Яскравий приклад, як децентралізація змінює життя громад.

Спочатку був дзвінок у Тернопільський Центр розвитку місцевого самоврядування. Поцікавився у фахівців, чи могли б вони назвати громаду, де наочно можна пересвідчитися у тому, що децентралізація вже посприяла успішному розвитку міста, села та його жителів.

"Маємо 42 об’єднані територіальні громади. І в кожній є свої здобутки, які дала децентралізація, - відповів на дзвінок директор згаданого Центру Віктор Литвинчук. - Тож вибирайте будь-яку, усюди знайдете щось цікаве", - додав керівник.

Вибір упав на одну з найвіддаленіших від обласного центру ОТГ. Це - Почаївська міська об’єднана територіальна громада.

 

Голова Почаївської об’єднаної громади Василь Бойко

 

Чітка стратегія - орієнтир подальшого розвитку

"Ми виходили з того, наша міська об’єднана територіальна громада обов’язково повинна мати певний базовий документ, який би відображав бачення розвитку краян на перспективу, визначав стратегічні цілі та шляхи їх досягнення, - розповідає голова Почаївської об’єднаної територіальної громади Василь Бойко. – Тому й таким важливим кроком на шляху до сталого соціально-економічного розвитку ОТГ стала розробка та затвердження Стратегії розвитку громади на період до 2027 року за фінансової підтримки міжнародного фонду «Відродження». Зробили це першими у Тернопільській області". У рамках документа визначено пріоритетні напрямки діяльності. "Уперше систематизовано та створено ресурсний паспорт громади, розробили генеральні плани Почаєва, сіл Старий Тараж та Комарин, які входять в ОТГ", - підкреслив Бойко.

На його переконання, такі документи дозволять розширити межі населених пунктів громади, залучити додаткові земельні ресурси до їх складу, зрештою, визначать основні напрямки використання та забудови територій громади. Звідси - додаткові надходження до бюджету громади від земельного податку.

 

 

"Стратегія розвитку передбачає кілька ключових цілей, - продовжує Василь Бойко. – Передусім, акцент зробили на створенні Агенції розвитку Почаївської об’єднаної громади та планах перепідготовки службовців апарату міської ради. Мета – успішне управління задля вирівнювання соціально-економічного розвитку сільських і міських територій об’єднаної громади. Йдеться і про модернізацію комунального господарства, розвиток транспортної інфраструктури між населеними пунктами, реалізацію перспективної Програми благоустрою території Почаєва, сіл Старий Тараж, Комарин та Затишшя із збереженням рекреаційних об’єктів, які там є і які плануємо створювати. У цьому переліку – соціальна сфера, поліпшення якісного стану закладів освіти, медичного обслуговування, культури".

За словами голови, після об’єднання бюджет Почаївської територіальної громади збільшився більш як утричі і за минулий рік сягнув майже 18 млн грн. А доходи на одного жителя громади нині становлять майже 2 тис. грн. До речі, за цим показником Почаївська громада входить у ТОП-5 громад Тернопільщини.

 

 

Дороги, комуналка та очисні

Бойко розповів, що збільшення власних доходів бюджету громади дозволило відремонтувати дорожнє покриття більшості вулиць Почаєва та центральних вулиць сіл, які входять у громаду.

"За останніх два–три роки комбінат комунальних підприємств завдяки капітальним інвестиціям виведено на рівень прибутковості та підвищено якість надання послуг, - продовжує голова громади. - Зокрема, це зроблено завдяки оновленню спецтехніки. Так, придбали екскаватор, трактор, великовантажну техніку, звідси - зменшено витрати на обслуговування, ефективніше йдуть роботи з благоустрою. А ще - закупили і встановили сучасні комп’ютеризовані засоби для регулювання водопостачання. Це - частотні перетворювачі та глибинні насоси, що теж дало суттєву економію коштів. Крім цього, впроваджуємо автоматичні засоби вмикання та вимикання зовнішнього освітлення вулиць, що зменшує потреби у додатковій робочій силі і скорочує витрати електроенергії. І це йдеться не тільки про Почаїв, але й про сільську місцевість, де теж, як і в місті, впроваджуємо систему роздільного сміттєзбирання".

А його заступник Сергій Максимчук додав, що за кошти Державного фонду регіонального розвитку та місцевого бюджету вдалося реалізувати важливий інфраструктурний проект – реконструкцію очисних споруд у Почаєві.

"Цей проект значно посилює інвестиційну спроможність громади та покращує екологічну ситуацію. Ще донедавна очисні споруди були на грані екологічної катастрофи, десятиліттями ніхто про них не дбав. Мешканці міста потерпали від наслідків розкладання продуктів життєдіяльності, які просто зливали у річку Ікву. Нечистоти підтоплювали і Старий Тараж. Тому відсутність очисних у Почаєві була серйозною екологічною проблемою. І ось, у межах співфінансування, разом із коштами Державного фонду регіонального розвитку ми розробили проект до 6 млн грн, подали на конкурс і успішно пройшли відбір. На проект пішло 15% коштів з місцевого бюджету фінансування, це десь 900 тис. грн. Нині потужність очисних - 250 куб м на добу. На цей рік розробляємо документацію на другу чергу очисних споруд із такою ж потужністю, щоб це було на роки, надійно", - каже Максимчук.

 

Секретар Почаївської міської ради Василь Уйван демонструє мобільну систему для голосування «Рада»

 

Про «Раду», «соціалку» та поліцейську станцію

Важливим кроком на шляху покращення прозорості та публічності влади у Почаєві стало впровадження IТ-технологій в управлінські процеси діяльності міської ради. Тому й тут запрацювала система голосування «Рада», одна з перших в області.

Завдяки новій системі голосування, цей процес відбувається прозоро, стає неможливим маніпулювання голосами. Сама ж система мобільна, за потреби її можна перенести у те чи інше приміщення, де відбувається голосування, але переважно це у конференц-зал будинку культури, на реконструкцію якого з міського бюджету виділили 205 тис. грн.

"Ми вже переконалися, що система «Рада» спростила та осучаснила роботу депутатів під час голосування, зробила її більш відкритою і доступною. Додатково плануємо створити локальну мережу для систематизації інформації, пришвидшення комунікаційної спроможності обміну інформацією між працівниками ради та впровадження електронного документообігу", - розповів Максимчук.

Зростання бюджету громади позитивно відбилося і на соціальній сфері. Наприклад, за останні роки обсяги видатків на матеріальну допомогу малозабезпеченим верствам населення, в тому числі учасникам АТО, збільшено у 8 разів - з 15 тис. до 103 тис. грн. У громаді затвердили та реалізують міську комплексну програму соціальної підтримки малозабезпечених верств населення та програму допомоги дітям - сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування.

 

 

Також налагоджено фінансування працівників, які надають соціальну допомогу людям, що потребують такої підтримки. У місті створюють реабілітаційний центр для дітей-інвалідів, вже підшукали приміщення для проведення масажів, медичних процедур, необхідні кошти заклали в бюджет.

Гордість тутешньої громади – новенька поліцейська станція, на базі якої діє група швидкого реагування із цілодобовим чергуванням. Службу несуть восьмеро правоохоронців: оперативний працівник і дільничні інспектори.

А ще у Почаєві встановили близько десяти відеокамер у різних частинах міста, що дозволяє в онлайн-режимі моніторити ситуацію на вулицях, дорогах, біля розважальних закладів.

 

 

Від школи й будинку культури – до... космосу

Серед тих об’єктів, де наочно видно позитивні зміни у розвитку громади – заклади освіти та культури. І це стосується не лише Почаєва, але й сіл, які входять до ОТГ.

Варвара Кухаревич, директор Почаївської ЗОШ I-III ступенів каже, що вже другий рік, як школа підпорядковується громаді.

"За цей час стався своєрідний ривок у розвитку школи як навчально-виховного закладу. Допомога постійна – на сесії нам виділяють кошти, от перекрили дах у старому корпусі, поміняли вікна, двері. Методичну базу створили, а скільки унаочнення придбали, це просто не перерахувати! Громада повністю взяла на себе обладнання класу інформатики і кабінету фізики. На це виділили 246 тис. грн. Такого ніколи не було, відколи працюю, щоб такі кошти спрямовували на школу! І знаєте, важливо, що громада не просто фінансує школу, вона - активна учасниця нашого шкільного життя як тут, у Почаєві, так і в селах, де теж оновлюють навчальні заклади. І це ще раз засвідчує, що громада не може розвиватися без розуміння потреб дітей, школи. Якщо це – на першому місці, то така громада має майбутнє", - каже Кухаревич.

Майже поруч зі школою - Будинок дитячої творчості та спорту, який за кілька років, відколи громада взяла його під своє «крило», змінився до невпізнання.

 

Людмила Лещук, керівниця будинку дитячої творчості

 

"Уже другий рік, як ми перейшли на баланс міської ради, Це найкращі роки, за те десятиліття, що я тут працюю. Маємо 38 гуртків. Понад 640 дітей відвідує тут різноманітні заняття за інтересами. У Старому Таражі, який входить у нашу громаду, там теж відкрили гурток дошкільної підготовки, йдуть із інших сіл, навіть не з нашої громади, але нехай, може, пізніше приєднаються. Бачите самі - тепло, зручно, гарні приміщення, на всі змагання виїжджаємо, міськрада виділяє гроші на транспорт, що не попросиш для школи, все дадуть, сприяння максимальне. Їздили наші діти навіть у Білорусію, на чемпіонат світу, де змагалися юні рятувальники з 13 країн, і там ми перемогли. Свою форму маємо, школярі у ній виступають, такі горді за свій край, Україну. Скажу вам відверто, я іноді приїжджаю до Тернополя, на семінари, методичні наради і чую, як дехто з колег нарікає на безгрошів’я, що в приміщеннях холодно, а деякі керівники громад не переживають за такі позашкільні заклади, як у нас. А я, коли розповідаю, у яких прекрасних умовах займаються у нас діти, що маємо таке взаєморозуміння з громадою, то люди просто дивуються", - говорить Людмила Лещук керівниця будинку дитячої творчості та спорту.

З вікон будинку дитячої творчості добре видно сусідню споруду, що зимового дня аж вилискує на сонці своїм оновленим фасадом. Це – будинок культури.

 

Петро Собчук, директор будинку культури

 

"За кошти громади повністю відремонтували фасад, близько 60 вікон замінили на металопластикові, закупили два комплекти озвучувально-освітлювальної апаратури, костюми для хору й оркестру, придбали майже 300 стільців до головної зали, - каже директор Будинку культури в Почаєві Петро Собчук. Бачите, майже всі приміщення побілені. У цьому році фарбуватимемо дах, усю стару проводку поміняли, сходові клітки відремонтували. У нас три колективи діє: оркестр народних інструментів, народний хор і народний ансамбль танцю «Веселка», театральний гурток. І всі мають костюми, на 8-10 різних танців. Все закупила громада. Виграли грант цього року – благодійну виставу організували для дітей-інвалідів, до 100 артистів виступало. Концерт духовної пісні провели - «Почаївські передзвони», до 500 людей прийшло, стояли навіть між рядами, 12 колективів виступало, з усього регіону. Конкурс патріотичної пісні "З Україною в серці" традиційно проводимо, пісенний конкурс "Почаївські дзвіночки". І на все це міська рада виділяє кошти. Просто хочеться працювати, коли відчуваєш таку реальну підтримку", - каже Петро Собчук, директор будинку культури.

І ще один об’єкт, облаштування кого свідчить про багатоплановість діяльності Почаївської громади. Це - історико-художній музей, що став справжнім духовним, культурним осередком не тільки тутешньої громади, але й місцем, куди часто приходять численні туристи, яких у Почаєві щороку за різними підрахунками буває до 500 тисяч. А "родзинка" музею - зал космонавтики із макетами першого штучного супутника та місяцехода, орбітальних станцій "Салют-6", "Мир", вантажного корабля "Прогрес", космічного корабля "Восток" та інших. Тут же - справжні космічні експонати — крісло-катапульта, скафандри, одяг, їжа космонавтів. Їх допоміг роздобути виходець із Почаєва В’ячеслав Капралов, який свого часу працював у центрі управління польотами космічних апаратів у Києві. Старший науковий працівник музею Ріта Квач, яка проводить тут екскурсії добрим словом згадує керівників Почаївської громади, усіх, хто долучився до облаштування залу та експозиційних музейних кімнат.

 

«Макроплани» громадських мікро-проектів

"Для того, щоб громада була організаційно дієвою, а її члени могли самореалізуватися, усіляко підтримуємо та заохочуємо місцеві ініціативи, спрямовані на покращення якості життя. Ідеться про запровадження конкурсу громадських ініціатив, на які з бюджету виділяємо кошти, - розповідає голова Почаївської міської об’єднаної територіальної громади Василь Бойко. – Серед таких проектів – розвиток мережі екологічних стежок, покращення гідрологічного режиму озерця "Язовиця", облаштування дитячого майданчика у Старому Таражі, розробка та тестування велосипедного одноденного еколого-краєзнавчого маршруту. Бюджет громадських проектів сягає близько 70 тис. грн. А загалом, на території громади впроваджується біля 20 місцевих цільових програм за участю жителів міста і сіл. І це дуже важливо, ще раз підкреслюю, що населення таким чином самоорганізовується".

Люди не тільки сподіваються на владу, яка, мовляв, зробить те чи інше за них. Вони не чекають, а самі, за допомогою тієї ж влади, беруть на себе відповідальність і створюють комфортне для проживання середовище. І то напевно, чи не один із головних підсумків першого етапу децентралізації, що жителі нашої громади поступово позбавляються інертності, байдужості, все більш активно, спільно беруть участь у дійсно колективному формуванні території, достойної якості життя", - так Бойко підсумував зустріч у Почаєві.

Що ж, знайомство із Почаївською міською ОТГ, де побували завдяки Тернопільському Центру розвитку місцевого самоврядування, створеному за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України, засвідчило, передусім, що в цій громаді є люди, спроможні очолити діяльність із місцевого економічного та соціального розвитку території. І вони роблять це, спираючись на ініціативу тутешніх жителів та усіляко мотивуючи такий процес. Бо ж правду кажуть: задумане реалізує не той, хто склав хороший план, а той, хто взяв на себе відповідальність за його виконання і створив передумови для його здійснення.

 

Тож Почаївська міська об’єднана територіальна громада в умовах децентралізації послідовно нарощує свою спроможність. Вона ставить досить амбітні цілі і гарантує умови, що стимулюють і підтримують діяльність активних жителів міста і сіл. Людей, які не захотіли і далі жити інертно, у більшості випадків - нецікаво й бідно, а разом з усією громадою, у нових реаліях взялися творити кращий добробут, заможне, багатогранне і благополучне життя для себе, своїх дітей і внуків.

Автор: Олег Снітовський, Тернопіль

Фото автора