті виконавчого органу.

Для проведення заходів з вивчення громадської думки можна звернутися до фахових організацій або провести необхідні заходи самостійно.

Зверніть увагу на те, що вивчення громадської думки дозволяє отримати об’єктивну та достовірну інформацію, яка дасть можливість заздалегідь проаналізувати і врахувати позиції різних соціальних груп населення, всіх зацікавлених сторін, провести відповідну інформаційну роботу з мешканцями громади, підготувати аргументовані пропозиції та альтернативні проєкти рішень.

 

Чи потрібна громадська рада?

Стосовно ролі громадської ради в організації і проведенні громадських обговорень, варто зазначити, що на даний час не має законодавчої вимоги  щодо обов’язковості функціонування громадських рад при ОМС. Отже, створення громадської ради є політичною волею депутатів місцевої ради або її виконкому. Втім, беручи до уваги закон Про органи самоорганізації населення, Порядок проведення громадських слухань і Типове положення про громадські ради, роль таких органів не варто ігнорувати.

Як консультативно-дорадчий орган, утворений для сприяння участі громадськості у формуванні та реалізації державної та регіональної політики, громадська рада може співпрацювати з органом виконавчої влади щодо:

  • підготовки пропозицій до орієнтовного плану і організації проведення консультацій з громадськістю;
  • підготовки пропозицій, висновків, аналітичних матеріалів, проектів нормативно-правових актів тощо;
  • проведення громадського моніторингу та інформування громадськості про прийняті рішення та стан їх виконання, подання відповідних відомостей для оприлюднення на офіційному веб-сайті виконавчого органу;
  • збирання, узагальнення та подання пропозицій громадськості щодо вирішення питань, які мають важливе суспільне значення.

Зважаючи на це, при підготовці і проведенні громадського обговорення, громадська рада може стати партнером органу виконавчої влади щодо забезпечення врахування думки громадськості, адже саме це є метою і головним завданням проведення консультацій з громадськістю.

Попри те, що громадські ради при органах місцевого самоврядування є необов’язковими, варто розглянути можливість їхнього створення.  Саме через цю необов’язковість (а, відповідно і необов’язковість застосування Типового положення про діяльність громадських рад, затвердженого Постановою № 996) громадські ради при ОМС можуть створюватися і функціонувати у різних формах і форматах, до прикладу як молодіжні ради, ради підприємців, профільні ради, громадські ради при підрозділах виконавчих органів тощо.

Отже, розглядаючи підготовку і проведення громадського обговорення, треба усвідомлювати те, що орган виконавчої влади відіграє в цих процесах ключову роль і відповідає за результат обговорення з урахуванням думки громадськості. Для цього співпраця з громадськістю, зокрема через громадські ради, і попереднє вивчення громадської думки щодо питань, які виносяться на обговорення, є вкрай важливими.

 

 

Очікуйте на продовження матеріалу незабаром.

 

Читайте статтю «Громадське обговорення змін у шкільній мережі – що варто знати. Частина 1» за посиланням

Колонка відображає винятково позицію її автора. За достовірність інформації відповідає автор колонки. Точка зору редакції порталу «Децентралізація» може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

20 жовтня 2021

Законопроєкт «Про місто Київ – столицю України» готовий до другого читання

Законопроєкт «Про місто Київ – столицю України»...

20 жовтня парламентський Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального...

20 жовтня 2021

25 жовтня - презентація проєкту PROSTO (+ програма заходу)

25 жовтня - презентація проєкту PROSTO (+...

25 жовтня (понеділок) о 10:00 відбудеться презентація проєкту «PROSTO: Підтримка доступності послуг в Україні,...

20 жовтня 2021

240 фінансистів громад беруть участь у навчальному курсі “Кроки для фінансистів” від “U-LEAD з Європою”

240 фінансистів громад беруть участь у...

Сьогодні розпочався новий проєкт від U-LEAD, створений спеціально для працівників місцевих фінансових органів під...

20 жовтня 2021

Уряд перерозподілив субвенцію на розвиток мережі ЦНАП: гроші отримають ще 23 громади

Уряд перерозподілив субвенцію на розвиток...

Уряд прийняв зміни до розподілу субвенції на розвиток мережі ЦНАП у 2021 році. Гроші отримають на 23 громади більше -...

20 жовтня 2021

Високий Замок – для Великого Львова. Чому українські міста мільйонники потребують нового законодавства

Високий Замок – для Великого Львова. Чому...

  Міста, справжня окраса сучасного світу, передовсім ті, вік яких сягає сивої давнини, започатковувалися як...