Опорні школи з’являться у рамках реформи освітньої галузі. За словами голови Полтавської ОДА Валерія Головка, це дозволить покращити якість освіти у сільській місцевості.

У березні на Полтавщині відбувся конкурс на кращий проект опорної школи. На нього було подано 21 проект: 5 від об’єднаних територіальних громад та 16 від РДА.

Переможцями було обрано три проекти, що набрали найбільшу кількість голосів. Це Шишацька спеціалізована школа імені В.І. Вернадського, Зіньківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 та Чутівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Кожна з запроектованих опорних шкіл матиме по три філії в навколишніх населених пунктах і навчатимуться тут не менше 360 учнів. На останній сесії обласної ради були перерозподілені залишки освітньої субвенції в сумі 8.578.500 грн. Тож на оснащення сучасною матеріально-технічною базою кожна з цих шкіл отримає додатково по 2.859.500 грн.

— Ще одну школу — Жовтневу ЗОШ І-ІІІ ступенів Решетилівського району — Міністерство фінансів відібрало у рамках пілотного проекту створення опорних шкіл, — прокоментувала Галина Власюк. — Він фінансується групою міжнародних донорів, серед яких Уряд Сполучених Штатів Америки, Western NIS Enterprise Fund, а також компанія «Майкрософт Україна».

Як зауважила Галина Власюк, школи на Полтавщині почали закривати не вчора і навіть не 5 років тому. За 20 років кількість навчальних закладів у області скоротилася із 990 до 664. Причина — відсутність учнів, адже кількість школярів за цей же час зменшилася вдвічі. Тож школи, особливо сільські, стають напівпорожні. Власне, на сьогодні половина сільських шкіл — малокомплектні, їх потужність використовується на третину.

Найбільше малокомплектних шкіл у Гребінківському, Зіньківському, Козельщинському, Лохвицькому, Миргородському, Новосанжарському, Решетилівському, Семенівському та Чорнухинському районах. Утримання дитини у таких школах у 5 разів дорожче за нормативи. Так, згідно з розрахунками Мінфіну, навчання однієї дитини обходиться у 8 тисяч гривень.

потужності 100 місць навчаються 19 учнів, вартість утримання одного учня становить 42 тисячі гривень. А ці кошти цілком можна було використати на модернізацію навчального закладу, забезпечення якісним харчуванням учнів, ремонт класів тощо.

— Тому ми говоримо про опорну школу не як самоціль, а про дітей, які вийдуть із неї з високим рівнем знань, — прокоментував ситуацію голова Полтавської ОДА Валерій Головко. — Я нещодавно провів дослідження, скільки в нас дітей проходять ЗНО із сільської місцевості і з міста. Один до п’яти, шести чи навіть семи залежно від регіону. Оце показник. Питання не в тому, скільки дітей навчається у сільській школі, а яку освіту вони отримують. У Шишацькому районі є приклади, коли дитина в 3-му класі не вміє читати. Сільські голови не хочуть закривати школи, адже там працюють сусіди чи знайомі — і їх треба забезпечувати зарплатою. А про дитину і її знання ніхто не думає. А це і є базовий показник для створення опорних шкіл. І саме опорні школи дозволять покращити якість освіти у сільській місцевості.

Тим паче, що у програмі створення опорних шкіл передбачені вимоги щодо сучасного матеріально-технічного оснащення навчальних закладів, кваліфікаційного рівня вчителів, транспортного забезпечення і навіть ремонту доріг, якими дітей з інших населених пунктів будуть підвозити у опорні школи.

Аби кожна громада, яка створюватиме опорну школу, не винаходила велосипед, Валерій Головко дав доручення Департаменту освіти та науки ОДА розробити базову модель такого закладу. Вона стане прикладом і зразком для решти. Цей приклад покажуть і батькам, аби вони на власні очі переконалися, що якісні знання може дати лише сучасна школа, а не найближча до хати, де один вчитель викладає по декілька предметів.