Культура в умовах децентралізації: коментарі

Культура в умовах децентралізації: коментарі

Культура в умовах децентралізації – яка вона? Про це говорили представники профільних міністерств разом із експертами та представниками ОТГ під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі 4 червня.


Напередодні круглого столу, Український кризовий медіа-центр у рамках Програми USAID DOBRE провів дослідження стану культурної інфраструктури у 75 громадах 7 областей України. Моніторинг показав, у 75 ОТГ є 488 будинків культури, 271 бібліотека, 19 музеїв і зовсым нема кінотеатрів. До того ж, у більшості опитаних громад немає профільного управління, яке б займалося виключно культурою – як правило, вона йде однією із суміжних компетенцій поряд із туризмом чи навіть освітою, молоддю та спортом. Окрім того, за даними дослідження, у селищних та сільських громадах працівників культури менше, ніж у міських, хоча саме там проживає більше людей.

Майже всі опитані громади сказали, що мають потребу у навчанні, і серед топ-тем є вміння написання проектів та вивчення міжнародного досвіду.

Повну презентацію результатів моніторингу можна переглянути за лінком.

 

Культура об’єднує людей

 

Міністр культури України Євген Нищук зауважив, що дослідження показують чіткий зріз стану галузі культури, за яким можна визначити потрібний вектор розвитку. Міністр наголосив, що приміщення будинків культури варто переформатовувати у більш багатофункціональні простори, які будуть об’єднувати людей із різних населених пунктів ОТГ.

“Децентралізація – одне з найбільших досягнень суспільства і держави. Вона дає можливість визначати порядок денний і не чекати з високих кабінетів “якихось вказівок”. Це стосується і бюджетування, і пріоритетності тих чи інших питань, розуміння того, що відбувається у громадах, – каже міністр культури України Євген Нищук. – У частині культури децентралізація – це можливість створити культурні центри. Наприклад, хаби, які об’єднують різні напрямки. Його можна модернізувати і зробити там виставковий зал чи на його базі створиться група, де буде барабанщик з одного села, гітарист – з іншого, а вокаліст із третього. Таким чином знищиться принцип: “У нас свій клуб, сюди не суньтеся”. Культура має дати цей психологічний імпульс – можливості створення спільного, до якого підтягнеться і розвиток інфраструктури”.

Також міністр зауважив, що децентралізація дала фінансову можливість для втілення культурних проектів. Євген Нищук додає, що часто в областях залишаються кошти, які вони просто не змогли освоїти.

 

 

Важливо розуміти культурний профіль громади

 

Марат Кюрчевський, керівник проектів з місцевого самоврядування, децентралізації та розвитку парламенту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні, додає, що разом із додатковими фінансами ОТГ отримали більше викликів, на які цих фінансів не вистачає. Марат Кюрчевський каже, що на планування розвитку культурної галузі важливо дивитися через призму культури території.

“Важливо розуміти культурний профіль певного місця, цінності людей, які там живуть, і зважати на це під час розробки стратегії і побудови планів розвитку. Децентралізація надає можливості приймати рішення більш гнучко і мати більше ресурсів для реалізації проектів. Об’єкти, про які ми сьогодні говоримо у рамках дослідження, мають великий потенціал для розвитку місцевої культури. Питання в тому, чим їх наповнити і як організувати роботу ефективно, щоб вони об’єднували і були центрами громад. Будинки культури створювалися у радянські часи, їм властива гігантоманія, ідеологічна заангажованість і неефективність в управлінні. Як їх переформатувати, переосмислити, наповнити їх змістом, сформувати новий погляд на ці будинки культури? Ми, з боку USAID, за сприяння DOBRE, намагаємося допомогти громадам навчитися креативно підходити до управління і послуг. Успішні приклади є у Галицинівській громаді (Миколаївська область), де організували навчання для дорослих на базі бібліотеки. Є приклад Теребовлянської ОТГ (Тернопільська область), де працюємо над розвитком туристично-інформаційного центру, який буде корисним як для туристів, так і місцевим жителям”.

 

 

Громадам потрібні навчання з написання проектів

 

Лідія Євтушенко, державна експертка Мінрегіону, зазначила, що зараз в Україні створено 899 об’єднаних громад, а це понад 60% населення. Реформа з децентралізації має на меті створення спроможних громад, які надають якісні послуги. За словами експертки, важливо проводити дослідження, які сприятимуть розвитку культури.

“Моніторинги, які проводить директорат стратегічного планування та євроінтеграції Мінкульту і детальне дослідження, яке зробила Програма DOBRE – є основою. Ми можемо не просто чітко і зрозуміло розподілити повноваження, закріпити їх у нових редакціях законів, але і розробити державні стандарти, якими буде користуватися місцева влада. Вони знатимуть: який мінімальний кошик послуг мають забезпечити, хто їх має надавати, які компетенції цих людей, із яких джерел фінансування буде забезпечена послуга”.

 

 

За даними експертки, у 2018 році із Державного фонду регіонального розвитку понад півмільярда гривень спрямували на культурні проекти ОТГ. Ще понад 120 мільйонів гривень субвенції громади отримали на культурну інфраструктуру.

Також Лідія Євтушенко говорить про потребу навчання для працівників культурного сектору, адже практика конкурсу “Малі міста – великі враження” показує, що громада не завжди вміє грамотно презентувати себе. Експертка говорить, що за їхньою статистикою, 47% працівників культури потребують навчання із написання проектів.

На необхідності організації навчання для працівників культури наголошує і Юлія Федів, виконавча директорка Українського культурного фонду. Цього року у рамках 6 програм Український культурний фонд отримав близько 2000 заявок, майже половина з яких – це Київ і Київська область. Решта областей подавали не більше півсотні заявок. Юлія Федів пояснює це тим, що про новостворену державну інституцію ще немає достатньо інформації у регіонах. Проте, за її словами, у серпні плануються навчання із проектного менеджменту для представників культури у областях. Окрім того, із 2020 року у кожному обласному центрі планують відкрити представництва Українського культурного фонду, де фахівці будуть надавати консультації та проводити навчання.

 

 

Де розвивається культура – люди краще оцінюють рівень життя

 

Юлія Єсмуханова, заступниця директора Програми USAID DOBRE зазначила, що під час моніторингу, який Програма проводить на початку співпраці з громадами, вони побачили значний потенціал для розвитку культури і головне – потребу у цьому.

“Перш за все, важливо, як люди сприймають свою громаду. Наше опитування показало, що люди, які беруть участь у культурних заходах – краще оцінюють рівень життя у своїх громадах. І це важливо враховувати під час планування і визначення пріоритетів розвитку. Чим більше є можливостей культурних заходів – тим більше задоволені громадяни. Із нашого досвіду ми бачимо, що культура має значний вплив на місцевий економічний розвиток. Ми маємо приклади, що громади, які визначили культуру пріоритетом, уже мають здобутки – це розвиток туризму і збільшення надходжень до бюджету”.

Також Юлія Єсмуханова розповіла, що Програма DOBRE організовує навчання для представників громад, аби вони вміли реалізовувати нові для них повноваження, зокрема, у сфері культури.

 

 

Як громади розвивають свою культуру

 

Геннадій Верескун, директор Біловодського краєзнавчого музею, радник голови громади з питань культури говорить, що розвиток культури є дуже важливим для України.

“Із музею починається громада, наше суспільство, наше громадянство, – каже Геннадій Верескун, – На Луганщині і Донеччині триває справжня війна. І вона почалася тому, що свого часу ми недогледіли культуру. Тож де ми недопрацюємо у культурній сфері – цим скористається ворожа країна”.

За його словами, завдяки проекту “Музей відкрито на ремонт”, який зараз втілюється у Біловодській громаді Луганської області, люди почали більше цікавитися питанням культури і розуміти її важливість. Геннадій Верескун каже, що завдяки тому, що у них розвивається культура – змінюється цілий регіон.

 

 

Валентина Костенко, голова Великокопанівської ОТГ Херсонської області говорить, що всього на їхній території проживає 7,5 тисяч людей, а власних надходжень вони мають 14 мільйонів, два з яких спрямовують культуру. На ці кошти громада утримує 2 сільських будинки культури, 1 клуб і 5 бібліотек. Зараз у громаді шукають можливості створити музей під відкритим небом, для якого вже виділили землю.

 

 

Людмила Павлінська, голова Заводської ОТГ Тернопільської області, розповіла, що у їхній громаді багато талановитих дітей, які займають призові місця на конкурсах різного рівня. Проте зараз діти змушені займатися у жахливих умовах. Тому під час вибору послуги для покращення у рамках Програми USAID DOBRE громада визначила саме культуру. У громаді є великий будинок культури, який розрахований на 600 місць, і всі вони заповнені під час подій, які там відбуваються. Це показує актуальність оновлення та оснащення старого приміщення. Проект планують реалізувати до вересня цього року. До того ж, у Заводській ОТГ створюють школу естетичного виховання “Центр народної творчості”.

 

 

Громадам на етапі створення важливо створювати нові смисли

 

У загальному розумінні концепція оновлення культурних послуг має передбачати об’єднання людей навколо чогось спільного. Як показує дослідження, у громадах є додатньо успадкованих приміщень, проте, за словами Леоніда Марущака, керівника мистецького напрямку Українського кризового медіа-центру, залишається потреба у оновленні та осучасненні цих об’єктів.

“У громадах багато будинків культури, які в більшості не наповнені смислом. До того ж, половина бібліотек зникає. А бібліотека зараз – це вже не просто книги, це місце критичного мислення. Громадам на етапі створення важливо створювати нові смисли, філософію і найважливіше – об’єднуватися навколо ідеї. Останній рік я багато їжджу у громади і акцентую увагу, що дуже мало чинників, які об’єднують всі населені пункти ОТГ. Якщо ми відкриємо історичну довідку на сайті громади, то в більшості вона подається як історія окремих населених пунктів і в більшості інформація взята з радянської енциклопедії історії населених пунктів. А роль культури питанні об’єднання є домінуючим. Музеї, бібліотеки – ці місця є головними, де буде формуватися цей спільний наратив громади”.

 

 

 

 

Теги:

культура

Джерело:

Український кризовий медіа-центр

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь
Читайте також:
1db1961c53a1eab02a1760e777de36cb

26 червня 2019

Завдяки GIS-технологіям на території Межівської...

Як проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Агросільрозвиток» змінив майбутнє громади.   Автор:...

23c71c23f0c54205caab279aa5e9e8a1

25 червня 2019

Традиції ОТГ: у Менській громаді вдруге пройшов...

Більше двадцяти майстрів на одній території, сотні учасників майстер-класів та безліч цікавих витворів мистецтва з...

66bbd6961d7695731e3c6f732b9cf44e

19 червня 2019

Щоб не засмічувати і не засмучувати Європу, або...

У Полянській об’єднаній громаді Закарпатської області роблять усе, аби місцеві річки перестали бути «головним...