Коли перші групи рятувальників прибувають на місце удару, поруч з ними працюють й комунікаційники ДСНС. Для ДСНС України комунікація під час великої війни перестала бути «післядією». Вона стала невіддільною частиною рятувальних операцій і безпекової політики держави. 76,6% довіри українців — друге місце після армії серед усіх державних інституцій (за результатами опитування Центру Разумкова, вересень 2025). Це не рейтинг, здобутий пресрелізами. Це ціна присутності під вогнем.

Повномасштабне вторгнення перевело роботу комунікаційників ДСНС у режим воєнного часу. Якщо раніше домінували пожежі в житловому секторі, вибухи побутового газу та сезонні пожежі в екосистемах, то з лютого 2022 року — постійні ракетні та дронові удари, керовані авіабомби, артилерія й РСЗВ. Разом із рятувальниками комунікаційні підрозділи стали цілодобовою частиною мобільних оперативних груп, що висвітлюють пошуково-рятувальні роботи, розбір завалів, евакуації, роботу під обстрілами.

Масштаб зусиль вражає: від початку повномасштабного вторгнення рятувальники здійснили понад 238 тис. виїздів на ліквідацію наслідків обстрілів, врятували понад 6560 людей, ліквідували більше ніж 29 тис. пожеж, підвезли десятки тисяч тонн їжі та води, забезпечили аварійним енергоживленням тисячі об’єктів. Ці числа — не лише статистика. Це контекст, у якому слово «комунікація» набуває буквального сенсу «зв’язку життя з життям».

«Не нашкодь»: протоколи проти ворожої розвідки

Ворог постійно моніторить офіційні ресурси. Будь-яка зайва деталь — адреса, назва об’єкта, синхрон із кадром критичної інфраструктури — це можлива інформація для повторного удару. Тому в ДСНС запроваджені чіткі алгоритми: узгодження повідомлень із військовими структурами, встановлені часові вікна публікації, стандарти узагальнених формулювань («адміністративна будівля», «в одному з районів міста»), інформаційна гігієна фото/відео (крупні плани, ретуш чутливих кадрів, відсутність ідентифікаторів). Так, інколи це коштує оперативності. Але це прямо зберігає життя рятувальникам та тим, хто працює на місцях ліквідації наслідків ворожих ударів

Протидія ворожій дезінформації та фейкам

Війна — це й інформаційний фронт. Наприклад у липні 2024-го американський блогер Джексон Хінкл поширив фейк про нібито «постановочні» фото ДСНС з руїн дитячої лікарні «Охматдит», зокрема звинувативши українську сторону у «підкладанні дитячих іграшок». Команда ДСНС, яка працювала на місці удару, оперативно спростувала ці закиди: оприлюднила кадри та фото з неперервною часовою лінією, технічні метадані матеріалів, свідчення рятувальників, медиків і пацієнтів, а також синхрони міжнародних журналістів, що були присутні на локації. Присутність на місці, ретельна верифікація та швидка подача спростувань — наш «щит» від інформаційних влучань, покликаних сіяти паніку та зневіру. ДСНС оперативно відреагувала на 10 дезінформаційних атак — переважно про фейкові евакуації та інші навмисні вкиди, які ставили під сумнів реальні наслідки російських ударів і дії рятувальників.

Освіта безпеки: від «класів безпеки» до мобільних платформ

Діти — пріоритетна аудиторія. За підтримки донорів та партнерів розгорнуто мережу 4113 «класів безпеки» у школах і 15 мобільних класів у 10 областях та Києві. Є методичні комплекти для вчителів перед канікулами, сімейний серіал «Як діяти в надзвичайних ситуаціях» на платформі Дія.Освіта, готується вебпортал «101: Простір безпеки для дітей, батьків та освітян». Лише за 2024-2025 роки у межах спільних освітніх сесій отримали безпекову інформацію — 1,4 млн дітей і 1 млн дорослих. Розробляються та впроваджуються широкомасштабні інформаційні матеріали. Ця робота отримує професійне визнання: безпекові освітні проєкти та кампанії з мінної безпеки ДСНС здобули відзнаки Effie Awards Ukraine (бронза й срібло 2023, срібло 2024). Тобто комунікаційна ефективність підтверджена не лише охопленнями, а й незалежною експертизою.

Міжнародне партнерство: показувати роботу, а не лише дякувати

Лише торік ДСНС отримала близько 600 одиниць техніки від донорів. Для партнерів важливо не просто «передати», а бачити, як допомога працює особливо в прифронтових регіонах. Саме тому комунікаційники ДСНС ввели спеціальне брендування техніки (наліпки за країною/організацією донора) — щоб швидко ідентифікувати обладнання у кадрі, готувати репортажі, звіти, відеоподяки. Окремий відеопроєкт «Допомога, що рятує» (вже 10 випусків) демонструє реальний ефект міжнародної підтримки — це мотивує донорів продовжувати й розширювати співпрацю.

У ширшому вимірі міжнародні медіа — окремий вектор роботи: лише за 2024 та 2025 рік опрацьовано понад півтисячі запитів від іноземних медіа. Це вклад у глобальне розуміння війни й у підтримку України.

Підтримка образу рятувальника: історії, що тримають систему

«Герої без зброї» й «Сміливі рятувати життя» — це не рекламні слогани, а колективні визначення, народжені суспільством. ДСНС свідомо підсилює й артикулює цей образ через документальні фільми («Форма вогню», «Битва за світло», «На лінії вогню»), серії «Техніка, що рятує» (яка нині еволюціонувала в історії про людей), спецпроєкти для регіонального ТБ та навчальних закладів. Ефект — подвійний: зовнішня підтримка й внутрішня мотивація особового складу, який впізнає себе в цих історіях.

Сучасні носії: від інфлюенсерів до символів надії

Щоб говорити з мільйонами, потрібні голоси, яким довіряють. ДСНС системно залучає інфлюенсерів — музикантів, діячів культури, лідерів думок. Та найефективнішим амбасадором Служби виявився не селебріті з мільйонами підписників.

Березень 2022-го. Частина територій окупована, у суспільстві — страх і розгубленість. Саме тоді в інформаційному просторі з’являється він — пес Патрон, джек-рассел-тер’єр саперів із Чернігівщини. Малий, енергійний, безстрашний, він допомагає шукати міни й миттєво стає вірусним. І в ДСНС швидко зчитують головне: це не просто «милі» кадри, а інструмент безпекової комунікації. Образ Патрона перетворює складні правила мінної безпеки на прості й запам’ятовувані повідомлення для дітей і дорослих, а водночас стає символом надії та впевненості у перемозі.

Досвід ДСНС у війні довів: комунікація — це не «оболонка» дій, а їхній бойовий модуль. Щоб зберігати життя, тримати високий рівень довіри та протидіяти дезінформації, Службі потрібно говорити стратегічно, системно й по-різному — з різними аудиторіями: громадянами, дітьми й освітянами, місцевою владою, медіа, донорами та міжнародними інституціями. Саме тому триває робота над Комунікаційною стратегією ДСНС до 2030 року — документом, що посилить інституційну спроможність Служби.

Матеріал підготовлено у рамках ініціативи «Розробка стратегії розвитку ДСНС України на період до 2030 року», яку впроваджує Всеукраїнська Асоціація об'єднаних територіальних громад за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки Уряду Данії.