Чому зарплати лікарів «первинки» такі різні, і до чого тут місцеве самоврядування

Автор: Євген Мешко, головний лікар КНП «ЦПМСД м. Мукачева»,
регіональний координатор з підтримки реформи охорони здоров’я в Закарпатській області Програми «U-LEAD з Європою»

З переходом на капітаційну систему фінансування первинної медичної допомоги (ПМД) та автономізацією закладів охорони здоров’я (ЗОЗ), що надають ПМД, чую кардинально різні думки медичних працівників. Хтось з них говорять – фантастичні зміни, хтось впевнений – нічого не змінилось в оплаті праці. Є навіть поодинокі випадки, коли стверджують, що стало гірше, ніж було за цільової субвенції.

Отож, що впливає на розмір заробітних плат?

Хочу виокремити два поняття – фінансування та оплата. Фінансування – це про те, звідки і скільки грошей отримати, як збільшити їх надходження. Як правило, фінансування здебільшого у всіх однакове з урахуванням кількості укладених декларацій та пропорційне до кількості населення, яке обслуговується ЗОЗ. Оплата – це те, як ми ці гроші витрачаємо: куди, на що, в якому розмірі і т.д.

Отже, ми з’ясували, що фінансування приблизно однакове у всіх, проте можливості оплати надзвичайно різняться. І тут на перший план виходить фінансова ефективність – ефективність використання коштів, які надійшли на рахунок закладу охорони здоров’я. Не останню роль в цьому процесі грає добросовісність керівників закладів ПМД.

Для прикладу скажу, що моє підприємство за умов фінансування з субвенції у 1-3-му кварталах 2018 року (оскільки ми уклали договір з Національною службою здоров’я України з жовтня 2018-го) мало вільні кошти, не враховуючи операційні витрати на ПМД та преміювання працівників, у розмірі 3 млн грн. Це становить 18% від коштів, що надійшли та були використані на проведення ремонтів амбулаторій, дообладнання відповідно до Примірного табеля матеріально-технічного оснащення ЗОЗ, закупівлю медичної інформаційної системи та комп’ютерів для медсестер, оновлення всіх офісних та медичних меблів. Після укладення договору з НСЗУ фінансування зросло вдвічі. Відповідно це вплинуло на оплату праці працівників.

Щоб чітко розібратись з рівнем фінансової ефективності вашого підприємства, варто порахувати, який відсоток від коштів, що надійшли, складає фонд оплати праці (всі кошти на оплату праці включно з нарахуванням ЄСВ у розмірі 22%). Для мого підприємства це складає 70%, тобто інші 30% коштів йдуть на забезпечення операційної діяльності та розвиток. Проте найчастіше доводиться зустрічати співвідношення 80/20% чи 90/10%. І зі зростанням відсотків зарплатної частини зменшуються можливості розвитку ЗОЗ та збільшується навантаження на місцевий бюджет, який повинен у такому випадку постійно вкладати кошти у розвиток таких підприємств. Тому ці цифри є актуальними передусім для керівників органів місцевого самоврядування.

Проте є ще один нюанс – для працівників підприємства неважливо, яким є співвідношення фонду оплати праці до інших витрат. Їм потрібна достойна заробітна плата, незалежно від того, це 70/30% чи 90/10%.

Чому при відносно однорідних фондах оплати праці (адже вони коливаються у межах 70-100% від надходжень) середня заробітна плата становить у різних закладах від 5 до 25 тис. грн? Для цього я б запровадив ще один коефіцієнт – співвідношення лікарських посад до іншого персоналу. Чому лікарських? Це ті працівники, що приносять дохід підприємству, адже пацієнти укладають саме декларації з вибору лікаря.

Знаю чудовий приклад, коли у великому Центрі ПМД м. Переяслава-Хмельницького на 80 лікарів ЗПСМ припадає 80 медичних сестер – співвідношення лікарів до всіх інших посад складає 1 до 1,7. На моєму підприємстві ця пропорція становить 1 до 3.

Проте є випадки, коли цей коефіцієнт складає 1 до 8  чи до 10 і навіть до 12, тобто на 1 лікарську посаду припадає 12 інших працівників, яких повинен забезпечити фінансово цей лікар. Як вважаєте, чи однаковою буде фінансова спроможність забезпечити заробітну плату у першому і останньому випадку? Очевидно, що заробітна платня буде відрізнятись як мінімум у шість разів.

Як регіональний координатор з підтримки реформи охорони здоров’я в Закарпатській області Програми «U-LEAD з Європою» я часто зустрічаюсь з тим, що лікарі, розуміючи проблеми свого підприємства та неефективної мережі ПМД, необґрунтованої та непотрібної кількості фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП), медичного та немедичного персоналу тощо, ініціюють звернення до керівника ЗОЗ, органів місцевого самоврядуванням з проханням провести оптимізацію. Часто вони чують відмови, адже мало хто візьме на себе сміливість приймати непопулярні рішення.

Проте є й інші приклади. Як варіанти хочу навести їх нижче:

  • Одна з ОТГ закрила ФАПи, які не могли забезпечити ані якість медичної допомоги, ані умови обслуговування у тих населених пунктах, де їх утримання було недоцільним. У самих підрозділах не було працівників – хтось звільнився, хтось пішов на пенсію, хтось в декретну відпустку – і це не призвело до вираженого негативу.
  • Інша ОТГ, розуміючи позицію Центру ПМД стосовно проведення оптимізації, взяла на себе зобов’язання фінансувати такі ФАПи та їх працівників зі свого бюджету, зменшивши таким чином фінансове навантаження на підприємство.
  • Як приклад хочу навести випадки, коли ставки прибиральниць з невеликих структурних підрозділів підприємства були виведені, а обов’язки з прибирання 2-3 кабінетів взяв на себе середній медичний персонал з додатковим преміюванням. Або виведення посад двірників, охоронців (встановлено охоронну систему), кочегарів (встановлено газовий котел), водіїв (медичні працівники мають право їздити на власному чи службовому автомобілі) і т.д.

На завершення хочу зазначити, що фінансування завжди буде недостатнім, оскільки з кожною наступною гривнею зростатимуть і потреби. А ось як використовувати кошти – вибирати вам.

25.03.2019 - 14:11 | Переглядів: 8809
Author thumb afe6d31d5a9fd70e79c8a0db94b98a95

Автор: Євген Мешко

Теги:

медицина колонка

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:
19e5dedf56ddfb7357b58c93752ad276

15 жовтня 2019

АНОНС! 7 листопада - Форум "Енергомодернізація...

Чи доступні нові енергоефективні технології поза межами великих міст? Як українські громади рухаються до зелених...

D6c4055b5d8a529b3bd61e9a25d6175d

15 жовтня 2019

На Донеччині створили Вугледарську міську ОТГ

Вугледарська міська громада стала другою на Донеччині ОТГ, яка створилась шляхом приєднання сільської території до...

E663b7f47380858591458ddbdca1377e

15 жовтня 2019

DESPRO оголошує набір на е-курс «Управління...

Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO запрошує представників органів місцевого...