Клуб земельних інтересів як майданчик для професійного зростання

Обмін досвідом та знаннями для спеціалістів громад, особливо землевпорядників, архітекторів та будівельників, надважливий з огляду на дефіцит кадрів у громадах. Тому найбільший попит на підвищення кваліфікації та навчання сьогодні, зокрема у Житомирській області, саме у цих фахівців ОТГ.

Починаючи з лютого 2018 року, у Житомирському Центрі розвитку місцевого самоврядування, створеному «Програмою U-LEAD з Європою», відбуваються засідання Клубу земельних інтересів, які проводить Олександр Гнітецький, експерт з просторового планування та управління ресурсами. Маючи власний досвід роботи у Новоборівській громаді, Олександр зміг консолідувати команду своїх колег із інших громад регіону та створив майданчик, на якому фахівці обмінюються досвідом та практичними кейсами розвитку у сфері земельних відносин та архітектури.

Ми зустрілись одразу після засідання другого Клубу земельних інтересів, що зібрав фахівців із понад 20 громад, які поїхали додому із новим досвідом та цікавими ідеями.

- Як з’явилась ідея створення такого Клубу?

- В грудні минулого року, коли ми планували 2018 рік, я подумав: що сьогодні потрібно таким фахівцям, як я? Знайти нові знання сьогодні можна легко, потрібно мати бажання, але не вистачає практичних кейсів, тобто прикладів розв’язання проблем! Тоді і прийшла ідея Клубу земельних інтересів. Це місце, де можна поділитись своїм досвідом і фахово зростати. Крім того, фахівці знайомляться один з одним. Головна мета – щоб кожен протягом року поділився своїми успіхами.

- Цілей у Клуба багато? Тобто це не лише досвід, а й управлінські компетенції?

- Так. Багато землевпорядників взагалі ніколи публічно не виступали, а це сьогодні ключова компетенція - переконувати своїх опонентів. Вони виступають максимум раз в місяць на сесії, прочитали декілька прізвищ, і все. І це негативно впливає на роботу, адже землевпорядник не може донести свою думку до голови, його заступників чи до простих людей.

Також я ставлю за мету, щоб усі землевпорядники між собою познайомились та налагодили комунікацію, адже це просто їм економить час. От сьогодні вранці у нашій спільній групі фахівці із Червоненської ОТГ пишуть: «А як там по аукціонах?» - Семенівка відповідає, що у Хорошівській ОТГ землевпорядник вже робив ці аукціони, і в Олевську, і в Коростишеві. Я б міг сидіти і в телефонному режимі надавати ці консультації, але наразі це виходить на новий рівень. Самоорганізація доводить свою ефективність.

- А раніше такого не було? Створити групу у Viber можна за 2 хвилини.

Суть не у Viber. Раніше передзвонити сусідньому землевпоряднику – це як розписатись у профнепридатності. Хоча це і неправильно, адже бажання здобувати знання у будь-якому віці – це добре. Але було так. 80% землевпорядників не могли через цей поріг переступить.

Сьогодні ці фахівці вже змінюють своє мислення. Від страху люди переходять до бажання розвитку та бажання успіху. Є колега, який вже робив те, що не можу я, - чому ж до нього не звернутись за допомогою, адже ми члени клубу? Я вважаю, що лінь – це дійсно двигун прогресу, бо для чого видумувати велосипед, якщо можна зробити один дзвінок своєму колезі.

- Які правила клубу? Хто учасники?

Учасники клубу – це землевпорядники, архітектори, будівельники ОТГ, а також представники різних установ та організацій, які на рівні області та країни працюють у цій сфері. Ми постійно запрошуємо представників ДАБІ, Держгеокадастру, приватних підприємців, які ведуть бізнес у цій сфері. Тобто це майданчик для обміну даними. Це як файлобмінник, але замість розваг там відбувається обмін знаннями.

Ключове правило: розповідати про свої успіхи та помилки і запитувати у спікерів те, що тебе цікавить, а також мати бажання ділитись досвідом. На кожному засіданні клубу левову частку часу ми виділяємо на презентації та обговорення практичних кейсів.

- А як учасники реагують на спікерів-високопосадовців?

- Цікаве питання! Це і була одна із цілей клубу – вивести фахівців із одного інформаційного поля в інше, більш широке та прогресивне. До нас приходив Сергій Музиченко, голова обласного держгеокадастру. Найчастіше питання землі обговорюють в ОДА, і туди, як правило, їздить сам голова громади. А тут він прийшов до простих землевпорядників і запитує: «Що вас цікавить? Я готовий відповідати». То був такий собі шок.

Це був зовсім інший рівень, який стимулює розвиватись. Крім того, нам є чим пишатись, адже Житомирська область одна із перших налагодила комунікацію між держгеокадастром, ДЗК і землевпорядниками. І це відбувається не з примусу, а за бажанням сторін. І я знаю, що деякі мої колеги із інших областей за вуха притягнути на такі зустрічі їх не можуть.

- Будь-яке рішення, що стосується землі, прив’язано до грошей, які або приходять у бюджет, або втрачаються в залежності від рішень землевпорядника. Чи є практичні результати роботи Клубу? Що фахівці зробили після отриманих знань?

- Ушомирська громада провела роботу з оформлення неуспадкованих паїв і додатково отримає надходження приблизно у 300 тисяч гривень. Ми на першому Клубі розбирали якраз цю тему, і землевпорядник за два місяці після засідання провів таку роботу.

Крім того, ми обговорювали так званий податковий патріотизм – це коли ти купуєш підакцизні товари і береш чек. Тобто ти впевнений, що із твоєї покупки підприємець обов’язково сплатить податок. Якщо чек не брати, то є вірогідність, що і податки не сплатить. Любарська, Олевська, Червоненська, Новоборівська і багато інших громад розпочали інформаційні кампанії, спрямовані на те, щоб зацікавити та мотивувати мешканців громади просто брати чеки на заправках та у магазинах. Це приносить певні суми у бюджет.

За великим рахунком, плюс до бюджету громади завдяки цим заходам можна буде побачити на кінець року, коли отримаємо всю інформацію по надходженням.

З іншої сторони, питання не лише у грошах, адже землевпорядники також мають якісно та швидко надавати послуги мешканцям, тому ставити акцент лише на збільшення надходжень не варто. Також важливо розуміти, що знання і досвід, який ми акумулюємо у клубі, потрібні, щоб не повторювались історії, коли при будівництві спортивних майданчиків руйнувались комунікації, які розміщені на цій землі. А це великі штрафи! Тому перед тим потрібно провести всі відповідні дослідження та перевірки.

- Мається на увазі, що за відсутності актуальних містобудівних документів такі ситуації будуть традиційними?

Саме так! Я зараз веду 6 громад із підготовки генеральних планів і топографічних зйомок. Це Семенівська, Чоповицька, Пулинська, Курненська, Барашівська, Хорошівська ОТГ, а нещодавно виявили бажання розпочати цей процес і у Білокоровицькій. І ці громади вже готові до початку роботи над містобудівними документами, а це немалі гроші, час та зусилля.

- Яка ситуація із забезпеченням громад саме такими фахівцями?

- Дуже важко знайти землевпорядника та юриста із цих питань. Адже якщо це спеціаліст, який орієнтується у сфері, то він вимагає і відповідний рівень заробітної плати, який не завжди можуть забезпечити у громаді.

- Це які суми?

- Від 6 тисяч гривень і більше. Тому що землевпорядники, які фахово володіють законодавством, працюють у спеціальному програмному забезпеченні, можуть орієнтуватись на такий дохід.

Я проводив опитування 45 громад регіону, і в середньому земельний відділ – це 2-4 людини, із них фахову освіту має одна. Це загрозлива тенденція, але, на моє переконання, сьогодні диплом не є головним. Ключовим фактором є бажання. От у нас в Центрі для землевпорядників всі навчання безкоштовні, питання програмного забезпечення також допомагаємо вирішувати: наприклад, Червоненська та Піщівська ОТГ купила для землевпорядника таке програмне забезпечення. А з іншої сторони, є унікальні громади, в яких є фахівці, але без комп’ютерів.

Останній раз на клуб зібрались понад 30 фахівців з 20 громад. В області 45 громад. Про що це говорить? Про бажання. Є команди, які хочуть працювати, змінюватись, а є ті, які лише шукають причини не робити цього.

- Про що будете говорити на наступному засіданні?

- Наступного разу збиратимемося у вересні, і є бажання запросити Олега Кулініча, народного депутата України, члена аграрного комітету. Він двічі не зміг потрапити до нас, але у вересні є можливість, що ми зможемо зустрітись у Клубі земельних інтересів. Також буде, мабуть, Віра Козіна з Центрального офісу реформ, яка була дуже вражена рівнем нашого клубу. Але левову частку часу у клубі працюватимуть власне землевпорядники.

Є тенденція, що кількість учасників зростає. От цього разу мені телефонувала жінка із однієї необ’єднаної громади, жалілась, чому її не запрошують. Я записав її, бо активність і бажання – це ключові умови зростання. Працювати треба із тими, хто хоче.

 

13.06.2018 - 11:10 | Переглядів: 11788
Клуб земельних інтересів як майданчик для професійного зростання

Приєднані зображення:

Теги:

Олександр Гнітецький

Область:

Житомирська область

Джерело:

Поділитися новиною:

Читайте також:

29 березня 2024

Стартує новий напрям з підтримки реформи професійної освіти в Україні у межах Швейцарсько-українського проєкту DECIDE

Стартує новий напрям з підтримки реформи...

  Швейцарсько-український проєкт DECIDE у партнерстві з Міністерством освіти і науки України запускає новий...

28 березня 2024

Громадам важливо розуміти правові підстави залучення волонтерів

Громадам важливо розуміти правові підстави...

Програма U-LEAD організувала для посадових осіб ОМС інформаційну сесію, присвячену особливостям залучення волонтерів,...

28 березня 2024

Створення молодіжних рад в територіальних громадах - U-LEAD запрошує до участі у новій програмі

Створення молодіжних рад в територіальних...

«U-LEAD з Європою» запрошує представників громад долучитися до Програми підтримки «Створення молодіжних рад в...

28 березня 2024

Громадам Чернігівщини та Харківщини допоможуть розробити комплексні плани просторового розвитку

Громадам Чернігівщини та Харківщини допоможуть...

Залучення інвестора, збільшення місцевого бюджету, нові робочі місця – громади Чернігівщини та Харківщини розробляють...