Мостівська сільська об’єднана громада була однією з перших у Доманівському районі Миколаївської області. Перш ніж об’єднуватися не за перспективним планом, представники сільських рад зробили фахову оцінку, аби визначити, чи зможе громада стати спроможною. Зрештою, три сільські ради (а це 14 сіл) вирішили йти на вибори і вже з 2017 року ОТГ перейшла на прямі міжбюджетні відносини із державою та отримала повноваження. За два роки роботи загальний бюджет громади виріс майже в 10 разів – із трьох мільйонів гривень збільшився до тридцяти трьох.

Чи не обділені села фінансами та навіщо громадам об’єднуватися розповіла у проекті УМКЦ-DOBRE “Речники громад” Надія Бабанська, голова Мостівської сільської об’єднаної громади.

“Ми чули закиди, що роз’єднали район. Нам говорили: “До кінця року ви повернетеся”. Такий супротив скептиків тільки посприяв нашому успіху. Це тільки грало нам на руку – ми згуртовувалися. Ми хотіли жити краще і не побоялися взяти відповідальність”, – говорить Надія Бабанська.

 

Піти до району чи створити власну громаду?

 

За словами Надії Бабанської, Мостівська громада є прикладом того, як працює добровільне об’єднання. Адже перш ніж приймати рішення, вони провели розрахунки і визначили, що їхня громада зможе стати спроможною.

“У нас був вибір: піти до району чи створити власну громаду із трьох сільських рад. Ми хотіли прийняти виважене рішення. Разом зі своїми бухгалтерами ми провели розрахунки і зрозуміли, що ми можемо бути спроможною громадою. Тоді зустрілися з фермерами, з бізнесом, керівниками господарств і проговорили їм свої наміри. Вони нас підтримали, адже це був наш шанс на розвиток. Потім ми пішли до людей і усі 14 сіл підтримали об’єднання.”

Зараз у Мостівській громаді живе менше 4000 людей, проте ще одна сільська рада вирішила приєднатися до них. Надія Бабанська пригадує, що вперше відчула успіх, коли Мостівська громада приїхала поділитися досвідом із сусіднім селом Козубівка. Там люди тільки думали над тим, чи варто їм об’єднуватися, і мостівчани змогли зацікавити сусідів своїми результатами.

“Разом із Доманівською та Прибузькою об’єднаними громадами ми приїхали ділитися досвідом, розповідали про наші результати. Нам було дуже приємно, що через два тижні після зустрічі люди прийняли рішення приєднатися до Мостівської об’єднаної громади. І сьогодні їхні документи уже подано в ОДА. Ми змогли переконати іншу громаду приєднатися – це показує успіхи. Тоді ми відчули, що ми на правильному шляху”.

Після переходу на прямі міжбюджетні відносини з державою, в апараті з’явилася потреба у таких фахівцях, які для сільської ради раніше були не актуальними. До того ж громада хоче залучати додаткові кошти і писати проекти, а для цього також потрібні спеціалісти. Надія Бабанська розповідає, що вони запропонували посади молодим людям, які народилися у громаді, але працювали у Миколаєві та Одесі не за фахом. П’ятеро людей повернулися працювати у громаду. Проте проблема з кадрами для Мостівської громади актуальна і сьогодні.

“Хочу подякувати програмі DOBRE, завдяки якій ми багато навчаємось, і це для нас цінно. Навчаються депутати, молодь, активні жителі громади. Об’єднана громада – це інші повноваження і ми повинні діяти зовсім по-іншому”.

 

 

Навіщо нам децентралізація?

 

“Під час обговорень люди питали: навіщо нам децентралізація. Ми пояснювали, що у нас вперше за всі роки незалежності є шанс вирішувати, у якому селі що ремонтувати. І люди нам повірили”, – каже Надія Бабанська.

Оскільки в одну мить відремонтувати все неможливо, села почали розставляти пріоритети: хтось для початку обрав ремонт дитячого садочку, хтось – освітлення, а десь вибрали ремонт дороги.

“У кожному селі однакові проблеми: вода, дороги, освітлення, ремонт шкіл. Тож у всіх населених пунктах ми проводимо обговорення і визначаємо, що треба зробити в першу чергу. Проте за бюджетний рік кожне село отримує реалізацію щонайменше одного проекту”.

Надія Бабанська працює у місцевому самоврядуванні 12 років. І, за її словами, вона не може згадати жодного настільки ж результативного року, як після децентралізації.

 

 

З’явилися кошти на розвиток сільських шкіл

 

На освіту у місцевому бюджеті передбачено 54% – це близько 17 мільйонів гривень. У 2017 створили відділ освіти, який опікується 4 школами та 4 садочками.

“З’явилася можливість фінансово мотивувати педагогів, які краще виконують свою роботу. Маємо ресурс на ремонт, на покращення обладнання шкіл. Сільські школи стають конкурентно спроможними і вони не відстають від міських шкіл. Діти отримують набагато кращі послуги. І моніторинг результатів ЗНО показує, що за два роки результати покращилися”.

В одній зі шкіл встановили інтерактивну підлогу, завдяки якій навчання стає більш мультимедійним та інтерактивним. Обладнання також дозволяє поєднати навчання та рухову активність у форматі гри.

Також громада забезпечує харчування не тільки для пільгових категорій, а для всіх учнів молодшого шкільного віку.

 

Керівники вийшли з кабінетів – до людей

 

Надія Бабанська вважає, що запорука успіху децентралізації – це комунікація з людьми. Зокрема, перемовини допомагають збільшити надходження до бюджету за рахунок податку. Голова наводить приклад одного із сіл громади, де лише 10% одноосібників заповнювали декларації і платили податки.

“Ми проаналізували надходження і зрозуміли, що потрібно їхати до людей. Вони сказали, що податок зависокий і не мають можливості його заплатити. Ми їм запропонували зменшити ставку з 3500 до 2000 гривень і показник сплати зріс до 80-90%. Чому вони почали краще платити? Тому що ми приїхали і сказали: що за ці податки ми будемо вирішувати проблеми їхнього села”.

Надія Бабанська говорить, що виконуючи обіцянки, вони завойовували довіру людей. Зокрема, минулого року вдалося втілити більше 20 проектів.

 

Пошук додаткових можливостей

 

Нещодавно громаді створили місцеву пожежну охорону. Там зараз працює 9 людей, які отримують зарплату з місцевого бюджету. Проте машина рятувальників, за словами Надії Бабанської, уже дуже стара. Аби вирішити це питання громада написала проект на конкурс від Польського посольства, і має шанс виграти автомобіль, на який із бюджету коштів не вистачає.

Минулого року мостівчани вигравали мікро-проекти обласного бюджету. Також громада співпрацює з різними фондами, які приходять в Україну.

За співфінансування DOBRE створюють ринкову площу у селищі Мостовому – тут можна буде влаштовувати ярмарки, фестивалі. Поміж тим, щодня площа може діяти, як ринок, а це додаткові робочі місця та можливість місцевим мешканцям реалізовувати свою продукцію.

Окрім того, спільно з експертами у Мостівській громаді працюють над створенням кооперативу з вирощування й переробки овочів та молочного кооперативу.

Нещодавно у громаді створили відділ економіки і залучення інвестицій, якого в апараті ради раніше не було. Також зробили карту об’єктів, які можуть запропонувати потенційним інвесторам.