Головна мета децентралізації – подолати ієрархічну структуру держави, зміни до Конституції щодо децентралізації потрібні для дерадянізації України. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявила Ярина Журба, виконавчий директор Аналітичної платформи «21 листопада», координатор напрямку «Реформи державних комунікацій в Україні» Українського кризового медіа-центру.

За її словами, внесення змін до Конституції у питання децентралізації призведе до низки змістовних змін. «Децентралізація – це і є практичне здійснення цивілізаційного вибору. Тому що насаджена нам система централізації влади, яка походить з одного центру, була репресивною, а здійснюючи децентралізацію, ми повертаємося до моделі організації влади, яка була нам властива до цього історичного періоду», – зауважила Ярина Журба. На її думку, властивість до самоврядування закладена у генах українців.

Другим аргументом на користь того, що децентралізація веде до дерадянізації Ярина Журба назвала подолання монополії, як політичної, так і управлінської та фінансової. Відповідно, коли фінанси та інструменти управління не зосереджені в одних руках, це запорука гідності та свободи, переконана експерт. «У централізованій і репресивній державі гідність і свобода людина постійно перебувають у загрозливому стані. Коли є самодержавець, ризик того, що влада буде свавільною, є досить високий, і ми самі, на жаль, маємо такий нещодавній досвід», – підкреслила Ярина Журба. Тобто, децентралізована держава є безпечнішою для громадян. Крім того, децентралізація призведе до урізноманітнення через розкриття потенціалу кожної громади. Це, у свою чергу, вимагає прояву лідерства та ініціатив у самих громадах, що радянська система якраз і пригнічувала у людях, пояснила Ярина Журба.

Важливо, що ухвалення змін до Конституції щодо децентралізації дозволить виконати закони «про декомунізацію» у частині перейменування населених пунктів, які містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, заявила вона. Адже чинна Конституція у статті 133 закріплює перелік назв областей. Відтак, для перейменування Дніпропетровської та Кіровоградської областей потрібно змінювати Конституцію, пояснила Ярина Журба. Говорячи про перейменування ряду міст, вона зауважила, що для багатьох людей старі назви часто є просто звичкою, тому аби уникнути певного громадського опору, що може зустрічатися, дискусію слід переводити у ціннісний вибір. «В опитуваннях питання ставиться: «Чи підтримуєте Ви перейменування?», можливо, варто запитати «Чи влаштовує Вас те, що Ваше місто має у своїй назві ім’я людини, яка була причетна до Голодомору, вбивала українців?», – навела приклад експерт.

Проте, попри позитивні моменти, на думку Ярини Журби, законопроект про внесення змін до Конституції щодо децентралізації має певні недоліки. Передусім, вона вважає, що є невиправданим використання терміну «префект», природнішим є «урядник». Іншим недоліком є те, що набуватимуть чинності одночасно зміни, спрямовані на зміцнення базового рівня місцевого самоврядування – громад, а також на запровадження виконавчих комітетів обласних рад. «Тут є ризик, що регіональне самоврядування, будучи більш спроможною ланкою, сприятиме уникненню громадами відповідальності та перейматиме деякі повноваження на себе», – вважає Ярина Журба. Вона пропонує запроваджувати виконавчі комітети обласних рад, для прикладу, після двох виборчих циклів з часу становлення громад.