(…) Детальніше про це та інші нюанси децентралізаційного марафону наш кореспондент попросив розповісти мера Кагарлика Олександра Панюту.

- Олександре Олексійовичу, отже, коли і як відбувся цей історичний момент в історії міста і району?

- Це сталося 8 червня на сесії міської ради. Як і передбачено законодавством, ініціатором добровільного об’єднання територіальних громад виступив я, як міський голова, а свою пропозицію я оформив у вигляді розпорядження міського голови, підписаного у присутності учасників сесійного засідання.

До об’єднання у Кагарлицьку міську територіальну громаду з центром у місті Кагарлик запрошені всі сільські ради району, які не увійшли до Ржищівського об’єднання. Це – Леонівська, Бендюгівська, Буртівська, Великопріцьківська, Халчанська, Горохівська, Демівщинська, Зеленоярівська, Шубівська, Зікрачанська, Кадомська, Горохуватська, Кузьминецька, Липовецька, Ліщинська, Мирівська, Новосілківська, Переселенська, Расавська, Слобідська, Ставівська, Стрітівська, Стайківська, Сущанська, Черняхівська та Шпендівська сільські ради включно з населеними пунктами, що входять до них.

До безпосереднього створення Кагарлицької міської територіальної громади ще треба пройти тривалий і складний шлях, але про те, що старт в цьому марафоні вже зроблено, можна стверджувати на офіційному рівні.

- Чому з таким запізненням було ініційовано початок формування об’єднаної територіальної громади?

- Це тенденція по всій Київській області. На сьогодні в регіоні створено лише дві територіальні громади – Калитянську і Пісківську. Стримування в темпах цієї роботи пояснюється тим, що на Київщині більшість міських і сільських громад в основному самодостатні. У районі, зокрема, тільки 1 сільська рада – дотаційна. Всі інші більш-менш мають надходження для того, щоб вирішувати основні питання життєдіяльності. Сприяли цьому останні зміни в Бюджетному кодексі, податковій політиці держави, фінансуванні державою багатьох соціальних проектів на місцях. Тому, власне, той, хто метою реформи місцевого самоврядування вбачав спроможність громад самостійно вирішувати питання місцевого значення, і не поспішав з нововведеннями, вважаючи, що вони йому не потрібні (…) Повну версію читати ТУТ.