Про це стало відомо під час громадських обговорень у Паланській ОТГ на Черкащині, де презентували пілотний проект перспективного використання земельних ресурсів, реалізований за підтримки проекту USAID «Агросільрозвиток».

Під час виступу на громадських обговореннях «Перспективи використання земельних ресурсів Паланської ОТГ» керівник технічного департаменту компанії «БломІнфо-Юкрейн» Катерина Рєзнікова презентувала цифрову систему обліку земельних ресурсів на основі GIZ-технологій, яка неодмінно викличе здорову заздрість у керівника будь-якої об’єднаної громади. Чому? Бо головний ресурс ОТГ – землю – у цій системі не тільки ретельно обліковано, але й згруповано та класифіковано у відповідності до її цільового призначення.

Всі дані у вигляді візуалізованих карт знаходяться у публічному доступі. Що це дає громаді? Прозорі земельні відносини, де кожен представник громади може вирішувати долю своєї землі та створювати цільові інвестиційні проекти. Що це дає бізнесу? Впевненість у завтрашньому дні, де визначена територія з кадастровим номером, даними по власнику та цільовому призначенню чітко та прозоро облікована і перевіряється землевпорядником. У разі рейдерської атаки, такі дані є приводом для повернення території. У разі планування інвестиційної стратегії – вони є основою для прорахунку вартості будівництва об’єкту з урахуванням вільних та доступних на ринку (в ОТГ) територій.

- Основною є схема сучасного використання земель, на якій зображено землі усіх форм власності, у тому числі й такі, що обробляються без належних документів, – зазначила Катерина Рєзнікова. – Завдяки нашому аудиту, у Паланській ОТГ «знайшли» близько 1000 га необлікованих земель запасу, які тепер стануть джерелом поповнення бюджету громади. Також ми «знайшли» 50 га лісового фонду, які не належать жодному лісгоспу і не приносять громаді користі. Крім цього, ми з’ясували, що фактично громада має набагато менше земель сільськогосподарського призначення, ніж на папері. Натомість забудованих земель у ній більше, ніж у різноманітних реєстрах. Тепер ці дані неодмінно мають використовуватися при формуванні бюджету та інвестиційних планів громади.

За словами пані Катерини, на першому етапі проекту для збору інформації було подано близько 50 запитів до різноманітних установ та організацій. Другим етапом було, власне, створення електронних картосхем, а третім – громадське обговорення, «яке створило передумови для прозорості в управлінні землею».

Пілотний проект профінансував Проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Агросільрозвиток», певну частку внесли також бізнесмени Паланської громади та Паланська сільська рада. Вартість робіт не розголошувалася, проте Катерина Рєзнікова, відповідаючи на запитання порталу «Децентралізація», назвала наступну орієнтовну ціну послуг: близько 600 тис. грн за 300 кв. км.

- Вартість подібних робіт залежить насамперед від площі громади, а також від того, наскільки ця громада є включеною у процес збору інформації, – сказала Катерина Рєзнікова. – Тобто якщо громада збирає інформацію сама, це буде коштувати менше. Тут, щоправда, треба додати, що ми беремо участь в узгодженні інформації, отриманої з різних джерел. Так, працюючи у Паланській ОТГ, ми сформували робочу групу, до якої входили представники громади, Держгеокадастру та інших розпорядників землі, й коли дані з різних джерел не співпадали – а це траплялося доволі часто, – ми узгоджували їх. Крім цього, ми навчили працівника Паланської сільської ради самостійно працювати з електронними схемами, актуалізувати їх тощо.

На схемах, що їх отримала Паланська громада, відображено всі «режимоутворюючі» об’єкти: від ліній елекропередач до скотомогильників та стихійних звалищ. Позначено також усі господарські шляхи (їх виявилося близько 90 га), лісосмуги (215 га) та зрошувальні землі (170 га). Усі вони з 1 січня 2019 року мають перейти до комунальної власності громади у зв’язку із вступом в дію відповідного закону. Про це нагадав експерт з питань управління земельними ресурсами USAID «Агросільрозвиток» Сергій Кубах.

А про подальшу співпрацю USAID з українськими об’єднаними громадами розповів директор офісу економічного зростання Агентства США з міжнародного розвитку Фархад Гауссі.

- Щоб досягти процвітання та економічного добробуту України, наше Агентство готове співпрацювати з партнерами як у приватному, так і у державному секторах, – сказав він. – Для нас головним є результат, яким має стати отримання громадами дієвого інструменту для прозорого та ефективного управління власними землями. Саме такий інструмент і здобула Паланська ОТГ. Тепер до нас звертаються чимало інших громад, які хочуть запровадити у себе систему, аналогічну до тієї, що ми допомогли створити у Паланській об’єднаній громаді. Тому Агентство США з міжнародного розвитку прийняло рішення про розширення підтримки українських об’єднаних громад і про запровадження цієї моделі ще у 60 інших ОТГ в Україні…

Умови конкурсу вже розроблені, і їх можна знайти за посиланням.

Між тим, Паланська ОТГ приступає до наступного кроку: безпосереднього планування власного соціально-економічного розвитку. Робота над відповідним документом не має бути дуже складною, адже мешканці громади, завдяки USAID, вже мають вичерпну інформацію про основні ресурси ОТГ. Залишилося тільки з’ясувати, як їх правильно використати.

Читати на тему: ФСЄ та партнери оголошують конкурсний відбір партнерських ОТГ