Автор: Лариса Білозір, народна депутатка,
голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур
Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

Реформа адміністративних послуг – одна з найбільш системних та послідовних реформ в Україні. Що в наших реаліях, як правило, рідкість. Її концепція була розроблена в 2006 році, а перший ЦНАП утворено в 2008. Це сталось ще задовго до ухвалення Закону про адміністративні послуги (2012 рік), яким регламентується ця сфера нині.

Зараз розвиток системи надання адмініпослуг в Україні переживає свій четвертий етап впровадження і, як вказують експерти, потребує вдосконалення за окремими напрямками. На перший план виходять дерегуляція, діджиталізація та передача повноважень місцевим органам самоврядування.

Наприкінці 2019 року до Верховної Ради було внесено проєкт Закону №2679 щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адмінпослуг, які надаються в електронній формі. Як і кожне колегіальне рішення, цей законопроект є певним консенсусом між усіма зацікавленими сторонами у тому числі Міністерства цифрової трансформації, експертної спільноти та народних депутатів.

Як передбачається цей документ має вирішити законодавчі колізії з огляду на впровадження процесу децентралізації та зробити сервіс адмінпослуг ще більш простим та зрозумілим для громадян по всій території держави.

Історія питання

В 2012 році першопричиною запровадження законодавчого врегулювання галузі адміністративних послуг була необхідність протидії корупційним чинникам при взаємодії чиновника та громадянина. Шість років реалізації Закону України «Про адміністративні послуги»  дозволило цього досягти лише частково.

Так, організація обслуговування у багатьох ЦНАП наблизилась до рівня супермаркетів (зручні години роботи, привітний персонал). Зазвичай ЦНАП організовані за принципом відкритого простору із зручними зонами очікування прийому, електронною чергою. Але й досі залишається низка проблем: перелік послуг у центрах може суттєво різнитись, присутній бюрократизм, є ЦНАП, які існують тільки на папері, а закон досі не зобов’язує створювати ЦНАП у об’єднаних територіальних громадах.

ЦНАП не для всіх

Згідно офіційних даних Мінекономіки, зараз в Україні діє 806 ЦНАП, із них 435 ЦНАП працюють у районних державних адміністраціях. Ось тут і починаються проблеми з огляду на впровадження процесу децентралізації.  Зараз закон встановлює обов’язок утворювати ЦНАП у громадах тільки для міст обласного значення та при РДА. Внаслідок цього, ми маємо парадоксальну ситуацію, коли працюючий механізм надання державних сервісів, який зручний і зрозумілий для громадян і бізнесу, фактично законодавчо не є обов’язковим для органів місцевого самоврядування. Тобто новостворені об’єднані територіальні громади не зобов’язані розвивати цей напрямок. Виникають парадоксальні ситуації, коли в окремих громадах може або взагалі не бути ЦНАП, або ж навпаки, коли працюють одночасно два, які утворені і РДА, і органами місцевого самоврядування. Це призводить не тільки до нераціонального витрачання коштів, а й до плутанини мешканців, який орган і які послуги надає.

Бюрократизм і досі існує

У чинній редакції закону адміністратор виступає свого роду буфером між чиновником, який приймає рішення, і громадянином. Багато чиновників, трактують цю норму буквально. От вам життєвий приклад: людина з необхідним пакетом документів звертається до адміністратора у ЦНАП, який приймає документи і просто передає їх, як посильний, у сусідній кабінет чи навіть на сусідній стіл, де це звернення вже опрацьовуються. Відповідно, для отримання результату людині необхідно звернутися до Центру мінімум двічі і через певний проміжок часу. Зрозуміло, що так працюють не всі, але такі випадки досить часті.

Послуга є, але не завжди

Також досить часто спостерігається недотримання рівності доступу до послуг у різних регіонах нашої держави. На моєму окрузі, згідно існуючого штатного розпису і інформації Мінекономіки, у кожній із п’яти РДА є тільки по одному державному реєстратору бізнесу та по одному реєстратору нерухомості. Це призводить до того, що цим посадовцям не можна хворіти чи іти у відпустку. У іншому випадку громадянам необхідно їхати до іншого району або користуватися недешевими послугами нотаріусів.

Якісний державний сервіс для кожного

Поданий на розгляд парламенту законопроєкт №2679 має змінити сферу адміністративних послуг в Україні та виправити недоліки законодавства.

Зокрема передбачається, що відтепер ЦНАП будуть лише при органах місцевого самоврядування, а спектр послуг, що надаватимуть там, розшириться. Також заплановано створення Єдиного державного веб-порталу, що дозволить повноцінно впровадити надання адмінпослуг у електронному вигляді. І найголовніше - впроваджується механізм моніторингу. Держава отримає ефективний інструмент підвищення рівня якості державного сервісу на усій території країни.

За прорахунками Мінцифри, після набуття чинності законопроєкту вже у 2020 році буде створено 952 нові точки доступу адміністративних послуг, у кожному ЦНАП кількість публічних послуг перевищить 100, а кількість задоволених якістю надання послуг громадян має досягти 90%.

Третього березня Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав проєкт Закону №2679 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі» та рекомендував парламенту прийняти його у першому читанні за основу вже найближчим часом.