Культура і децентралізація: що робити з сільськими клубами

Автор: Вікторія Баласанян, соціологиня у ВГО "Асоціація сприяння самоогранізації населення" для порталу ЛІГА.net 


Лише близько чверті українців (27%) вважають, що в дітей їхнього населеного пункту достатньо можливостей для творчого та мистецького розвитку. При цьому мешканці великих міст позитивно оцінюють ці можливості у 5 разів частіше, ніж мешканці сіл. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування.

Клубні установи, зокрема, будинки культури та сільські клуби – головні осередки, навколо яких існує культурне життя в сільській місцевості. Мережа клубних установ в сільській місцевості становить понад 16000 закладів, 80% з яких - сільські клуби. На базі будинків культури функціонують різноманітні гуртки, найчастіше це - вокальні, хореографічні, театральні, художні. Досить часто вони є єдиним місцем дозвілля та творчого розвитку для дітей та дорослих.

В ході децентралізації повноваження по утриманню цих установ лягли на плечі об’єднаних громад (ОТГ). Жодні механізми державної підтримки в цьому сенсі не були передбачені.

В той же час громади не мають права самостійно виключати будинки культури та сільські клуби з базової мережі закладів культури без погодження з Міністерством культури. І якщо вони не отримують згоди міністерства, тоді змушені бодай формально утримувати заклади, які при цьому можуть навіть не функціонувати.

«В селах це просто жах. Крыши текут, отопления нету. И что-то хочется сохранить, и мы еще сомневаемся… Есть село, там Дом культуры, там нужны колоссальные вложения, а 200 жителей, стоит ли?» - зазначив голова об’єднаної громади в Одеській області під час інтерв’ю, проведеного Асоціацією сприяння самоорганізації населення в рамках дослідження стану соціокультурної інфраструктури в ОТГ (всі наведені далі цитати були отримані в інтерв’ю з представниками громад Одеської області в рамках даного дослідження).

Більшість будинків культури та сільських клубів не ремонтувалися протягом десятків років і потребують встановлення системи опалення, системи водовідведення, капітального ремонту, оновлення обладнання, меблів, апаратури. Такі витрати є непомірно великими для бюджетів новостворених громад.

Крім того, культура завжди фінансувалася за «залишковим принципом». І зараз кошти продовжують виділятись на вирішення нагальних проблем громад. Субвенції, що отримали громади в рамках реформи, були спрямовані на ремонт дорожнього покриття, оновлення комунальної техніки, водопостачання, благоустрій.

Як наслідок, у менш спроможних громадах просто немає змоги утримувати культурні заклади і надавати якісні культурні послуги населенню. А це може призвести до того, що депресивні території можуть залишитись взагалі без культурних закладів, без культурно-мистецьких програм і проектів.

Ще однією болючою проблемою, з якою стикаються села, селища та маленькі міста, є так званий «кадровий голод». Низька заробітна плата та відсутність професійних перспектив в сільській місцевості не сприяє залученню фахівців до роботи на посадах у сфері культури. У більш спроможних ОТГ, а також у населених пунктах, що стали центрами громади, часто є хоча б команда з директора, художнього керівника, керівників гуртків, які організовують культурне життя в громаді. А от у маленьких селах в будинках культури та сільських клубах все тримається на ентузіазмі лише однієї людини, яка працює на цій посаді все життя. Вона одночасно є директором, художнім керівником, керівником всіх гуртків, а подекуди і технічним працівником.

«В мене в клубі один я человєк. Все одна. В мене нема ні худрука, ні бібліотекаря, ні уборщика. Одна. І получається, що я одна должна вести і вокальний, і хореографічний, і театральний, художнє слово» - жаліється завідувачка сільським клубом в Одеській області.


Трансформація застарілих клубів у нові осередки культурного дозвілля: що можна зробити?

 

1. Аналіз культурних потреб населення

В Україні досі діють нормативи 1998 року які передбачають, що на території кожної сільської, селищної, міської ради має функціонувати щонайменше один (базовий) клубний заклад. Але, крім клубних закладів, ОТГ мають утримувати також і мережу бібліотек. Проте такий підхід не враховує ані демографічних змін, що відбулися в Україні протягом останніх двадцяти років, ані об’єднання громад в рамках реформи децентралізації. Так, трапляються ситуації, коли у маленькому селі є велике приміщення будинку культури, яке майже не використовується. І навпаки, є будинки культури, де постійно проводяться заходи за участі всієї громади.

Першим, що варто зробити керівництву громади — провести аналіз потреб мешканців у культурних послугах. Надані пропозиції можна покласти в основу стратегічного плану розвитку культурної мережі громади.

2. Формування нової культурної мережі в громаді - багатофункціональні «хаби» як вихід

Одним з варіантів трансформації застарілих клубів може бути створення багатофункціональних «хабів», тобто культурно-освітньо-розважальних центрів, які об’єднують в собі функції і бібліотеки, і комп’ютерного клубу, і громадського простору для спілкування, і місця для проведення культурно-розважальних заходів.

Такий підхід вже застосовують окремі громади. Так, у Теребовлянській ОТГ Тернопільської області створили 5 Центрів культури і дозвілля, які об’єднують усі 25 сіл ОТГ й адміністративний центр громади та надають широкий спектр послуг. Приміщення колишніх сільських клубів продовжують функціонувати, в них проводяться заходи, але вони не являються окремими юридичними особами. А їхні працівники вважаються інструкторами центру. Так само, в Іллінській ОТГ Вінницької області усі бібліотеки та будинки культури об’єднали під координацію Центру культури, мистецтва та естетичного виховання.

3. Пошук ресурсів — державна субвенція та використання інструменту співробітництва громад

Галузі культури – державну субвенцію. Так, на виконання громадами їх повноважень у сферах охорони здоров'я та освіти держава надає медичну та освітню субвенції. Разом з тим, фінансування галузі культури повністю покладено на місцеві бюджети. Тому доцільним було б на державному рівні запровадити державні субвенції на підтримку та розвиток культури в ОТГ.

Співробітництво громад — невикористані можливості. Не чекаючи державної субвенції на культуру, громади вже можуть використовувати механізм співробітництва територіальних громад. Закон України "Про співробітництво територіальних громад" надає територіальним громадам право й можливість вирішувати спільні проблеми або ж реалізовувати спільні проекти через формалізоване співробітництво на основі договору.

«Міжмуніципальне співробітництво в культурі? А чому б ні? Ну, якщо вже десь є сформований колектив, то чому не заключить договір, що колектив певну кількість заходів проведе у громаді. Це не проблема, а мабуть, буде одним з перших виходів, коли громади поділяться своїм ресурсом», - каже директорка школи, екс-начальниця відділу культури.

Використовувати цей механізм можна у різних сферах, включаючи культуру. Наприклад, громади можуть спільно створити та утримувати заклад культури. Також на підставі договору одна громада може надавати населенню іншої культурні послуги (наприклад, забезпечувати навчання дітей у місцевій художній чи музичній школі). Важливо, що інструмент співробітництва доступний не лише ОТГ.

09.12.2019 - 15:57 | Переглядів: 14019
Author list 02a8330d7ec282a0869bfb9193b5634d

Автор: Вікторія Баласанян

Теги:

культура

Джерело:

Портал ЛІГА.net

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

31 березня 2020

Пакет антикризових заходів. Що підтримала Верховна Рада?

Пакет антикризових заходів. Що підтримала...

Автор: Лариса Білозір, народна депутатка, голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних...

31 березня 2020

Дві громади на Донеччині отримали мобільні ЦНАП від ЄС та ООН

Дві громади на Донеччині отримали мобільні ЦНАП...

Фото: Максим Кицюк/ ПРООН в Україні 30 березня Очеретинській селищній раді та місту Торецьку, що на Донеччині,...

30 березня 2020

Як спроможні громади протистоять коронавірусу

Як спроможні громади протистоять коронавірусу

Голови громад зазначають: страшно навіть уявити, що було б, якби вони не почали відновлювати місцеву сферу охорони...

30 березня 2020

ВАКАНСІЇ! Проєкт DECIDE шукає експертів з розвитку освіти в ОТГ

ВАКАНСІЇ! Проєкт DECIDE шукає експертів з...

Громадська організація «Розвиток громадянських компетентностей в Україні» у зв’язку із стартом...

30 березня 2020

Внутрішній аудит: від теорії до практики. Експерти підготували посібник для розпорядників коштів місцевих бюджетів

Внутрішній аудит: від теорії до практики....

Експерти проєкту «ЄС для підсилення державних фінансових систем місцевих урядів» LOGICA, який реалізується в Україні...