Окремі сільські голови та районні чиновники агітують людей проти об’єднання територіальних громад, навмисно подаючи їм інформацію, яка відлякує від бажання об’єднуватися. Про це в інтерв’ю газеті «Сегодня» розповів Анатолій Ткачук, Директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства.

«(…) сільські голови зазвичай у нас дуже рідко змінюються. Людина обіймає посаду сільського голови і 25 років постійно переобирається, бо грошей у бюджеті села немає, "нічого такого" ти реального не робиш, а зарплата як для села нормальна. Тому чого б не сидіти "у кріслі" до пенсії? І він починає страхати селян, що "не буде в нас сільради, вам доведеться кудись їздити…". Більшість людей взагалі ніколи з села не виїжджають, а голова їм розказує, що їм доведеться "подорожувати", що все буде погано, що заберуть землю, і люди починають цього боятися. Є друга категорія, яка з’явилася після першої хвилі об’єднань – це районний рівень. Районне керівництво побачило, що район "валиться", бо якщо тут створюються одна-дві великих громади, то решта району просто стає така безсила, що не в спромозі збалансувати свої видатки на бюджетну сферу. Уявіть ситуацію: приміром, в районі 63 тис. населення. Близько 58 тис. із них – це три ОТГ. Десь 6 тис. – це 8 сільрад. І оця районна рада і районна адміністрація керує вісьмома сільрадами, які налічують 6 тис. населення. Як тут не хвилюватися?, - розповів Анатолій Ткачук.

- Є чимало рішень рад щодо об’єднання. Але ми наголошуємо, що до певної міри нас стримує згадуваний районний рівень, районні адміністрації: навіть всупереч офіційним заявам президента районні чиновники самі їздять на місця, агітують людей проти об’єднань, розказують, що це все від лукавого, що зобов’язуються правильно керувати (а ви самі не зможете), що Верховна Рада забере гроші, що в наступному році ніяких коштів не буде…»

Він поінформував, що завдяки бюджетній децентралізації доходи об’єднаних територіальних громад зросли в середньому у 2-5 разів.

«Це дає можливість на офіційному рівні забороняти "благодійні внески" батьків у школах або породіллям надавати одноразову матеріальну допомогу лікарні.

У тому ж місті Хмельницький створений фонд для школи, щоб батьки не платили, здається, 150 грн на учня. І з нього можна фондувати те, що раніше фондували батьки. Тобто це дуже хороший приклад. Є сільські громади, які зараз виглядають дуже динамічно. Приміром, Сатанівська громада (я з Хмельницької області), де і дороги зроблені, і зараз водогони кладуть в усіх навколишніх селах. Проблема води зараз просто катастрофічна – об’єднання тут виручає людей, адже громада має ресурс, готує проекти і кладе водогін. І люди одразу бачать результат. І вже навколишні громади, які спочатку не хотіли об’єднуватися, наразі йдуть туди і говорять, що готові об’єднатися. А громада в особі голови каже: ну добре, ми подивимось. Якщо буде прийнятий закон про приєднання, тоді й розглянемо це питання. А зараз вести мову про це ми не будемо, бо нам нові вибори не потрібні», - констатував експерт.

Повну версію інтерв’ю з Анатолієм Ткачуком читати ТУТ