Земля – ключовий інструмент для розвитку громад. Більша частина земель знаходиться у приватній власності селян, які здають її в оренду. Коли і за яких умов варто відкривати ринок землі, як громадам отримати у власність землі поза межами населених пунктів та що дасть громадам інвентаризація земель – про це дискутували експерти в Українському кризовому медіа-центрі.

Україна не сформулювала політику, якою вона бачить ринок землі. Буде вона належати великим холдингам з мінімальною кількістю працівників, або ж держава піде шляхом деурбанізації і зробить акцент на людей, які самостійно обробляють землю, запровадивши дотації для фермерів. «Нам необхідно на державному рівні визначити вектор розвитку аграрного сектору країни. Якщо громади отримають повноваження розпоряджатися землями за першого сценарію, то роль місцевого самоврядування зводиться до мінімуму», – вважає Іван Фурсенко, перший заступник керівника Виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад.

Інвентаризація земельних наділів зараз лягає на плечі громад. Без розуміння, де чиї землі і кому вони належать, хто несе відповідність та має сплачувати податки, громади втрачають суттєві кошти надходжень у місцевий бюджет. «Вже зараз громади роблять інвентаризацію за свої кошти. Це у рази підіймає їхні надходження», – зазначив Юрій Ганущак, експерт Проектного офісу секторальної децентралізації при Міністерстві регіонального розвитку. Окрім кадастру земель, громади мають мати містобудівну документацію – просторову основу для розпорядження землею, план території громади. «Після містобудівної документації – закон, який передбачає контроль за дотриманням благоустрою, потім уже питання розпорядження. Треба закінчити реформу адмінтерустрою. До цього розмови про відкритий ринок землі передчасні та шкідливі», – вважає пан Ганущак.

Інвентаризація земель зробить можливим проведення відкритих та доступних усім електронних аукціонів. Це зніме корупційні ризики. Сильні ОТГ здаватимуть землю в оренду за прозорими механізмами, а якщо мова йтиме про її продаж, то прозорість процедури не дасть продати її за копійки певним особам. «Необхідне запровадження відкритих аукціонів, щоб кожен українець міг легко взяти у них учать, допоможе уникнути зловживань з боку певних осіб. Гарантувати безпеку буде найсучасніший блокчейн. Це дозволить убезпечити від будь-яких втручань у торги. Дана технологія має підняти довіру з боку ОТГ та українців. Ми очікуємо підйом 10-15%», – розповів Віктор Вишньов, генеральний директор ДП «СЕТАМ».

90% територій громад лежать поза межами населених пунктів. Громада не управляє цими землями. «Більшість земель є землями сільськогосподарського призначення, якими розпоряджається Держгеокадастр. Громада не відіграє головну роль у визначенні орендної плати, на який термін передавати в оренду тощо»,- зазначив Сергій Кубах, експерт Проекту USAID “Підтримка аграрного і сільського розвитку”. Законопроект 4355 вирішує цю проблему і передбачає, що ОТГ отримують землі у комунальну власність поза межами населених пунктів. Проте підтримка цього документу поки слабка. «Практичні результати будуть тоді, коли просуванням законопроекту займуться також і органи місцевого самоврядування. Сільські та селищні ради зайняли пасивну позицію і чекають, коли на них випаде дощ повноважень. Поки не буде консолідованої позиції з цього питання, і люди не будуть стояти під Радою, буде дуже важко. Хоч він і стоїть у порядку денному і до кінця року має вийти на голосування», – переконаний Сергій Біленко, експерт Офісу реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Окрім економічної функції земля виконує ще й соціальну та екологічну, і якщо їх ігнорувати, то через 10 років будуть серйозні наслідки. Однак якщо громади отримають повноваження і будуть слідкувати за дотриманням екологічних норм, то негативних наслідків можна буде уникнути. «Ринок земель сільськогосподарського призначення у всіх країнах керований державою. Немає «що хочу, те і роблю». 56 нормативів ЄС, правил використання сільськогосподарських земель необхідно імплементувати у наше законодавство, а сільська рада має отримати регулятивні права», – вважає Любов Молдаван, Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України.