Автор: Віра Козіна, адвокат

27.10.2020 року Конституційний Суд України (далі – КСУ) ухвалив рішення № 13-р/2020, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними):

1) пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6–10¹, 12, 12¹  частини першої, частини другу – п’яту статті 12, частину другу статті 13, частину другу статті 13¹, статтю 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48–51, частини другу, третю статті 52, статтю 65 Закону України „Про запобігання корупції“ від 14 жовтня 2014 року № 1700–VII зі змінами (далі – антикорупційний Закон);

2) статтю 366¹ Кримінального кодексу України.

Саме з 27.10.2020 року перелічені вище норми законів втратили чинність (див. ч. 2 ст. 153 Конституції України, п. 2 резолютивної частини рішення КСУ).

Своїм рішенням КСУ виключив норми антикорупційного законодавства, якими регламентувалася значна частина повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) та прав уповноважених осіб НАЗК.

У зв’язку з цим у осіб, які підпадають під дію антикорупційного Закону, виникло чимало запитань. Не стали виключенням і працівники місцевого самоврядування, голови та державні службовці місцевих державних адміністрацій. На разі найбільша частина цих питань стосується проходження спеціальної перевірки, адже внаслідок укрупнення районів та місцевих виборів 25 жовтня у багатьох органах публічної влади можуть відбутися серйозні кадрові зміни.

Аби уникнути чуток, що почали розростатися з перших хвилин після оприлюднення постановленого КСУ рішення, зауважу, що обов’язку з подання декларацій, встановленого ст. 45 антикорупційного Закону, та необхідності проведення спеціальної перевірки, яка регламентується ст. 56 цього Закону, не було скасовано.

Тобто, як і раніше, особи, які претендують на зайняття посад (обрані на посади), що передбачають відповідальне або особливо відповідальне становище, а також посад з підвищеним корупційним ризиком у відповідних органах влади, мають проходити спецперевірку.

Серед іншого, до таких посад належать:

З огляду на можливу майбутню реорганізацію відповідних органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій, слід звернути увагу, що згідно з п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 56 антикорупційного Закону спеціальна перевірка не проводиться щодо:

1) претендентів, які перебувають на посадах в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування та призначаються в порядку переведення чи просування по службі на посади в межах того ж органу або призначаються в порядку переведення на посади в інших державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;

2) претендентів, які перебувають на посадах в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, що припиняються, та призначаються в порядку переведення на роботу до інших органів, до яких переходять повноваження та функції органів, що припиняються.

Також не слід забувати, що згідно з абз. 8 ч. 1 ст. 56 антикорупційного Закону у разі якщо призначення, обрання чи затвердження на посади здійснюється місцевою радою, спеціальна перевірка проводиться у встановленому цим Законом порядку стосовно призначених, обраних чи затверджених на відповідні посади осіб. Тобто спеціальна перевірка проводиться вже після того, як вони приступають до виконання своїх обов’язків та не перешкоджає їх обранню (затвердженню) на посади.

Організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника) державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, установлених законом. Для забезпечення організації проведення спеціальної перевірки керівник відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату може визначити відповідальний структурний підрозділ.

Щодо кандидатів на зайняття інших посад, призначення (обрання) на які здійснюється Президентом України, організація проведення спеціальної перевірки покладається відповідно на Главу Адміністрації Президента України або його заступника.

Важливо! Пунктом 3 ч. 3 ст. 56 антикорупційного Закону до відомостей, які підлягають спеціальний перевірці, віднесено перевірку достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Перевірку цих відомостей до 27.10.2020 р. згідно з п. 8 ч. 1 ст. 11 антикорупційного Закону мало забезпечувати НАЗК. Але оскільки пункт 8 згаданої норми визнано неконституційним, на разі під час проведення спеціальної перевірки достовірність відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування контролю не підпадає. А отже, орган, на який покладено спеціальну перевірку (місцева рада, інший суб’єкт призначення, перелічені вище) завершує спеціальну перевірку після отримання відповідей щодо усіх відомостей, визначених ч. 3 ст. 56 згаданого Закону, крім тих, що визначені п. 3 цієї норми.