Автор: Олена Сас, експертка з децентралізації, координатора проектів ОБСЄ в Україні, для Mindlab.media 

 

П'ять років тому, 1 квітня 2014 року, Уряд затвердив Концепцію реформи децентралізації. Відтоді децентралізація впевнено змінює країну та впливає на формування нових еліт. Під останніми розуміємо людей менеджерського типу з «несовковим» мисленням, гнучких і сучасних. Зміни накладаються на цифрову епоху – люди користуються відкритими даними в повсякденній роботі, запроваджують електронні сервіси в центрах надання адміністративних послуг своїх громад.

Що відбувається? Чи можемо ми говорити про якісно нові компетенції кадрів місцевого самоврядування і про об’єднані громади як про інкубатори нової політичної еліти?

---

 

Тектонічні зміни

 

Масштаб історичних процесів інколи непомітний, якщо ти їх сучасник, тим паче коли вони минають швидко. Наше медійне середовище переповнене інформацією, скандалами, інтригами і розслідуваннями, тому ніби на поверхні озера нам видно хвилі, а тектонічні процеси змін ми не завжди сприймаємо в їх справжньому масштабі.

А між тим, країна «перепрошивається» наново завдяки децентралізації, що змінює не тільки територіально-адміністративний устрій, а й істотно впливає на суспільство, його структуру, суть відносин влади і громадянина, на якість та доступність державних послуг.

Одночасно відбувається діджиталізація світу, до того ж так швидко, що ми не уявляємо життя без електронних послуг.

Ця комбінація реформ і технічного прогресу висуває складні вимоги до професіоналізму, гнучкості, мобільності, світогляду тих людей, що працюють у владі на різних рівнях, зокрема й на місцях, у найвіддаленіших громадах.

Чому електронні сервіси та компетенції самоврядування в користуванні ними для більш ефективних управлінських рішень та надання послуг громадянам стали такими важливими?

 

Питання вирішуються на місці

 

Суть децентралізації полягає в створенні умов для зміцнення громади – базової ланки здорової, успішної держави. Мета спроможної громади – дати нам більше комфорту, більше умов та послуг там, де ми живемо. Аби ми не зверталися за кожною проблемою кудись далеко нагору, а наша місцева влада могла вирішити і вирішувала більшість питань на місці – швидко, якісно, прозоро. Щоби ми ходили та їздили нормальними дорогами, освітленими вулицями, пили чисту воду, отримували адміністративні послуги та довідки без черг та принижень; щоб не тонули в смітті, відпочивали в парках та скверах, ходили з дітьми на ігрові та спортивні майданчики і могли впливати на рішення та вибір атрибутів усього цього муніципального раю.

Для того щоб місцеві громади були заможнішими, вони, по-перше, мають бути трохи більшими за територією, населенням та, відповідно, ресурсами. По-друге, місцеве самоврядування просто змушене докорінно змінитися. Від просто «міцних господарників» і типових стереотипних «сільських голів» до освічених, компетентних, відкритих, сучасних, гнучких, готових постійно навчатися людей.

 

Проміжні результати децентралізації

 

Процес укрупнення громад, їх об’єднання поки що на добровільній основі триває три роки. За цей час з’явилося понад 700 об’єднаних громад (всього їх буде близько 2 тис.). Завдяки фінансовій децентралізації бюджети об’єднаних громад зросли на 50–60%, а в деяких випадках і більше, ремонтуються дороги, дитячі садки і школи, будинки культури і бібліотеки, створюються нові парки та дитячі майданчики, робочі місця для лікарів сімейної медицини в амбулаторіях, працюють сучасні центри надання адміністративних послуг (численні приклади ви зможете знайти тут: https://decentralization.ua/). І ця ситуація як збільшувальне скло демонструє нам, наскільки важливим є фактор людини.

 

Людський фактор і три важливі висновки

 

Перший висновок – головною ланкою виявилися не так території і гроші, як активна громада і місцева влада. Чим більш гнучкими, професійними і мотивованими є представники місцевого самоврядування, чим більше готові вони набувати нових навичок і компетенцій – тим кращі результати громади.

Другий висновок – на місцях з’явився попит на ті професійні компетенції, що відповідають новим повноваженням, таким як доступ і володіння навичками роботи з відкритими даними, електронними сервісами, відповідальність, стратегічне мислення, здатність планувати та реалізовувати проекти, користуватися новими технологіями, вести інвестиційну політику, знати іноземні мови, навчатися протягом життя, бути гнучкими та мобільними. Чому? Бо це покращує якість і швидкість управлінських рішень, зменшує кількість невдач та помилок, будує прозорі стосунки з громадою на основі довіри.

Дотепер можливості реалізувати ці компетенції саме в місцевому самоврядуванні були обмежені, бо часто невеликі сільські ради мали з державного бюджету гроші лише на мізерну зарплатню голові, бухгалтеру та секретарю, з яких і складався їхній штат. Ні про які проекти чи розвиток у таких умовах і не йшлося.

Третій висновок – децентралізація не просто покращить умови життя людей в селах та містах, а й дасть унікальний шанс нарешті змінити політичну культуру в країні і створити великий прошарок самоврядних, а згодом і державних управлінців – інкубатор нової політичної еліти. Ці люди будуть розбиратися і вже розбираються в місцевих виборах, у стратегічному плануванні, в публічних фінансах і бюджетуванні, у відкритих даних та оптимізаційних завданнях проектної діяльності, в плануванні, звітності та контролі у публічних комунікаціях та зв’язках із громадськістю.

 

Реальні історії

 

Донедавна соціальні ліфти в українську політику стартували лише з бізнесу родом із 90-х років минулого століття чи в кращому випадку з громадського сектора ще недорозвиненого громадянського суспільства. Тепер з’явилися передумови для формування когорти справжніх молодих управлінців і політиків, які пройшли іспит школою місцевого самоврядування, довірою людей на місцях.

Наведу кілька прикладів. Знайомтеся!

 

Дмитро Микиша, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради у виконавчому комітеті Мереф’янської міської ради, Харківська обл.

Дмитро зауважує: «Наше завдання – побудова стосунків довіри з громадою, інвесторами, партнерами. Лише так працює сучасне самоврядування. Міська рада надає максимальну кількість адміністративних послуг через свій ЦНАП (центр надання адміністративних послуг), і ми привчаємо людей до того, що це вже функції місцевого самоврядування. Але наш наступний крок – зробити так, щоб люди отримували ці послуги не виходячи з дому, через онлайн-сервіси. Крім того, ми створили Геоінформаційну систему обліку активів ОТГ, постійно наповнюємо її інформацією. Це слугуватиме не тільки нашим громадянам, а й інвесторам, і всім охочим. Але для інвесторів у нас також розробляється і окремий портал з реєстром інвестиційних об’єктів. Без електронних систем ми б не могли створити також Центру обробки даних, який збирає й аналізує дані з камер відеонагляду в публічних закладах, особливо навчальних, а також системи освітлення в громаді.

Чи я відчуваю, що є «новою кров'ю» у владі? Так, щодня, коли натрапляю на старі алгоритми – заасфальтовані і забетоновані часом вимоги минулого, які потрібно ламати. Але ж є приказка: критикуєш – пропонуй. І тут на допомогу приходить наш молодіжний комітет громади при міській адміністрації. Це наша кузня кадрів, звідки вийшли і теперішні голови відділів, департаментів, заступники голови міста. Ці молоді люди просто фонтанують ідеями та проектами. Тож головне – мати бачення, а потім наполегливість, і ситуація змінюється. Щоправда, не на всі наші проекти та ідеї є достатньо коштів, але не все одразу. Головне – децентралізація і технології дають нам можливості».

 

Алла Дахновець, начальниця відділу економіки, інвестицій, енергоменеджменту та туризму Сатанівської селищної ради, Хмельницька обл.

«У своїй повсякденній роботі ми постійно користуємося веб-сайтом, даними електронних петицій, оприлюднюємо проекти рішень та рішення ради, протоколи формуються за допомогою онлайн-системи голосування. Наш сайт підтримує сервіси, що підтягують дані з системи ProZorro та Є-data. На жаль, бюджет участі у громаді ще не працює, але це наш наступний етап роботи.

Загалом, нам дуже цікаво розвиватися, навчатися, дізнаватися щось нове. Буває, що «старші» працівники досить негативно ставляться до будь-яких нововведень та, що лукавити, багато й молоді хочуть отримувати лише великі зарплати. Але майбутнє за новими рішеннями, доступними даними для пересічного громадянина. І головне те, що ці політичні рішення й інструменти запобігають корупції, що мене дуже тішить. І державні та донорські проекти потроху розвивають громаду, допомагають досягти запланованих стратегічних цілей. Це говорить про те, що хоч і малими кроками, але ми досягаємо поставленої мети».

 

 

Ілона Шеманська, начальниця відділу економіки, торгівлі та інвестицій Летичівської селищної ОТГ, Хмельницька обл.

Летичівська ОТГ з практикою впровадження Бюджету участі стала фіналістом Всеукраїнського конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування у 2018 році. Ілона Шеманська з січня 2016 року очолює відділ економіки, торгівлі та інвестицій Летичівської селищної ради Хмельницької області. Їй є що розказати про успіх та його секрет:

«Я брала участь у багатьох навчаннях, конференціях з проектного менеджменту, стратегічного планування розвитку громад. Закінчила Школу місцевого самоврядування DESPRO-2017, взяла участь у ІІ Форумі практиків партиципації «Громадські бюджети від А до Я», в тижневому навчальному візиті у квітні 2018 року, присвяченому вивченню польського досвіду впровадження реформи місцевого самоврядування, опанувала навички тренера з інтерактивного навчання дорослої аудиторії. Здобуті знання я використала під час впровадження Бюджету участі Летичівської ОТГ 2018, а це реалізація з селищного бюджету проектів, ініційованих місцевими громадянами в усіх 45 населених пунктах об’єднаної громади. Наші переможці визначаються шляхом голосування за проекти в електронній системі http://letychiv-otg.ci.org.ua/ та в паперовій формі, що забезпечує пряму участь мешканців в управлінні громадою.

За грантові кошти ми створили електронну систему для впровадження Бюджету участі Летичівської ОТГ в проекті «Соціальний інспектор» за програмою «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), що фінансується Швейцарською конфедерацією та виконується Фондом «Східна Європа» та Фондом InnovaBridge.У 2018 році визначено чотири проекти-переможці Бюджету участі Летичівської ОТГ 2018 голосуванням 3 178 мешканців нашої громади, що становить майже 20% населення віком від 18 років. Бюджет участі – це не лише про реалізовані проекти, а й про соціальну згуртованість, зміну людської свідомості та співпрацю влади та громади. Об’єднуючи зусилля, ми завжди зможемо більше».

 

Юрій Стальниченко, секретар Менської міської ради, Чернігівська обл.

Ми спрямовані на постійний розвиток відповідно до вимог часу і суспільства, бо в основі нашої роботи – комунікація з людьми. Найбільше ми намагаємося застосовувати електронні сервіси там, де працює пряма демократія – це наш оновлений веб-портал, сервіс електронних петицій, голосування людей за проекти активістів у межах бюджету участі. Ми серйозно ставимося до спілкування у соцмережах. Нам важлива не галочка, а ефективність комунікації. Ми прозорі, наші договори є на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів, ми також зареєстровані на Єдиному державному порталі відкритих даних.

Але і для нашої управлінської ефективності ми постійно щось оновлюємо. Ось зараз, наприклад, замовили розробку програмного забезпечення для системи енергоменеджменту. Це означає, що всі комунальні підприємства будуть вносити дані про використання енергоносіїв, а керівництво громади в режимі найбільшої ефективності та оперативності ними оперуватиме. У нас працює онлайн-система документообігу, це зручно в процесі підготовки рішень сесії міської ради. Зміни взагалі відбуваються дуже швидко. Я почав працювати на посаді у 2011 році і за цей час змінилося практично все. Це тільки початок.