Близько року тому Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO започаткував цікаву ініціативу. Фахівці DESPRO, за погодженням з Міністерством екології, почали роботу над створенням регіонального плану управління відходами Вінницької області. Чому обрали саме Вінниччину? З цією областю DESPRO пов’язує чимало успішних проектів – насамперед з сільського водопостачання. Крім того, у Тульчинському районі Вінницької області з 2011 року DESPRO підтримує міжмуніципальний проект з поводження з відходами. Зокрема 2015 року спільним коштом  DESPRO та місцевих рад було збудовано міський полігон, у якому врахували основні сучасні стандарти поводження зі відходами. Отже, наступним логічним кроком стало створення плану управління відходами для цілої області.

Зараз, коли робота над цим планом вже перейшла свій умовний екватор, постало питання PR-підтримки нововведень. Тому нещодавно команда DESPRO на кілька днів виїхала до Вінниці, де спільно з Агенцією регіонального розвитку було накреслено основні віхи майбутньої PR-кампанії. Вона є доволі обмеженою у часі, бо вже у липні цього року план сподіваються передати до Вінницької обласної ради, яка має затвердити його.

- Те, що ми пропонуємо, на загал є дуже простим та зрозумілим, – розповідає експерт з питань децентралізації та публічних послуг DESPRO Вячеслав Сороковський. – Зараз Вінницька область створює майже 350 тис. тонн відходів усіх типів на рік. Частина з них захоронюється на перевантажених полігонах, які зазвичай працюють з порушенням екологічних та санітарних норм. Все інше осідає на сотнях стихійних звалищ, які є мало не у кожному селі. Відходи забруднюють ґрунт, у повітря виділяються різноманітні небезпечні сполуки, що утворюються внаслідок перегнивання сміття. Те ж саме відбувається і у цілій країні, й трагічна історія з сумнозвісним Грибовицьким сміттєзвалищем – це тільки перший дзвіночок. Нам треба щось із цим робити. Зрештою, до цього нас спонукають і європейські директиви, які ми зобов’язалися виконувати ще задовго до підписання Асоціації з ЄС.

Багато об’єднаних громад, які внаслідок реформи децентралізації отримали кошти і повноваження, спробували на своєму рівні вирішити «сміттєву проблему». Деякі ОТГ запровадили у себе окремий збір пластику, а також придбали сміттєсортувальні лінії, прозвітувавши про створення додаткових робочих місць завдяки цьому. Однак через небажання жителів сіл платити за вивезення відходів, а також через неправильні розрахунки, багато з цих сміттєсортувальних ліній недовантажені – у деяких громадах вони працюють лише 1-2 години на тиждень. При цьому все одно доводиться витрачатися на зарплати працівникам та на охорону цих ліній.

- Таких ситуацій із витрачанням бюджетних коштів бути не повинно, – переконаний експерт-консультант DESPRO з питань управління відходами Дмитро Лазненко. – Щоб розуміти, які потужності потрібні для сортування і переробки сміття, треба дивитися не на одну громаду, а на кільканадцять, які разом можуть сформувати так званий кластер управління відходами. У межах такого кластеру можна максимально оптимізувати усі витрати, синхронізувавши логістику й технологічні рішення. За нашими розрахунками, таких кластерів на Вінничині має бути 5-6.

Кожен кластер матиме свою систему управління відходами і свій полігон. Причому місце цього полігону всередині кластеру усі його громади повинні визначити спільно. Після цього всі несанкціоновані сміттєзвалища мають бути закриті. Згодом у кожному кластері, у тому числі за допомогою іноземних інвесторів, можна створити цілу переробну інфраструктуру.

- У цілому світі, і насамперед у Європі є чимало компаній, які працюють у сфері перероблення твердих побутових відходів і зацікавлені у нових ринках, – продовжує Дмитро Лазненко. –  Це відкрита бізнес-ніша. Але інвестори мають бути переконані у цілому ряді факторів. Чи матиме, приміром, їхній новий переробний завод максимальне завантаження? Чи знайде продукція заводу збут всередині країни? Чи не побудують поруч іншого заводу, що перекреслить рентабельність першого? Чи не з’являться після побудови заводу нові закони та норми, за якими він не зможе працювати?

Щоб зрозуміти настрої інвесторів, Дмитро Лазненко наводить приклад Кам’янець-Подільського цементного заводу. У Євросоюзі подібні виробництва працюють зазвичай на паливі, що виробляється зі сміття, натомість Кам’янець-Подільський завод спалює дорогий газ. Він міг би теж перейти на сміття, але для цього знадобиться витратна модернізація виробництва. Проте на разі керівництво заводу не переконане, що ця модернізація окупить себе: що буде достатньо пального, що воно надходитиме за помірними цінами, що воно відповідатиме певним технічним параметрам тощо.

Отже створення правил гри має поступово змінити ситуацію з відходами у цілій Україні. Основу цих правил формує уряд, але реалізовувати їх мають саме місцеві ради. І якщо їм це вдасться, вони матимуть набагато ширший, ніж зараз доступ до грантових коштів. Ті ж області, які не затвердять регіонального плану, будуть позбавлені додаткового фінансування. Цікаво, експерти DESPRO після тривалих розрахунків дійшли висновку, що без сміттєспалювального заводу регіону не обійтися.

- Ми підрахували, що навіть при активному повсюдному застосуванні роздільного збору відходів, за умов вилучення органічного сміття, та навіть за умов компостування та оброблення сміття на рівні домогосподарств, кількість відходів, які зазвичай потрапляють на полігон, зменшиться щонайбільше на 47%, – зазначив Вячеслав Сороковський. – Навряд чи кращого показника можна буде досягти за 10 років. Натомість Національна стратегія управління твердими побутовими відходами передбачає до 2030 року зменшення кількості відходів, які йдуть на захоронення до 30% від їхньої первісної загальної ваги. Отже, як не крути, без спалювання сміття чи виробництва твердого палива, яке виробляється з нього, навряд чи можна досягти цільового показника в 30%. Такий наш висновок був певною несподіванкою для представників профільних департаментів та керівництва Вінницької області. Проте ми свідомі того, що остаточне рішення має прийматися на основі не тільки технічних критеріїв: соціальні та економічні чинники також мають братися до уваги.

12 квітня Міністерство екології України прийняло методичні рекомендації щодо створення регіональних планів. А згідно Національного плану поводження з відходами, усі області повинні мати такі плани до 2020 року включно. І тепер Вінничина у разі розуміння з боку депутатського корпусу облради може опинитися попереду всіх.

- Для успішної реалізації Плану необхідно, аби всі зацікавлені сторони були поінформовані про зміни, що відбудуться, та підтримували їх, – зазначила директорка Агенції регіонального розвитку Вінницької області Наталія Гижко. – Кампанія, розроблена за допомогою експертів DESPRO, має допомогти у створенні сприятливого інформаційного поля для реалізації регіонального плану у Вінницькій області, розбудові довіри та підтримки плану серед цільових аудиторій… У нас дуже мало часу – лише 2-3 місяці до можливих голосувань обласної ради. І те, що це може відбутися у відпускний період, не на нашу користь. Тому ми маємо працювати максимально ефективно.

План управління відходами можна порівняти з перспективним планом, за яким об’єднувалися громади. У нього можна вносити зміни, він має бути результатом відкритих і чесних домовленостей. Причому експерти DESPRO, складаючи його, врахували тільки техніко-економічні аспекти, плануючи фінансово прийнятну та зручну систему. Очевидно, що політичні та соціокультурні аспекти мають враховувати самі громади, остаточно визначивши межі кластерів та зокрема місця розташування кластерних полігонів.

Цей шлях кілька десятків років тому вже пройшли чи не усі європейські країни. Якщо не ступити на нього, ярки та посадки по цілій країні і далі заростатимуть сміттям, і ніхто не знатиме, скільки цього сміття накопичилося і який вплив воно має на здоров’я людей. Збиткові комунальні підприємства, що займаються вивезенням сміття, поглинатимуть чималі кошти, не вирішуючи, а лише поглиблюючи проблему.