Рік після перших виборів об’єднаної громади – це багато чи мало? У грудні 2016 року на Чернігівщині відбулися вибори у 11 громадах. Серед них – Коропська об’єднана громада, до якої увійшли селище Короп та 45 населених пунктів. Вона велика за територією, але малонаселена. Має туристичні принади та історичні пам’ятки, але все це потребує суттєвих вкладень та інвестицій. Яким був перший рік громади і з якими планами вступає вона у 2018 рік?  

Перші кроки

Коропський селищний голова Віктор Журавель говорить, що за перший рік зроблено багато всього і різного. В принципі, як і в усіх. Найперше, що зробили після об’єднання, - створили відділ освіти та взяли на баланс громади школи та дитячі садочки. «Перша установча сесія громади відбулася 30 грудня 2016 року. А вже 17 січня 2017 року створили відділ освіти. Щоб не викликати ажіотажу серед педагогів, ми власні кошти спрямували в районний бюджет, і наші освітяни, які в громаді, отримали зарплату вчасно. Потім пішла освітня субвенція, за рік нам вдалося трохи зекономити коштів – їх ми плануємо використати для поповнення матеріальної бази шкіл нашої громади», - розповідає Віктор Іванович.

Крім відділу освіти, були створені відділи соціального захисту, культури та фінансовий. Також у січні були виготовлені печатки для всіх старост, щоб вони могли продовжувати надавати послуги жителям.

Асфальтові дороги – селам

За рахунок державної субвенції на розвиток інфраструктури громада вирішила побудувати дороги. Але не в центральній садибі, а у селах – Риботин, Рождественське, Білка, Атюша та Карильське. На асфальт у селах, де про нього вже забули, витратили майже 11,4 млн грн. Як зазначив один із старост: «Наша сільрада не була бідною до об’єднання. У нас були нормальні доходи і надходження. Але витратити більше мільйона на дорогу – такого ми не могли собі дозволити».

Комунальне підприємство – від зубожіння до нової техніки

Взимку більшість водіїв страждає від снігу та заметах на дорогах, особливо сільських. Але у Коропській громаді з цією проблемою справляються добре. Для комунального підприємства «Благоустрій» за рахунок державної субвенції на суму 2,2 млн грн закупили спецтехніку. За словами фахівців, цього автопарку вистачить, щоб перевозити вантажі, розчищати дорогу від снігу та бруду, надавати послуги із завантаження та розвантаження лісу, землі, сипучих матеріалів, піддонів, відвозити сміття від господарських дворів до сміттєзвалищ, обкошувати узбіччя доріг, полів з сільськогосподарськими культурами, обслуговувати дороги комунальної власності протягом року. За словами Сергія Мурашко, директора КП «Благоустрій», ця техніка допомагатиме підтримувати порядок у громаді та заробляти гроші, надаючи послуги місцевим підприємствам та населенню.

 

Ще півтора року тому КП «Благоустрій» було майже банкротом. Підприємство не вилазило з боргів, в штаті було вісім працівників. Сьогодні ситуація змінилася: працює 31 робітник, оновлена техніка, проводиться активна господарська діяльність. Окрім послуг з благоустрою підприємство розвиває деревообробний напрямок і виготовляє різноманітні дерев’яні конструкції: від звичайного штахетника до альтанок.

Цікавим досвідом поділився голова громади Віктор Журавель: «Практично в кожному старостинському окрузі є робітник КП «Благоустрій», який живе і працює на території старостату. Щодня він отримує завдання з поліпшення благоустрою від старости. Але якщо потрібно зробити великий обсяг робіт, то керівник збирає усіх і задача вирішується разом».

За рік громаді вдалося привести до ладу благоустрій практично на всій території.

Роздільний збір сміття

А ще у Коропській громаді популяризують роздільний збір сміття. Почали з Коропа, звичайно. Інші села беруть приклад із центральної садиби і приєднуються. Для переробки пластикових пляшок, пакетів закупили спеціальне обладнання. Тож старання жителів з розподілу сміття не закінчуються на стадії скидання всього у один контейнер.

Економічний потенціал: туризм, агробізнес чи промисловість?

На території Коропської ОТГ працюють як великі сільгоспвиробники, так і невеликі фермерські господарства.

Унікальним напрямком розвитку агробізнесу є органічне сільське господарство та виробництво органічної продукції. В планах у громади є навіть створення демонстраційної органічної ферми для отримання необхідних навичок та знань діючими та потенційними фермерами.

На території громади працюють промислові переробні підприємства. Нещодавно у Коропі відкрився швейний цех, який спеціалізується на виготовленні спецодягу для військових. В 2017 році у цеху було 15 робочих місць, у наступному планується розширення штату.

Для туристів Коропщина – край нерозкритих таємниць та знахідок. Є тут Мезинський заповідник, старовинні палаци, Ільїнська церква-фортеця – єдина в Україні – та інші історичні пам’ятки. На території громади працюють два музеї – Кибальчича і історико-археологічний. Тому розвиток туристичного бізнесу – один з пріоритетних напрямків розвитку.

Віктор Журавель розповідає: «Цього року музеї забрали у власність громади, плануємо розширити експозицію, зробити ремонти. Бо за останні 25 років ніхто туди і копійки не вкладав».

Проблеми сільської місцевості чи відтік кадрів?

Проблема кадрового потенціалу знайома багатьом громадам. Коропська – не виняток. Не вистачає фахівців, спеціалістів з багатьох напрямків. «Зараз маємо вакансії з різних спеціальностей», - зазначає Віктор Іванович. З початку року розпочнеться відбір кадрів на роботу в ЦНАПі, ремонт та облаштування якого завершується.

Гроші в громаду

Про фінансову децентралізацію можна говорити багато, але краще порівнювати цифри. Так, у 2016 році загальний бюджет всіх сільських та селищних рад дорівнював 17,5 млн грн, а після об’єднання тільки власних надходжень 39 мільйонів. «До нашої громади увійшли сім сільрад, які грошей практично не мали. І у них багато років нічого ніхто не робив. За рік ми допомогли вирішити питання з благоустрою. Ремонтували будинки культури та школи, замінювали газові котли на твердопаливні тощо», - розповідає Віктор Журавель.

На 2018 рік рішенням Коропської селищної ради був затверджений бюджет громади, доходи якого складають 91,44 млн грн, у тому числі доходи загального фонду – 89,72 млн грн, а доходи спеціального фонду – 1,73 млн грн.

Замість висновків

Перший рік видався складним для новоствореної Коропської громади. Багато чого вдалося зробити, на щось не вистачило коштів, а на щось – часу. Наступного року запрацює ЦНАП та завершиться ремонт у Коропській школі, розпочнуться ремонти у інших школах, садочках  та об’єктах соціальної сфери. Головне, що є бажання працювати і робити життя громади комфортним, сучасним та привабливим.