«Об’єднання без об’єднання». Як співпрацюють сільради Полтавщини, які не утворили ОТГ та чому цей досвід став цікавий Донецькій області

Сьогодні представники Донеччини навчаються європейським підходам управління розвитку сільських громад, посилення спроможності місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування. Не зайвим у цьому напрямку вони розглядають вже існуючий український досвід, який мають сільради Полтавщини. Таким досвідом вирішила поділитися Ковалівська сільська рада. Аби вивчити це представники Донеччини приїхали до Полтави та Полтавського району.

– Ми хочемо познайомитися з досвідом міжмуніципального співробітництва громад у напрямі розвитку місцевого самоврядування, розвитку сільських територій. Нас цікавить, як ці громади рухаються в напрямку до об’єднання, які приклади співпраці вони мають, – розповідає Олександр Агулов, головний спеціаліст відділу методологічного забезпечення та розвитку територій управління з впровадження реформ та децентралізації Департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької ОДА.

Декілька разів Ковалівська сільрада пропонувала об’єднуватися сусіднім громадам і утворити ОТГ. Але інші сільради не виявили бажання єднатися. Але в напрямку об’єднання вже ведеться робота. Є приклади, коли дві сільради працюють разом у напрямку вирішення певної проблеми, яка є спільною для них обох. Саме це досвід приїхали вивчати на Полтавщину представники Донецької області.

Співробітництво Ковалівської сільради з іншими сільрадами відбувається без реформи об’єднання. Як приклад співробітництва, заступник голови сільради Дмитро Івін, привів такий кейс: села мали проблеми в питанні вивезення сміття, і саме в цьому напрямку розпочалося співробітництво:

 – На сьогодні ми співпрацюємо з Куликівською сільрадою в питанні вивозу сміття. Ми змогли встановити сміттєві баки як у Ковалівці, так і в Куликівці. Перший рік на території Ковалівської сільради навіть не бралася плата за вивіз сміття та користування баками. Ми відпрацювали всі схеми та дорожні карти збору й вивозу сміття. На території сільради було створено комунальне підприємство. Ми придбали необхідну техніку, снігочисники. Потім на обласному конкурсі нам вдалося виграти грант на суму 300 000 гривень, і придбати авто, яке може їздити та міняти ці сміттєві баки, відвозити їх на мийку.

Ще один приклад співпраці сільських рад  – спільне утримання дитячого садку. Ковалівська рада разом з Новоселівською опікуються одним дитячим садком.

Тож ці приклади показують, як сільради можуть співпрацювати без утворення ОТГ. З іншого боку – саме така співпраця може стати фундаментом, на якому відбудеться утворення майбутніх тергромад.

Іншої думки голова Полтавської райради Михайло Кононенко. Він твердить, що у Полтавському районі немає потреб до об’єднання громад:

 – По перспективному плану – Полтава і Полтавський район – тут має бути одна громада. Але поки-що ніяких кроків до цього не робиться. Але ми й так добре розвиваємося. Показники  розвитку нашого району навіть куди більші, ніж показники всіх існуючих громад області, які вже об’єдналися. Кількість населення росте у нашому районі, бо ми біля Полтави, а Полтаві – вже нікуди розвиватися – говорить Кононенко.

Ще одним стимулом до розвитку району має стати вступ у дію закону про обов’язкові рентні платежі:

 – У нас нафтогазовий район. Ми чекаємо доки приймуть закон про обов’язкові рентні платежі від роботи нафтових та газових компаній, аби ці гроші ішли до бюджету Полтавського району, – 5 % від рентної плати йтиме до громад, 2 % – в обласний бюджет, 2 % – у районний, – каже голова Полтавської райради.

Також Кононенко додав, що у минулому році в Полтавському району було відремонтовано 80 % доріг.

Представники Донеччини також привезли свій досвід реформ села, і децентралізації зокрема. На сьогодні область має 273 сільські, селищні та міські ради. Серед них – 6 ОТГ.

Першими у 2015 році об’єдналися Лиманська, Черкаська та Шахівська громади. У 2016 році це зробили Соледарська, Іллінівська та Миколаївська громади.

Протягом 2016 року у Лиманській, Черкаській та Шахівських громадах було реалізовано 10 проектів капремонту доріг, 5 проектів капремонтів водопровідних мереж.

Державну субвенцію на розвиток інфраструктури Лиманська громада використала для розвитку закладів освіти (3 %), удосконалення системи водопостачання (12 %) придбання техніки для комунального підприємства (31 %), модернізацію об’єктів соціальної сфери (16 %), розвиток транспорту (38 %).

 

Область:

Полтавська область

Джерело:

«Трибуна»

Поділитися новиною:

Коментарі:

Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

10 липня 2020

Станіславська громада: крафтове виробництво козиних сирів

Станіславська громада: крафтове виробництво...

Станіславська сільська об’єднана територіальна громада, що на Херсонщині, утворена у 2017 році. Вона об’єднала дві...

09 липня 2020

Парламентський комітет уточнив конфігурацію районів окремих областей

Парламентський комітет уточнив конфігурацію...

9 липня Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов та заступник Міністра В’ячеслав Негода взяли...

09 липня 2020

Місцеві вибори 25 жовтня 2020 року – проект постанови готовий до голосування в парламенті

Місцеві вибори 25 жовтня 2020 року – проект...

9 липня парламентський Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку...

09 липня 2020

Зарплата вчителя: дослідження прикладу Польщі

Зарплата вчителя: дослідження прикладу Польщі

Вчителі є основним активом будь-якої системи освіти. У той же час, заробітна плата вчителя є домінуючою статтею...

08 липня 2020

Децентралізація: між правдою та вигаданими загрозами

Децентралізація: між правдою та вигаданими...

Автор: Іван Лукеря, радник міністра розвитку громад та територій України, спеціально для Української...