Польські поради щодо розвитку громад

Під час навчального візиту до Польщі, організованого Програмою «U-LEAD з Європою», представники ОТГ Запорізької та Кіровоградської областей мали змогу поспілкуватися з директором фонду неінвестиційних проектів Люблінської міської ради Кшиштофом Лонтка про польський досвід децентралізації. Мова йшла, зокрема, про реформування системи освіти та охорони здоров'я, міграцію населення, основні кити розвитку територій. Також представники ОТГ дізналися, що дала децентралізації людям у Польщі, де реформа впроваджується вже 27 років, і що може стати у нагоді для українських громад.


«Мета децентралізації — передати повноваження на локальний рівень. Коли ви будете мати владу в руках, жоден політик вам не страшний. Децентралізація дає позитивний вплив для зрушень у свідомості людей, це психологічні зміни. В Польщі довіра до локальної влади в два рази вище, ніж до Парламенту. Люди обирають, виходячи з підтримки на інших рівнях влади, спираючись на довіру локальної влади».

«Принципи роботи європейських донорів:

Більший може більше. Більш ефективними є великі громади, тому варто використовувати можливості для зростання, до того ж, це передбачено українським законодавством — приєднання, об’єднання, міжмуніципальне співробітництво. Донори обирають більшу громаду, бо це надає більше користі, більше людей отримають вигоду і будуть залучені.

Тому у Польщі активно розвиваються спільні проекти декількох гмін, які підтримують програми Європейського Союзу. Так, для будівництва заводу з переробки сміття об'єднали зусилля 15 гмін. У Яскуві облаштували центр пожежної безпеки, де працюють добровольці, об'єднавши зусилля трьох гмін.

Більше за більше. Єврокомісія більше зацікавлена працювати з місцевим самоврядуванням, менше — з політикою. І хоче вкладати кошти в реальні зміни». 

«Школи - це не приміщення, це - людський потенціал. У Польщі школи перейшли в управління гмінами через вісім років після початку децентралізації. Але краще це робити одразу».

Закриття шкіл теж можливе. Але існують товариства, які отримують ліцензії та беруться за навчання дітей в тих навчальних закладах, які не в змозі утримувати гміни. Зважаючи, що фінансування системи освіти відбувається за принципом «гроші йдуть за дитиною», гміна перераховує встановлені 5200 злотих на рік за кожного учня, подальший пошук коштів — відповідальність товариства. Освіта однієї дитини коштує від 7 до 13 тисяч злотих на рік. Сюди входить і підвезення дітей, але тільки початкової школи — 1-8 класи. До речі, у деяких гмінах укладають договори з перевізниками на підвезення дітей, іноді компенсують батькам витрати, якщо вони самі привозять дитину до школи. У деяких сільських гмінах, розташованих поряд з містами, є тільки початкова школа, до старшої діти їздять у міста. Також і яслі (діти з 6 місяців до 2,5 років) у таких гмінах є не завжди. Пояснюють тим, що немає потреби — адже дітей зручніше влаштувати в садок не за місцем проживання, а неподалік від місця роботи батьків.

«В рамках медичної реформи у Польщі був створений страховий фонд. На відміну від освіти, відповідальність за надання медичних послуг гміна не несе. Жодна лікарня не фінансується з місцевого бюджету, тільки через страховий фонд. Усі сімейні лікарі — підприємці. Кошти гміни у цій сфері йдуть тільки на профілактику (наприклад, стоматологи в школах), групові спеціалізовані обстеження (медогляди) і на вакцинацію».

«Міграція населення із села до міста, з міста до столиці, з країни в країну — це повсюдне. Але міграція породжує конкуренцію серед роботодавців. Не тільки на рівні зарплати, а й в умовах праці. Якщо мій конкурент запропонує вищу за мене зарплату, а я не в змозі це зробити через економічні причини, то я маю знайти якісь інші способи залучення працівника. Тут варто визначати і реальні потреби людей, і застосовувати креатив».

«Чотири основних кити стратегії розвитку гміни, які між собою тісно пов'язані, кожна складова дає імпульси в інші сфери:

1) доступність (транспортна та інформаційна). Якщо люди не можуть до вас дістатися, то не буде у вас туризму. Якщо про вас не знають, не буде у вас інвестора. Дороги, транспортні мережі — без цього ніяк. Якщо у мене буде можливість вибору місця, то я поїду туди, куди легше дістатися. Для інформаційної доступності використовуйте світові соціальні мережі, беріть участь у міжнародній співпраці, наприклад, через навчання.

2) культура й освіта. Мова не тільки про культуру як про мистецтво, а й культуру ведення підприємництва, розвиток якого передбачає проведення фестивалів та інші масштабних заходів, які поєднують у собі активності різних сфер і сприяють підвищенню рівня активності та залучення населення.

3) підприємництво — яке незалежно розвивається, напряму виходить на світові ринки, активне, йому навчають ще зі школи.

4) ефективне управління, під яким мають на увазі і роботу адміністрації, і надання якісних та доступних адміністративних послуг, залучення інвестицій, впровадження інноваційних методів.

У стратегії сталого розвитку гміни мають бути прописані пріоритети, спрямовані саме на розвиток. Будівництво дитячих майданчиків — це не для стратегії, як і все інше, що не сприяє розвитку території».

30.07.2018 - 09:56 | Переглядів: 567
Польські поради щодо розвитку громад

Область:

Запорізька область

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:
41304c903465e7d2bed00046e35639e1

13 серпня 2018

Прогалини у законодавстві про референдуми не...

Процедура призначення виборів у об’єднаних тергромадах не прив’язана до законодавства про всеукраїнський та місцеві...

53cea1d8695145ca23bd9e315cf80e98

13 серпня 2018

Як вирішити питання водовідведення у сільській...

За дослідженнями DESPRO, більшість сільських мешканців задоволені відведенням стоків у їхніх подвір’яхподвір’ях, хоча...

Eb58bfef73f63b954712e350643ead2b

13 серпня 2018

Як бібліотекам в ОТГ стати більш ефективними -...

Представники бібліотечних закладів  ОТГ Вінницької області відвідали тренінг «Механізми створення та функціонування...