Практика «Обласний конкурс проектів місцевого розвитку: спільно з громадою від ідеї до реалізації» -  Перше місце в Конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» 2018 року за темою «Практики розвитку, засновані на власних стратегіях і ресурсах» у номінації «обласні ради».

 

Стара казка на новий лад: не ділити, а примножувати

 

Пригадуєте дитячу бабусину оповідку про мудру і, як би тепер сказали, багатодітну сороку, яка роздавала їжу своєму пташиному сімейству за принципом усім порівно, окрім зовсім ледачого?

Звісна річ, це жарт. Та коли говорити серйозно, останніми десятиріччями, особливо після втрати права мати власні виконавчі органи обласні ради істотно звузили свої функції, подекуди обмежившись ухваленням бюджетів і часто-густо суб’єктивним та непрозорим розподілом субвенцій. Відтак позбавляючи громади свого регіону закономірної участі в цьому процесі, унеможливлюючи їхні дії щодо власного розвитку.

Чого ж варто було б очікувати нині від діяльності представницького органу такого адміністративно-територіального утворення, яким є область? Вочевидь це має бути формування стратегічного бачення майбутнього для всієї території, промоція здорового регіонального патріотизму, що ґрунтується на баченні «Ми – різні, проте тільки разом сильні», зосередження на реалізації започаткованих центром реформ у конкретних містах, селищах, селах свого краю, генерація і поширення новітнього міжнародного та власне українського досвіду, зрештою, організація навчання і підвищення кваліфікації муніципальних службовців.

Тож закономірно, що в процесі децентралізації влади і реформи місцевого самоврядування, які успішно крокують Україною, докорінних змін має зазнати не лише первинний рівень управління територіями, позитив від реалізації якого вже сьогодні наочно демонструють ОТГ, а й субрегіональний (райони) та регіональний (області).
Про це, до речі, наголошував Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, виступаючи перед самоврядним активом на «круглому столі» в столиці 4 грудня минулого року, коли окреслював головні завдання реформаторів на найближче п’ятиріччя.

З огляду на сказане, вже перевірена реальним життям практика Львівської обласної рада, про яку йтиметься нижче, на нашу думку, заслуговує якнайпильнішого вивчення і наслідування.

 

Ідея, що лежала доліруч

 

Розпочинаючи з 2016 року, Львівська обласна рада проводить конкурс проектів місцевого розвитку. Експерти небезпідставно вбачають у цьому сталість традиції і стабільність такого джерела фінансування для громад Львівщини, які, до їхньої честі, також не проґавили ймовірність скористатися своїм шансом.

Виник він не на порожньому місці. Протягом останніх п’яти років у цій області реалізовано понад 3 тисячі різноманітних проектів: інвестиційних, інфраструктурних, соціальних, культурних.

Утім, послухаємо пряму мову.

Олександр Ганущин, голова Львівської облради:

«Першу програму організації обласного конкурсу мікропроектів ми розробили і затвердили на сесії ще 2011 року. Ідея його проведення, так би мовити, лежала під ногами: ми «підслухали» її у наших міжнародних партнерів, які впроваджували на теренах Львівщини проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» за підтримки ЄС і ПРООН впродовж останніх десяти років.

Протягом 2011 – 2015 років у рамках цієї Програми реалізовано понад півтисячі (510) місцевих ініціатив, загальна сума фінансування яких становила 73 млн грн. Причім лише 28 млн грн на це спрямував обласний бюджет, а 45 млн грн на цю перспективну справу виділили місцеві бюджети і безпосередньо самі громади.

Проте буду відвертим: «піднятися над проблемою», тобто досягти нового рівня розподілу коштів шляхом прозорого відкритого конкурсного відбору, відійти від фактичного, заледве не механічного субвенційного принципу нам з колегами вдалося лише 2016-го, розробивши механізм удосконаленої Програми проведення конкурсу мікропроектів на 2016-2020 роки».

 

Визначальне слово – активізація!

 

Оновлена Програма – певною мірою унікальний інструмент управлінського менеджменту, який спонукає територіальні громади до власного розвитку, сприяє реформуванню свідомості громадян. Водночас він підказує прості, проте ефективні шляхи до розв’язання локальних проблем, закодовані в добре відомій народній мудрості, – «один в полі не воїн», позаяк заохочує до партнерської співпраці.

Тож незайве докладно розглянути власне механізм проведення конкурсу – він певною мірою універсальний і може успішно прислужитися всім, хто зацікавиться цією львівською практикою.

Розпочинають справу із затвердження пріоритетів на поточний рік, проводять семінари для обміну думок з потенційними учасниками. Заявки від них на участь подаються і реєструються на онлайн-платформі. Так само транспортуються резюме до експертної комісії. Після цього опрацьовані заявки надходять на конкурсну раду.

Затим затверджується склад експертної комісії, яка оцінюватиме проекти. Процес цей також здійснюється в електронному форматі. Відповідно до результатів оцінювання експертами формуються рейтинги проектів та визначаються потенційні переможці.

 

 

Як практично діє цей механізм гуртування обласної спільноти довкола розумних ідей, пояснює Олександр Ганущин:

«Візьміть до уваги, що нашим конкурсом управляє колективний орган – конкурсна рада. Саме вона щороку затверджує пріоритетні напрями – маю на увазі розв’язання саме тих злободенних проблем, які обласна рада, передовсім її депутатський корпус, готові підтримати за принципом 50х50.

Тож заявники – органи самоорганізації населення, громадські організації, благодійні фонди, ініціативні групи, сільські та міські ради, а також ради об’єднаних територіальних громад – мають заручитися підтримкою місцевої ради, на території якої вони діють, чи відповідної бюджетної галузі. А визначальний чинник тієї чи іншої заявки – залучення не менше 5 відсотків небюджетних коштів на вибір: фінансовий внесок (кошти фізичних осіб), нефінансовий (робота, матеріали) і спонсорські кошти».

Як розповіли фахівці відділу з питань реалізації проектів місцевого розвитку, міжнародної технічної допомоги та зовнішньоекономічних зав’язків Львівської облради, що опікуються організацією конкурсу, оцінку поданих пропозицій здійснює незалежна експертна комісія, склад якої затверджується щороку. Людський фактор при формуванні такої комісії розглядається дуже прискіпливо: йдеться винятково про науковців і фахових проектних менеджерів (а на Львівщині, зрозуміло, з цим проблем немає), які, окрім всього, не мають конфлікту інтересів. А отже, і будь-якої корупційної мотивації.

 

Читати на тему: Галерея інновацій, що змінюють Україну. Івано-Франківськ. Практика «Розумний туризм»

 

Про галичан іноді жартують, що, мовляв, вони такі ж українці, як і інші, тільки в них гостріший ген справедливості. Так-от, до честі авторів цієї практики, вони надають великої ваги чиннику прозорості проведення свого конкурсу.

Саме задля цього тут ще з позаминулого року відбувається лише електронна реєстрація заявок на сайті облради. Тільки в електронному форматі здійснюється оцінка всіх проектів.

Важливим кроком до прозорості такого дражливого процесу як розподіл бюджетних коштів, стала візуалізація всіх програм і максимальна доступність жителів області до інформаційного ресурсу, що висвітлює поетапність усіх процесів. Всеосяжна інформація щодо правил реєстрації, діяльності конкурсної ради, моніторингу реалізації проектів тощо оперативно висвітлюється на сайті облради.

 

І тисяча – не межа

 

Як ми вже згадували, проводити конкурс проектів місцевого розвитку на Львівщині розпочали ще 2016-го. Вже тоді було отримано неочікувану кількість заявок на участь – майже півтори тисячі місцевих ініціатив! Спільно вдалося реалізувати 687 мікропроектів загальною вартістю понад 130 млн грн (з них майже 53 млн грн – кошти обласного бюджету).

З огляду на високу активність громад в обласному бюджеті на 2017-й на конкурс передбачили вже соліднішу суму – 70 млн грн, водночас було збільшено максимальну граничну вартість проекту та суму субвенції на його втілення в життя з обласного бюджету – 400 та 200 тисяч грн відповідно. За результатами експертної оцінки переможцями стали 619 мікропроектів.

І все-таки організатори конкурсу не приховують: на початку реалізації практики їм одразу не вдалося повністю подолати недовіру громадян до дієвості впровадженого механізму. У перші роки значний вплив на визначення пріоритетності місцевої проблематики ще мала вертикаль виконавчої влади. Не додавали іміджу хорошій ініціативі обласної ради окремі політичні аспекти, гальмували процес і застарілі підходи в методиці проведення таких конкурсів на Львівщині.

 

 

Промоція нової методики вимагала наполегливої організаційно-методичної роботи. Задля цього проводилися виїзні навчальні семінари, консультації, роз’яснення. А також, як вже згадувалося, було запроваджено онлайн-прийом заявок та їхнє опрацювання експертними комісіями, що практично усуває внутрішній і зовнішній вплив на результати оцінювання проектів.

Своєрідним рубіконом на шляху до довіри широкого самоврядного загалу Львівщини стала реалізація тисячного проекту в 2018-му році. Торік на участь у конкурсі зареєструвалося рекордних 2057 мікропроектів. 1007 з них стали переможцями. Загальна вартість цього доробку активності громадян – 253 млн грн, з яких 122,7 – внесок обласного бюджету і 54,8 млн грн – небюджетні кошти.

Першість за пріоритетами торік належала школам (314 проектів), культурі (191 проект), затим ідуть вуличне освітлення, заклади дошкільної освіти, охорона здоров’я, екологічні ініціативи.

 

 

Ця по-справжньому титанічна спільна робота вже втілилася в реальні конкретні справи – відремонтовані фасади і встановлення енергоощадних вікон і дверей у школах та дитсадках; заміну дахів в народних домах та ФАПах, освітлення вулиць і обладнання пішохідних переходів, спорудження дитячих ігрових та спортивних майданчиків; придбання інтерактивних дошок, комп’ютерів, обладнання для медичних лабораторій і стоматологічних кабінетів тощо.

Не менш важливі і, так би мовити, нематеріальні надбання львівської ініціативи – відновлення довіри громади до обраної нею влади, гуртування довкола не примарних, нерідко руйнівних ідей, а задля конструктивної практичної роботи, усвідомлення ролі місцевого самоврядування в державотворчих процесах. І це, безумовно, додає честі керівництву, депутатам, фахівцям обласної ради та самоврядному активу Львівщини.

 

Контакти

Львівська обласна рада

вул. В. Винниченка, 18, м. Львів, 79008

Телефон: (322)299 98 00

e-mail: info@oblrada.lviv.ua

 

Автор практики: Іван Собко, заступник керуючого справами – начальник відділу з питань реалізації проектів місцевого розвитку, міжнародної технічної допомоги та зовнішньоекономічних зв’язків Львівської обласної ради, депутат обласної ради, член постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку
Телефон: (322)299 98 08
e-mail: ivansobko17@gmail.com

 

Матеріал підготувала Ірина Нагребецька, незалежна журналістка, за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні»