П’ядицька об’єднана територіальна громада, розташована в Івано-Франківській області, об’єднала п’ять сільських рад: Великокам’янську, Годо-Добровідську, Малокам’янську, П’ядицьку та Турківську сільські ради Коломийського району. Загалом це 8 населених пунктів. Адміністративним та культурним центром стало село П’ядики. У громаді проживає близько 10 тисяч мешканців. Громада утворилася більше трьох років тому – у вересні 2016 року. Як змінилося за цей час життя місцевих мешканців, які виклики постали перед керівництвом новоствореної громади і як їх вирішують – розповів голова громади Петро Гайдейчук у проєкті  УКМЦ-DOBRE «Речники громад». 

---

Спершу ідею об’єднання ініціювали 4 сільські ради, згодом до них долучилася п’ята. 

«Ми не входили у перспективний план, але вирахували, що якщо об’єднаємося, то будемо спроможною громадою, здатною розвиватися. П’ята сільрада вагалася, але врешті долучилася. Економічний та людський потенціал, можливість надавати послуги мешканцям – все це у нас є… Ми працюємо щодо (приєднання – ред.) ще трьох сільських рад – розповідаємо, що і як ми робимо та що вони отримають, якщо приєднаються до нас», – зазначає Петро Гайдейчук.

 

Як змінився бюджет після об’єднання та на що використовують кошти

 

У 2016 році власні доходи громади складали близько 5 мільйонів гривень. Зараз це – 12,5 мільйонів.

«Ми намагаємося їх правильно розподіляти, щоб охопити всі сфери діяльності. Пріоритет – на реалізацію проектів, адже ми розуміємо, що це можливість для співфінансування, – розповідає Петро Гайдейчук. – Коли з’явилася громада, люди почали цікавитися, що вона робить і планує робити. Наприклад, коли з району виділяли 70-100 тисяч за рік, ми виділяли по 2-3 мільйони кожного року. Перед виділенням коштів ми намагаємося обговорювати ідею з людьми: скільки є грошей, що вони пропонують робити».

 

 

За 2017-2019 роки оновили дві школи громади: утеплили фасад, замінили вікна та систему опалення. Ще в одній школі, де бракувало місця для учнів, розширили приміщення. На 2 мільйони гривень, які залишилися з освітньої субвенції, придбали інтерактивні дошки та обладнання для кабінетів фізики, хімії та інформатики. Також відремонтували та утеплили місцеву амбулаторію. В одному з сіл облаштували дитячий майданчик, тренажери та волейбольний майданчик. На території кількох інших сільрад обладнують водопостачання та каналізацію.

 

Навіщо громаді агрохаб та як з’явилась равликова ферма

 

Коли у громаді обговорювали з мешканцями стратегію розвитку до 2027 року, серед пріоритетних проблем часто називали безробіття. Тому керівництво шукає варіанти, як заохотити підприємців працювати у громаді, аби виникали нові робочі місця. Основні бюджетоутворюючі підприємства громади – аграрні, тому акцент вирішили робити на цьому напрямку. Зараз П’ядицька громада подала на конкурс проект на створення агрохабу, у якому підприємців навчатимуть новітнім умінням ведення сільського господарства, зокрема, вирощуванню лохини. Проект співфінансуватиметься із бюджету громади, області та коштів програми DOBRE. 

«Передбачене й фінансування навчання підприємців – за умови, що вони реєструються у нашій громаді та сплачують податки тут. Звісно, є незадоволені, але в цілому ідею підтримали, – розповідає Петро Гайдейчук. – Це створює перспективи подальшого розвитку: один фермер не може працювати у великих масштабах, але якщо об’єднати підприємців в агрохабі, познайомити між собою – їм буде легше вийти на великий ринок».   

Одна з особливостей П’ядицької громади – на її території працює равликова ферма. Ідея виникла під час заходів у рамках програми DOBRE. Керівництво громади знайшло приміщення і земельну ділянку, підприємця, який зголосився вивчити технологію – і ферма почала працювати. 

«Зараз домовляємося об’єднати зусилля з кількома іншими підприємцями, побудувати у нас на території холодильну установку і реалізовувати цю продукцію на більші ринки. Вже є зацікавлені литовські партнери», – каже Петро Гайдейчук.

 

 

Пріоритет-2020 - дороги

 

Головним завданням на найближчі роки голова громади називає дороги: значна частина у незадовільному стані, не всі мають асфальтне покриття. Якщо навести лад із дорогами, це не лише покращить життя місцевим мешканцям, а й сприятиме розвитку бізнесу та туризму. У П’ядицькій громаді стан доріг дуже залежить від нормальної роботи системи водовідведення, тому обидва питання планують вирішувати у комплексі. 

«Ми з програмою DOBRE зробили інвентаризацію доріг. Тепер ми вже знаємо, де потрібно зробити містки, поставити водовідведення, скільки труб для цього потрібно закупити, які канали почистити.  Є план, графіки, співфінансування на 2020 рік, і ми будемо намагатися все виконати», – каже сільський голова.

У державному бюджеті на 2020 рік передбачено 22 мільярди на дороги місцевого значення, і у П’ядицької громади є шанси отримати свою частку цих коштів. 

«Ми з колегами з Асоціації голів сільських рад запропонували голові ОДА розподілити гроші відповідно до кількості доріг, які знаходяться у громадах, щоб ці кошти віддали нам – тому що ми знаємо, що з ними зробити, де і як. Адже якщо подивитися, зараз не всі кошти використовуються – затягуються тендери, є низка інших проблем. Ми готові проводити тендерні процедури вже в перші місяці року, щоб роботи виконувалися влітку, а не в жовтні чи у грудні. Голова майже погодився, але ми ще будемо зустрічатися», – зазначив Петро Гайдейчук. 

На думку Петра Гайдейчука, кошти, які дають «згори» на обласний рівень, краще було б ділити між громадами залежно від чисельності населення і площі  – так, як держава поділила інфраструктурну субвенцію. За його словами, цю позицію поділяють й інші голови ОТГ. 

 

Чи потрібно змінювати систему місцевих виборів

 

П’ядицька громада – серед громад, які зараз не мають свого депутата в обласній раді – за нею «закріплений» інший депутат. За даними координатора проектів ОБСЄ в Україні, за результатами місцевих виборів 2015 року 450 виборчих округів із 48 адміністративно-територіальних одиниць не представлені в обласних радах. 

З ідеєю про те, щоб громада обирала представника до облради з-поміж своїх депутатів, голова ОТГ не зовсім згодний. 

«Якщо робити так – цей депутат має складати повноваження тут, і на його місце потрібно шукати іншого. Якби його обирали люди, як голову громади – це було б прийнятно, і це був би вибір людей», – каже Петро Гайдейчук.