Свобода, рівність, демократія: польський досвід функціонування шкіл

Великий навчальний комплекс польської ґміни Кобєжице, що під Вроцлавом, - це початкова школа і садок з просторими світлими кімнатами, де навчаються щасливі діти, а вчитель має повну свободу викладання.

В цей осередок дитячого життя завітали керівники відділів освіти і науки обʼєднаних територіальних громад, очільники департаментів освіти і науки Миколаївської та Кіровоградської областей спільно з регіональними представниками Програми «U-LEAD з Європою» в рамках стаді-туру з вивчення питань управління освітою на місцевому рівні, організованого за сприяння Програм SKL International, «U-LEAD з Європою» та Solidarity Fund PL Kyiv.

Якщо ви плануєте побачити виснажених вчителів, заляканих учнів, яких щодня «штурмують» біля дошки, чи крики чергового на весь коридор «Не бігайте!», то це не те, що ви шукаєте. Система освіти в Польщі змінилися давно, сьогодні в топі формат роботи «рівний-рівному». У цьому навчально-виховному комплексі навчається більше 500 учнів. Проте є школи на 700 і навіть 1000 учнів. Класи світлі, просторі, мінімалістичні – лише те, що потрібно для навчання.

«Вже нікого не дивують ні інтерактивні дошки, ні сучасний дидактичний матеріал чи мікроскопи. Технічне та методичне забезпечення не є запорукою високих показників, це просто допоміжні засоби. Діти та вчителі звикли до цього, це дуже зручно», - говорить Іванна Антман, директорка навчального комплексу.

Школа відкрита з сьомої ранку, щоб батьки мали змогу залишити дитину перед роботою, школярі вчаться в дві зміни, заняття закінчуються о 14.30, проте працює група продовженого дня. Успішно працює бібліотека, де є і електронні книжки, на кожному кроці – бокси для сортування сміття. Згідно із законом, в класі має бути 24 учні, якщо дітей 25 – створюються дві паралелі. Є всі умови, щоб батькам і дітям було зручно. Щотижня учні відвідують басейн, до якого ґміна здійснює підвіз на шкільному автобусі.

«Можу сміливо сказати, що наші вчителі точно знають, для чого йдуть в школу. Ми базуємо свої підходи у навчанні на принципах свободи, рівності та демократії. Ми не примушуємо носити шкільну форму. Головне – створити таке освітнє середовище, де б дитина відчувала себе в безпеці та комфорті і не боялася проявити свої здібності», - зауважила Іванна Антман.

Харчуються діти близько 10 ранку сніданками з власних ланч-боксів, приготованих вдома батьками, а також обідами у шкільній їдальні. «За продукти платять батьки, а за комунальні послуги - ґміна», - коментує директорка.

Проект цього навчального комплексу нового типу готувався заздалегідь. Спочатку оголошували конкурс на кращий проект школи, її концепцію, потім проводили тендери, врешті-решт, саме будівництво.

«Проект та реалізація цього навчального комплексу коштує 32 мільйона злотих. В рік ми отримуємо 50 мільйонів фінансування від нашої ґміни та 13 мільйонів – субвенція на освіту. Активно розвиваємо проектний менеджмент, за рахунок проектів ми маємо змогу постійно оновлювати шкільну базу», - коментує пані директорка.

11.10.2018 - 10:33 | Переглядів: 13743

Приєднані зображення:

Теги:

освіта

Джерело:

Читайте також:

10 липня 2026

Безпечна вода під час війни: результати дослідження показали, як громадам краще готувати людей до кризових ситуацій

Безпечна вода під час війни: результати...

Пошкодження водогонів, тривалі перебої з водопостачанням, використання криниць та альтернативних джерел води стали...

10 липня 2026

Українська урбаністична платформа розпочала всеукраїнське дослідження урбаністичного сектору

Українська урбаністична платформа розпочала...

Громадська організація «Українська урбаністична платформа» розпочинає всеукраїнське опитування професійної спільноти:...

09 липня 2026

Кафедра регіональної політики КНУ імені Тараса Шевченка запрошує на магістерські програми для фахівців, які працюють з громадами

Кафедра регіональної політики КНУ імені Тараса...

Кафедра регіональної політики КНУ імені Тараса Шевченка запрошує на магістерські програми для фахівців, які працюють...

09 липня 2026

Не одна модель: як українські громади переосмислюють громадську участь під час війни

Не одна модель: як українські громади...

Повномасштабна війна не лише змінила форми громадської участі а й продемонструвала, що в різних умовах виникають...