Про мільйони гривень для об’єднаних територіальних громад (ОТГ) писали різне: дадуть лише спочатку; їх не використають, бо не вміють; розкрадуть, бо не буде кому контролювати…

Але за результатами минулого року, Хмельниччина в цілому освоїла 94% коштів субвенції на розвиток інфраструктури громад, пише "Є".

Найбільшу суму ОТГ використали на ремонт і будівництво доріг. Фото: Інституту громадянського суспільства.

Щоправда така оптимістична картина не у всіх. Як повідомив директор Хмельницького відокремленого підрозділу центру розвитку місцевого самоврядування Сергій Яцковський, практично всі ОТГ використали кошти на 98-100 відсотків, за виключенням кількох об’єднаних територіальних громад. У Маківській ОТГ, до прикладу, освоїли всього лише 17,4% виділених коштів, а майже 4,5 мільйони повернулися до держбюджету. Трохи більше половини – 58,3% коштів використала громада селища Гвардійське, а майже 2,5 мільйона гривень теж повернулися до держбюджету. Значну частину коштів не використали також у громадах Чорного острова та Лісових Гринівцях – 88,1 та 89,4 відсотків відповідно. Це, звісно ж, непоганий показник, зізнається Сергій Яцковський, але оті невикористані відсотки – це по 800-900 тисяч гривень, які для громад точно були б не зайвими.

В області за даними Сергія Яцковського, є чотири громади, які використали усі 100 відсотків коштів, це громади села Берездів, смт Сатанів та Наркевичі і міста Волочиськ.

Значну частину коштів громади спрямували на придбання сміттєвозів, як, до прикладу, у Волочиській ОТГ.

Ті ж громади, які використали по 95 і більше відсотків коштів, а це такі як Війтівці, Ганнопіль, Гуменці, Дунаївці, Колибаївка, Нова Ушиця, Розсоша, Полонне та інші, ось саме вони і зекономили частину коштів у системі Прозоро, які потім не змогли до використати, а відповідно і трохи «зіпсували стовідсоткову статистику» використання грошей.

«В системі Прозоро реєструється тендер, – пояснює Сергій Яцковський. – Ціна, до прикладу автомобіля заявлена одна, а продавець, на конкурсній основі пропонує меншу і замовник обирає, відповідно, найменшу ціну. Виходить, що в проекті була прописана сума, до прикладу два мільйони, а ти купуєш автомобіль за 1,7 мільйона. Залишається 300 тисяч і це добре, це економія! Але… Для того, щоб використати ці 300 тисяч на щось інше, треба знову пройти всю повністю процедуру: скласти проект, отримати погодження комісії облдержадміністрації, отримати погодження комісії Мінрегіонбуду, розглянути уже затверджений проект на виконкомі ради, винести його на сесію відповідної ради і аж тоді можна використати ці кошти. На все про все піде місяць часу. А враховуючи те, що громади новостворені, проектів розроблених не було і, чого гріха таїти, ми не до кінця вірили, що цю постанову, згідно з якою виділили все таки громадам кошти, буде прийнята.

Постанову, згідно якої виділялися кошти громадам, прийняли в квітні, багато громад почали розробляти проекти у травні, а на це пішло десь місяць-півтора, кошторис, експертиза проектів, погодження, тендерні процедури, які тягнуться до двох з половиною місяців… все це спричинило до того, що на 1 грудня, Хмельниччина мала лише 65% використаних коштів.

«Особливості українського законодавства, – пояснює Сергій Віталійович, – полягає в тому, що замовник спочатку платить 30% коштів, два-три місяці чекає, коли виконавець виконає усі роботи і аж тоді оплачуєш решту суми. Враховуючи досвід минулого року, більшість громад уже мають на наступний рік замовлені проекти. До прикладу, Сатанів, Гуменці, Волочиськ уже мають проекти з кошторисами і з усіма обов’язковими вимогами вже мають. Тобто, як тільки їм скажуть що є гроші і яка саме сума виділена на конкретну громаду, вони одразу приступають до роботи».

Голова Сатанівської ОТГ Альберт Собков, враховуючи досвід минулого року, уже має підготовдених понад 20 проектів.

Ті ж громади, які використали майже усі коштів субвенції, а це понад 216 мільйонів гривень, які держава виділила їм в 2016 році на розвиток інфраструктури, в основному витратили їх на дороги, техніку і енергозбереження.

За словами Сергія Яцковського, найбільше грошей громади вклали у ремонт та будівництво доріг, це майже четверта частина усієї суми. Майже стільки ж пішло на придбання спеціалізованої техніки, адже громади стикнулися з ситуацією, коли раніше було одне село, а зараз громада – це велика територія і їм треба чистити дороги, вивозити сміття, чи обрізати дерева… І ще майже четверта частина від усієї суми виділених коштів пішла на різні заходи з енергозбереження: вікна, фасади, дахи, тобто ті речі, які дозволяють громадам економити.

У Дунаївцях за кошти субвенції, окрім усього іншого, зробили частину доріг та придбали пересувний флюорогтав, сміттєвоз та 200 ящиків для сміття.