Днями есперти Офісу реформ зустрілися з керівниками громад найпотужнішого району Волині – Луцького аби обговорити із ними питання щодо об'єднання громад.

Така зустріч була вкрай необхідною, адже села, котрі й справді є самодостатніми, почувши про потребу об’єднуватися із сусідами, стали турбуватися, чи не доведеться їм брати на своє утримання біднішу громаду.

Зустріч відбулася у приміщенні Луцької райдержадміністрації під головуванням керівника виконавчої гілки влади району Ігоря Ярмольського.

Ярмольський, котрий до призначення на посаду сам працював сільським головою – очолював громаду Маяків – знає ситуацію у селах досконало, тож турботи голів розуміє добре.

Зібравши паспорти громад, ознайомившись із методикою, котру затвердили на рівні держави, у райдержадміністрації запропонували створити на території району 7 громад – Торчинську, Заборольську, Гіркополонківську, Маяківську, Підгайцівську, Липинську та Боратинську.

І з цим, у принципі, майже одноголосно всі погодилися, та й пропозицію врешті підтримали. Питання щодо того, до котрої громади увійдуть навколишні села, врахувавши методичні рекомендації, вже технічне.

Тож для того, аби всім було зрозуміло, чого від них нині хоче держава, експерти Офісу реформ вкотре наголосили на базових моментах. Серед іншого, говорили про відстань від центру до крайнього села, інфраструктуру, чисельність жителів, зокрема й із урахуванням дітей шкільного (не менше 250 на громаду) та дошкільного (не менше 100).

Лише «за» такому об’єднанню віддає Липинський сільський голова Богдан Гусак, котрий розповів, що вони давно ведуть перемовини з сусідніми громадами і вже мають певні домовленості. З його слів, новоутворена громада об’єднає більше десяти тисяч жителів.

А от Смолигівський сільський голова Галина Прус стала на захист своєї громади, котру намагаються приєднати до Торчина, наголосивши, що вони цілком самодостатні, тому проти будь-якого об’єднання під головуванням цього сусіда.

Очевидно, що бачення сільських голів у питанні створення громад дещо різниться із тим, що сформувалося на рівні району. А це означає: у цієї історії про «дружбу громадами» у Луцькому районі ще буде продовження.

Тільки одне лишається незаперечним фактом: жодна з громад під крило обласного центру поки йти не хочуть.