Кошти Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) важливо спрямовувати на ті проекти, які повернуться у вигляді податків. До такого висновку прийшли учасники круглого столу «Державна регіональна політика і стратегічне планування регіонального розвитку – як забезпечити стабільне та прогнозоване фінансування?», котрі намагалися розібратися, як краще забезпечити стабільне та прогнозоване фінансування державної регіональної політики і стратегічного планування регіонального розвитку.
За даними начальника Управління впровадження та моніторингу пріоритетних проектів будівництва Мінрегіону Надії Бондарчук, у 2016 році близько 30 % коштів з ДФРР регіони спрямували на заклади освіти, майже по 20 % коштів - на заклади охорони здоров’я, об’єкти водопостачання та водовідведення, дорожню інфраструктуру. При цьому йшлося не про розвиток, скажімо, закладів освіти, а про капітальний ремонт, заміну вікон і труб тощо.
Заступник керівника проекту ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» Юрій Третяк додав, що в Україні близько 95-97% державних інвестицій витрачається на так звану тверду інфраструктуру: капремонти, оновлення дахів і фасадів тощо. Відтак про інвестиції у м’яку інфраструктуру (кадри), бізнес-спроможність та адміністративну спроможність навіть не йдеться. Між тим, у ЄС на м’яку інфраструктуру витрачається 20-30% від усіх коштів, що їх інвестує держава, і стільки ж – на бізнес-спроможність.
Експерти зосередили свою уваги на питаннях якості проектів, які подають регіони до ДФРР. Лише незначну кількість проектів можна назвати дійсно розвитковими. Директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук навів приклад, який, на його думку, може бути взірцевим в контексті державного інвестування. Мова йде про створення індустріального парку у місті Тростянець.
«Це той випадок, коли мільйонні інвестиції держави через кілька років повернуться у вигляді податків, – сказав Анатолій Ткачук. – Натомість проекти з «латання дір», на мою думку, обласним комісіям краще повертати».
«Мінрегіон пропонує спеціальні рекомендації, як правильно розробляти стратегії розвитку та проекти для їх реалізації, – повідомила Директор Департаменту з питань регіонального розвитку Мінрегіону Олена Кучеренко. – Єдиний підхід у цьому питанні важливий ще й тому, що вся планувальна документація має узгоджуватися між собою».
За її словами, на місцях часто не встигають використати кошти у повному обсязі до кінця року і мусять повертати їх до бюджету. «Як наслідок, маємо нестабільність та недоступність фінансування протягом терміну реалізації проекту, недобудови та збитки. Дається взнаки і невідповідність бюджетного циклу (1 рік) проектному циклу. Адже більшість проектів у регіонах не є однорічними, вони розраховані на три, а подекуди на п’ять років. Ми обов’язково виправимо це, ініціювавши зміни до Бюджетного Кодексу. На щастя, зустрічаємо розуміння на усіх рівнях», - сказала Олена Кучеренко.
Презентація "Державний фонд регіонального розвитку як додатковий фінансовий інструмент сталого розвитку об'єднаних територіальних громад" є ТУТ
Теги:
ДФРР Анатолій Ткачук Юрій Третяк
Джерело:
Прес-центр ініціативи «Децентралізація влади»
27 липня 2026
Вакансія: Проєктний(-а) координатор(-ка) з підтримки реалізації на місцевому рівні
Вакансія: Проєктний(-а) координатор(-ка) з...
Опис контексту Щоб задовольнити мінливі потреби українських муніципалітетів і зацікавлених сторін на національному...
27 липня 2026
UCORD підготував посібник з кадрової політики для агенцій регіонального розвитку
UCORD підготував посібник з кадрової політики...
Як побудувати сучасну систему управління персоналом в агенції регіонального розвитку? Як організувати прозорий добір...
25 липня 2026
Майбутнє українських громад: Олександр Корнієнко - у подкасті «Врядування»
Майбутнє українських громад: Олександр...
«Якщо хоча б третина наших громад зможе одним реченням сказати, що це за громада і чого вона хоче,...
24 липня 2026
Реорганізація чи перепрофілювання: як не помилитися, створюючи ліцей
Реорганізація чи перепрофілювання: як не...
Сесія ради громади відбулася. Рішення ухвалено. Школа І–ІІІ ступенів має стати академічним ліцеєм і,...