«Співробітництво територіальних громад у південно-західній частині Ужгородського району» - тема круглого столу, який мав місце 13 квітня у Чопі. До розмови про актуальні завдання і перспективу співробітництва Закарпатське регіональне відділення АМУ і Регіональний офіс реформ запросили представників органів місцевого самоврядування навколишніх сіл, небайдужу громадськість, інвесторів зі Словаччини. Активну участь у спілкуванні взяли регіональні консультанти та виконавчий директор Закарпатського РВ АМУ в Закарпатті Іван Ревтій, директор Регіонального Офісу реформ Іван Дем’янчук.

Ініціатор зустрічі, Чопський міський голова Валерій Самардак переконаний, без спільних зусиль вирішити проблеми, спільні для мешканців цього регіону, не вдасться: «Чому ми спостерігаємо певний острах сільських громад до об’єднання? На моє глибоке переконання – через відсутність розуміння і усвідомлення тих завдань і перспектив, які стоять перед усіма нами. Зверніть увагу – більшість наших проблем є спільними і отже підходити до їх розв’язання необхідно теж системно!».

Однією з ключових складових діалогу, який нарешті розпочався, консультант з правових питань АМУ Олег Лукша бачить в тому, що тут було представлено готовий словацький інвестиційний проект не лише вивезення, але й сортування та утилізації твердих побутових відходів. «Ми знаємо, що поблизу Чопа розташоване Соломоново, яке завдяки акцизному збору, розміщенню крупного заводу «Єврокар», справді не має проблем із наповненням бюджету. Але якщо копнути глибше, то розуміємо, що питання надання якісної освіти, медичних послуг, водопостачання і водовідведення разом з очисними спорудами зрештою, тієї ж утилізації твердих побутових відходів, потребують свого вирішення. І самим селам із цим не впоратися. Тому об’єднання – неминучий процес!», - переконаний Олег Лукша.

За ловами Олега Лукші, будь-яке об’єднання, як непростий процес, у цьому конкретному випадку чимось нагадує процес сватання. У ньому Чоп пропонує до співдії свою готовність. А вже її розглядають «заможні» та не надто «наречені»-села. І якщо ті, для кого бюджетні питання, наразі, не стоять надто нагально, відверто вагаються, то дотаційні прислухаються пильно.

Тисаашваньський сільський голова Чаба Ферко – людина у місцевому самоврядуванні не нова, проте очолив свою громаду лише восени: «Свого часу наша громада категорично противилася об’єднанню із Чопом. Людей лякає перспектива втратити землю, пережити закриття школи і садочка в результаті «оптимізації». Проте отримання усіх послуг у Чопі, а не в Ужгороді, реальна сприйметься людьми!», - каже сільський голова. З отриманою під час круглого столу інформацією, а ще й з новиною про те, що Тячівська, приміром, міська громада заключила із селами, які увійшли до об’єднання, договір про те, що жодне земельне питання не розглядатиметься без їхньої участі, Чаба Ферко повертається додому, щоб донести її до своїх односельчан…

«Інтерес до об’єднання громад зростає, попри застереження в зворотньому, - каже Олег Лукша. – І сьогоднішня зустріч, як на мене, тому свідчення. Можемо сказати: крига скресла! Оті проекти, які були сьогодні представлені, конструктивний діалог, який відбувся, дає нам усі підстави говорити, що маємо перспективу створення об’єднаних територіальних громад і в Ужгородському районі – найбільш консервативному щодо децентралізаційної реформи в області!»