Соціологічний барометр реформи: що думає населення про децентралізацію

Вп’яте поспіль

За сприяння Ради Європи вітчизняна влада – як центральна, так і місцева – вже вп’яте поспіль отримала докладні заміри оцінок та поглядів суспільства на одну із найпотужніших за часи Незалежності реформ, яка вже кардинально змінила Україну

.

Довідково: у 2015 році Рада Європи у співпраці з українською стороною започаткувала серію щорічних соціологічних досліджень серед населення України з тематики реформи місцевого самоврядування та децентралізації влади. Зазначені дослідження дозволяють порівняти результати опитування серед населення ОТГ з результатами опитування населення України загалом, а також спостерігати динаміку зміни громадської думки.

Маємо на увазі оприлюднення результатів двох важливих соціологічних досліджень на спільну тему – «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування». Перше – дивіться Звіт «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування: результати п’ятої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження» – репрезентує всю країну (певна річ, без незаконно окупованої АР Крим та непідконтрольних Україні територій Донецької і Луганської областей).

Друге – дивіться Звіт «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування: результати третьої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження серед жителів ОТГ» – проводилося серед жителів громад, які пройшли процес об’єднання в 2015-2018 роках, і також професійно розставляє акценти настроїв та очікувань значної частини наших громадян, які вже живуть у реформованих спільнотах.

Отримані цифри потребують пильної уваги широкого загалу – урядовців, законодавців, очільників регіональних структур влади і органів місцевого самоврядування, в яких щойно відбулися вибори. Бо соціологи, до їхньої честі, надали ґрунтовний вивірений матеріал для створення реалістичної дорожньої карти для другого етапу європейського ремонту країни.

«Аналіз результатів сприйняття реформ загалом, і децентралізації зокрема важливий не лише тому, що їхнім кінцевим споживачем є народ, який очікує від змін поліпшення свого добробуту. Це підґрунтя для корегування наших планів та дій. Кожен рік важливо «вимірювати температуру» довіри до тієї роботи, яку ми проводимо», – сказав під час презентації соціологічних досліджень заступник Міністра розвитку громад та територій України В’ячеслав Негода.


Яка політика «ближча до тіла»

Оптимістична налаштованість українців до позитиву від реформи зберігається. Цей тренд великою мірою підживлює поінформованість громадян. Так, понад 80% добре поінформованих респондентів підтримують децентралізацію, вважають її потрібною для України. Показово, що цієї думки дотримуються респонденти різних вікових груп. Серед тих, кому 18-29 років,таких майже 60%, 30-49 – навіть вище (62%).

Стримано-оптимістичними назвали соціологи оцінки наших громадян щодо зміни ситуації в Україні загалом внаслідок реформи децентралізації: 37% очікують кращого, а 36% дотримуються думки, що нічого не зміниться.
Водночас соціологічне опитування висвітлило низку проблемних питань. Так, провідний вітчизняний експерт Анатолій ТКАЧУК звернув увагу на низький рівень довіри до інституцій та політики.

Кожен третій українець (32%) в питаннях політики нікому не довіряє. Визначальними чинниками цього є те, що наші громадяни загалом не довіряють політикам та владі (відповідно 43% та 34%) і вважають, що від них нічого не залежить (28,5%). Експерт каже, що низький рівень довіри до інституцій і політиків є загрозливим для згуртованості країни, особливо за умов війни, що продовжується.

Експерт Ради Європи Вадим ПРОШКО пояснює такі цифри тим, що середньостатистичний українець відносить до політики лише діяльність вищих органів влади, міжнародні зносини, почасти державну ідеологію і не поширює це поняття на місцеве життя, рішення, що приймаються місцевими радами на сесіях, роботу обраних громадянами голів міст, селищ, сіл.

«А це не що інше як політика на місцевому рівні – каже він. – Поміркуйте самі: змінюються рейтинги глави держави, уряду і парламенту та за останні три роки практично не зазнала підтримка населення голів найбільших українських міст. Зросли рейтинги очільників ОТГ, а отже, це красномовна оцінка політики, яку вони здійснюють».

Вочевидь співрозмовник має рацію: в переліку інституцій, яким найбільше довіряють наші громадяни–респонденти з усієї країни, місцева влада посіла шосте місце. А жителі ОТГ відвели обраним ними лідерам громад ще вищу сходинку – третє місце ( 11%), після довіри до власного близького оточення (38%) та Президента (12,6%).

 

В питаннях політики кому Ви схильні більше довіряти?

 

Тенденцією можна назвати і позитивно-нейтральну оцінку респондентами діяльності органів місцевого самоврядування – трохи вище трьох за п’ятибальною шкалою. Тобто воно традиційно залишається острівцями стабільності в морі змін по всій країні.

 

STOP корупцію!

Експерти, услід за соціологами, з’ясували дві відчутні загрози українській децентралізації. Так, значна частина опитаних жителів ОТГ (22,7%) серйозно стурбована тим, що реформа призведе до посилення корупції на рівні громади. Ще один прошарок респондентів (15,7%) занепокоєний ймовірністю появи непідконтрольної місцевої влади. Водночас зниження корупції називають найбільшим очікуванням від реформи загалом – 57,6%!

 

Які з можливих результатів реформи місцевого самоврядування Ви хотіли б відчути в першу чергу?


 

Дехто в експертному середовищі навіть засумнівався, мовляв, цей показник вимагає додаткового вивчення, можливо, він останнім часом спровокований підвищеною увагою ЗМІ до корупції в громадах. це, скорше, природня реакція українців, які на майданах отримали антикорупційне щеплення від вірусу байдужості до несправедливості.

Тож нині вкрай актуально за будь-яку ціну не пропустити монстра на базовий рівень держави. Суспільство застерігає очільників держави та їхніх представників на територіях, правоохоронні органи, обрану місцеву владу, що корупція може дуже швидко звести нанівець усі здобутки реформаторів.

Принагідно процитуємо заступника Міністра з питань громад та територій України В’ячеслава Негоду, який під час презентації результатів соцопитування сказав, що децентралізація – це не лише привілеї, повноваження і кошти, які центральна влада передала на місця. Це передовсім велика відповідальність за їхнє прозоре та ефективне використання, контроль за яким держава має залишити за собою.

Тобто застереження наших громадян щодо загрози корупції та вседозволеності має реальний вимір. І суспільство устами респондентів висловилося щодо цього з одностайним радикалізмом: 87% вважають, що варто встановити державний нагляд над законністю рішень органів місцевого самоврядування ( до речі, в 2018-му так думало 86%).

«Це чіткий сигнал урядовцям, законодавцям, самоврядному активу – коментує експерт Ради Європи Анатолій Ткачук. – Ще більший рівень очікувань – 92-93% – щодо дострокового припинення повноважень місцевої ради та/або сільського, селищного, міського голови в разі бездіяльності чи ухвалення рішень, які можуть критично вплинути на громаду чи будуть загрожувати територіальній цілісності держави. Повністю розділяю цю громадянську позицію».

 

Про «видимі сфери» і очікування більшого

Як зауважили експерти, значна частина українців вже проживає в ОТГ, тож їхній інтерес до реформи помітно зменшився. Зміни в громаді впродовж 2019-2020 років вони не завжди пов’язують із її продовженням. Це дещо завчасний висновок. Бо на першому етапі такого грандіозного перетворення, як українська децентралізація, природно довелося чи не більше руйнувати старе і неефективне, ніж створювати нове і дієве.

Справді, реформа істотно вплинула на якість «видимих» сфер життєдіяльності – поліпшення благоустрою, будівництво та утримання доріг, зменшення сміття. З-поміж жителів ОТГ 17-20% опитаних відзначають також покращення ситуації щодо спорту, культури, дошкільної освіти, надання адміністративних послуг.

Найкритичніше сприймають громадяни зміни в галузі охорони здоров’я (37% гадають, що справи тут погіршилися, 13% все-таки бачать покращення в 2020 році). Хоча перший етап реформування первинної медицини практично завершено, однак позитивні впливи ще не відчутні для масового сприйняття населення. Другий етап реформування галузі «завис у повітрі» через об’єктивні та суб’єктивні чинники. Тож покращення системи охорони здоров’я – пріоритет №1 на наступний період для 46,3% респондентів.

На другому місці створення нових робочих місць – цього очікують 32,8% опитаних. Як справедливо завважує експерт Вадим Прошко, органи місцевого самоврядування ще не достатньо навчилися користуватися інструментами місцевого економічного розвитку. Нині, коли до місцевої скарбниці надходить податок з фізичних осіб, не займатися цією справою просто нерозумно.

«Майже третина населення волає про своє бажання працювати, а у відповідь тиша. Це справжнісінька національна біда, – каже пан Вадим. – Американські мери щороку звітують про кількість нових робочих місць. А в нас більшості респондентів (56%) навіть невідомо, чи відбувалися після минулих виборів звіти голови перед громадою. Ще 17% стверджують, що звітів узагалі не було».

Соціологія допомогла суспільству з’ясувати відповідь на запитання «Що заважає розвиткові громад?». Так-от понад 40% опитаних гадають, що забагато коштів витрачається на утримання апарату. Друга причина – неправильно сплановані видатки. Тобто широкий загал напряму пов’язує розвиток своєї спільноти з покращенням управління в громаді.


Динаміки цим процесам в ОТГ може додати забезпечення співпраці між головою громади, депутатами та населенням (34%), залучення нових виробництв (30,5%). 20-22% опитаних пропонують також домогтися від держави надання коштів на територіальний розвиток, запровадити довгострокове планування і створити умови для підприємництва.

 

Демократія участі та випробування COVIDом

Рада Європи, що замовила згадані репрезентовані соціологічні дослідження, цього року поцікавилася думкою населення щодо низки питань, які впливають на рівень послуг.

Приміром, респондентам пропонувалося відповісти на запитання, як працюють в громадах інструменти прямої демократії. Третина опитаних (37%) зазначила, що за останні два-три роки брали участь у принаймні одному такому заході. Найбільше респондентів брали участь у зборах громадян (23%), громадських слуханнях – 11%.

Водночас майже половина опитаних (45%) гадають, що в їхній громаді не враховуються потреби різних груп населення (жінок та чоловіків, дітей, літніх людей, осіб з інвалідністю та ін.) при проведенні робіт з благоустрою тощо. 31% респондентів вважає, що такі потреби враховуються.

Не залишилися без уваги і проблеми реінтеграції наших громадян – вимушених переселенців. Жителі громад загалом нейтрально чи більш позитивно ставляться до вимушено переміщених осіб, які поселилися в їхніх громадах. Це свідчить про толерантність та інтеграцію наших внутрішніх переселенців. 54,5% респондентів вважають, що місцева влада має опікуватися цими людьми, слід допомогти їм придбати чи зняти житло, забезпечити перекваліфікацію, пільгові кредити для започаткування бізнесу тощо.

Щодо поліетнічних громад, то соціологи відзначають позитивний баланс думок довкола цього. Відсутня розбіжність по регіонах, тобто загроз у цьому питанні не спостерігається. Так, 32% респондентів вважають, що національні меншини впливають на рішення органів місцевого самоврядування. 28% загалом відзначають позитивний вплив таких спільнот на розвиток громади. Чверть опитаних цілком слушно гадають, що поліетнічність громади (компактне проживання представників національних меншин) створює додаткові переваги/можливості для її розвитку. Йдеться про міжкультурні зв’язки, туризм, транскордонне співробітництво.

Не залишилося осторонь дослідження питання щодо COVID-19. Серед тих, хто говорить про негативний вплив пандемії на якість/доступність місцевих послуг у громадах (75%), найбільше респондентів (61%) назвали вплив на отримання транспортних послуг. Затим ідуть медичне забезпечення (43%), освіта (38%), підприємництво (30%).

Більшість респондентів (22%) вважають, що для ефективнішої протидії впливу на громаду епідемій, природних катаклізмів, техногенних катастроф тощо слід розробити чітко визначений перелік заходів. Ще 31% опитаних вказують на необхідність посилити співробітництво між місцевою владою, бізнесом та інституціями громадянського суспільства. 11% відчувають потребу в удосконалення співпраці різних рівнів влади.

 

Доброму врядуванню - бути

«Децентралізація, – підкреслила на презентації результатів соціологічних досліджень заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко, – це двигун доброго врядування, який наближає Україну до європейських цінностей».

«Одна з таких цінностей – гендерна рівність, – продовжила пані Олена. –Стать голови в жодному разі не впливає на якість надання послуг в громаді. Місцева влада, що сповідує в роботі принципи доброго врядування, зобов’язана інформувати населення про рівність між жінками і чоловіками, дотримуватися її в управлінні громадою і таким чином долати стереотипи минулого».

Гадаємо, нам вдалося хоча б певною мірою заохотити читацький загал докладніше ознайомитися з результатами останніх на часі соціологічних досліджень з тематики децентралізації та реформи місцевого самоврядування. Бодай для того, щоб зрозуміти: ця реформа вже істотно позначилася на житті українців і як невтомний будівничий продовжує змінювати нашу країну на краще.

 

АвторкаІрина Нагребецька, незалежна журналістка



Матеріал підготовлено за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні»

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

26 лютого 2021

98,5% об’єктів передані у комунальну власність громад, - дані моніторингу Мінрегіону

98,5% об’єктів передані у комунальну власність...

98,5% об’єктів спільної власності територіальних громад району громади вже готові взяти на свій баланс (надали...

26 лютого 2021

Агломерація: настав час закріпити у законодавстві механізм співпраці великих міст та навколишніх громад, - В’ячеслав Негода

Агломерація: настав час закріпити у...

З початку 2021 року усі громади в Україні мають рівні можливості і повноваження. Отже вони нарешті можуть бути...

26 лютого 2021

Як законопроект №4380 про адмінзбір вплине на бюджет громади

Як законопроект №4380 про адмінзбір вплине на...

Авторка: Яніна Казюк, експерт з публічних фінансів,  доктор наук з державного управління Розвиток системи...

25 лютого 2021

Михайло Федоров: Мінцифра підтримує цифровізацію в регіонах

Михайло Федоров: Мінцифра підтримує...

Мінцифра працює над цифровою трансформацією регіонів. Наша мета — допомогти кожній громаді із впровадженням...

25 лютого 2021

Мінрегіон: працюємо над тим, щоб до кінця року 1000 громад мали власні стратегії розвитку

Мінрегіон: працюємо над тим, щоб до кінця року...

25 лютого Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов взяв участь у нараді з головами обласних та...