У Верховні Раді України 12 березня 2018 року зареєстровано проект закону №8109 щодо стимулювання податкової відповідальності громадян, який має на меті докоріно змінити усталені підходи до адміністрування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та єдиного соціального внеску (ЄСВ). Законопроект зокрема дає можливість кожному працюючому самостійно сплачувати ці обов’язкові податки.
Експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» Яніна Казюк та Віктор Венцель проаналізували законопроект та підготували аналітичні висновки.
На думку експертів, законопроект цікавий тим, що пропонує низку кардинально нових для свідомості українців підходів, які стосуються оподаткування доходів фізичних осіб.
Сьогодні найчастіше нарахування, утримання та сплата ПДФО здійснюється податковим агентом. Іншими словами ПДФО за кожного найманого працівника нараховує та сплачує його роботодавець і він же (роботодавець) несе відповідальність за правильність нарахування та своєчасність перерахування податку до бюджету.
У законопроекті № 8109 визначено, що платник ПДФО (тобто будь-який найманий працівник) самостійно визначає суму податку, що підлягає сплаті до бюджету за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року. Тобто, працівник зобов’язаний самостійно утримувати податок із суми нарахованого чи виплаченого на його користь доходу. Також платник податку зобов'язаний подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року. Сплата податку повинна здійснюватися протягом року авансовими платежами щоквартально до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня. Остаточний розрахунок податку за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації у термін до 20 лютого року наступного за звітним роком, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку. Сплата податку фізичною особою здійснюється до відповідного бюджету за місцем реєстрації у контролюючих органах або за податковою адресою платника.
При цьому передбачається й можливість укладання з роботодавцем договору про надання послуг податкового агента. У такому випадку вся відповідальність щодо нарахування, утримання і перерахування до бюджету податку покладається на податкового агента, тобто на роботодавця.
Експерти відзначають, що наведені вище норми стосуються і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ЄСВ.
За інформацією експертів, запропоновані зміни є нормальним явищем у країнах з ринковою економікою, тоді як для України вони потребуватимуть зміни ментальної моделі і переходу від пострадянського патерналізму до більшої самостійності та відповідальності.
Законопроектом пропонується радикальне зменшення ставки ПДФО - з нинішніх 18% до 10% з доходів, які отримуються у вигляді оплати праці. Крім цього, зменшення ставки з 18% до 12% передбачається для пасивних доходів у вигляді процентів на банківські депозити. Також зменшення ставки передбачено для ЄСВ – з 22% до 15%.
На думку авторів законопроекту, реалізація його положень повинна сприяти процесу детінізації виплат заробітної плати і поступового збільшення надходжень до бюджету та пенсійного й інших соціальних фондів, створенню стимулів для персональних пенсійних накопичень шляхом зменшення бази оподаткування на відповідні внески, підвищенню податкової грамотності та відповідальності громадян, а також усвідомлення сутності державного будівництва.
Однак експерти не поспішають розділяти з авторами законопроекту оптимізм з приводу детінізації виплат зарплат.
Вони нагадують, що основною мотивацією зниження у 2016 році ставки ЄСВ до сьогоднішніх 22% було зменшення навантаження на фонд оплати праці, яке повинно було створити умови для виходу зарплати з тіні (до 2016 року ставка ЄСВ становила залежно від категорій платників 36,3 - 49,7%). Очікувалося, що бізнес спрямує кошти, які вивільнилися від зниження ЄСВ, на підвищення зарплат, а отже, повинні були збільшитися доходи держави від податку на прибуток. Однак факти свідчать, що ці сподівання не виправдалися. Посилаючись на дані Державної служби статистики України, Пенсійний фонд у своєму звіті за 2017 рік зазначив, що 3,7 млн осіб, або кожен третій працівник, працюють без оформлення трудових відносин (показник неформальної зайнятості населення становить 23,1%). Внаслідок тіньової зайнятості втрати Пенсійного фонду на рік розрахунково складають понад 30 млрд грн.
Іншим підтвердженням наведених даних є оприлюднена МВФ інформація щодо розміру тіньового сектора в структурі економіки України, який становить 44,8%.
Отже факти говорять, що слід обережно підходити до різкого зниження податкових ставок із сподіваннями на зростання надходжень до бюджету, оскільки в реаліях України не завжди діють загальноприйняті західні моделі та методи податково-бюджетного регулювання.
Загалом з приводу законопроекту № 8109 експерти зазначають, що намагання запровадити індивідуальну відповідальність кожного платника (фізичної особи-працівника) за нарахування та сплату податків до бюджету можна оцінити лише позитивно. Завдяки такому підходу можна вирішити ще одну проблему – зарахування ПДФО відокремленими підрозділами юридичних осіб за місцем їх розташування (детально про це йшлося ТУТ).
При цьому, вважають експерти, реалізація положень законопроекту дасть можливість платникам сплачувати ПДФО до місцевого бюджету за місцем проживання чи місцем роботи працівника. Це позитивно вплине на справедливість та об’єктивність зарахування ПДФО. Однак експерти акцентують, що для запровадження такої системи оподаткування необхідно створити відповідні програмні продукти та підготувати низку підзаконних актів, які врегулюють усі технічні моменти щодо адміністрування ПДФО та ЄСВ. Але ще більш важливою, на їхню думку, є проблема імплементації нової моделі оподаткування доходів фізичних осіб в частині її адекватного сприйняття суспільством: необхідна серйозна інформаційна кампанія та навчально-роз’яснювальна робота.
Окремо, за словами експертів, слід провести детальні розрахунки впливу зменшення ставок ПДФО та ЄСВ на доходи і видатки бюджету як у короткостроковому періоді, так і на більш віддалену перспективу. Необхідно врахувати максимально можливу кількість чинників, а також особливості українського менталітету та бізнес-середовища.
Загалом, вважають експерти, ідея законопроекту досить прогресивна і після доопрацювання та обговорення може бути впроваджена в Україні.
Теги:
бюджет бюджет аналітика Яніна Казюк Віктор Венцель
Джерело:
Прес-центр ініціативи «Децентралізація»
11 грудня 2024
Синергетичний підхід: як працює підтримка ветеранів у Калуській громаді
Синергетичний підхід: як працює підтримка...
Як працює механізм підтримки ветеранів війни та членів їхніх сімей на рівні громади, що можна вважати успішними...
11 грудня 2024
Перезавантаження ветеранської політики: досвід Чорноморська
Перезавантаження ветеранської політики: досвід...
Повертаючись із поля бою в рідну громаду, ветерани стикаються з різними викликами: реабілітація, працевлаштування,...
11 грудня 2024
17 грудня - тренінг «Відновлення втраченої...
17 грудня 2024 року (вівторок), о 10:30 розпочнеться тренінг на тему: «Відновлення втраченої інформації та документів...
10 грудня 2024
Ветеранський кемпінг та безпека пішоходів: учасники конкурсу Громада на всі 100
Ветеранський кемпінг та безпека пішоходів:...
10 листопада завершилося голосування та вибір 40 фіналістів серед територіальних громад, які подалися на конкурс...