Голова Зміївської громади Павло Голодніков про те, як забезпечувати оборону, опалення, освіту, медицину й житло, не втрачаючи довіри мешканців

 

Автор: Дмитро Синяк

 

Зміївська громада охоплює 60 населених пунктів і охоплює площу майже 800 кв. км. Також громада має велику промислову спадщину, значний сільськогосподарський потенціал і знаходиться поруч з мільйонним Харковом, що робить її особливо перспективною. Однак зараз їй доводиться упритул стикатися із серйозними воєнними ризиками. Як за таких умов розподіляти ресурси й зберігати при цьому довоєнну якість надання послуг, «Децентралізації» розповів Зміївський міський голова Павло Голодніков.

 

Зміївський міський голова Павло Голодніков

 

Про населення, що зросло у півтора рази

У Стратегії розвитку громади зазначено, що довоєнна кількість жителів Зміївської громади сягала майже 40 тис., однак при цьому третині з них було понад 60 років, а частка дітей та молоді до працездатного віку становила лише 11,4%. Що зараз із населенням громади? Чи реально за умов повномасштабної війни затримати у себе працездатних людей?

- Я би сказав, що до війни ми мали навіть 41 тис. населення, бо ж не всі наші мешканці реєструвалися у нас офіційно. Близько 4 тис. з них згодом виїхали за кордон або до інших громад, натомість їхнє місце зайняли переселенці, кількість яких сягнула 18,3 тис. осіб. Те, що вони вибрали саме нас, багато про що говорить. Я маю на увазі насамперед комфортність життя й рівень надання послуг. Але переїзд до нас такої кількості людей є серйозним викликом. Адже зросло не тільки навантаження на наш житловий фонд, але й також на різноманітні структури міської ради: на управління соціального захисту, управління освіти та інші. На цьому тлі я хочу подякувати Службі автомобільних доріг Харківської області та Службі відновлення інфраструктури за ремонт наших доріг. Самі би ми за нинішніх умов не справилися. Це ж стосується і амбітних проєктів з будівництва трьох амбулаторій та двох підземних шкіл. Укриття у Чемужівському ліцеї вже майже добудовано, тож діти зможуть там сісти за парти вже найближчим часом. Те ж саме я можу сказати і про Зміївський ліцей №2.Крім цього, ми розробляємо проєкти укриттів ще для Зміївського ліцею №1 та для Велетенського ліцею.

За складних умов війни головам громад часто доводиться приймати непрості управлінські рішення. Які з них були для вас найскладнішими за час повномасштабного вторгнення?

- На це питання я можу відповісти сходу, бо той час був найважчим у моєму житті. У 2022-му році надходження до бюджету громади настільки скоротилися, що нам довелося звільняти працівників. Інакше ми би потонули у боргах із заробітної плати, порушивши статтю 70 Бюджетного кодексу. Тож це був надзвичайно болісний процес. Але вже за рік, коли ми трохи оговталися, відновили штатну чисельність працівників, так само, як і надання у повному обсязі усіх послуг. Зараз, якщо говорити про кадри, маємо проблему лише з медиками.

Ви сказали, що у вас понад 18 тис. переселенців. Отже громада виросла у півтора рази!?

- Ну, ми перепис населення не проводили, тому цифри маємо лише приблизні. Але за різними непрямими показниками, такими, як, наприклад, кількість учнів у школах, ми приходимо до цифри 37 тис. Це я про місцеве населення. А якщо додати сюди 18 тис. ВПО, виде 55 тис. Приголомшлива цифра! Для порівняння: у цілому Зміївському районі, який був удвічі більшим за нашу громаду за площею, перед розпадом Союзу мешкали 88 тис. жителів. А у нас тепер 55 тис.! Через такий притік населення у громаді різко здорожчало житло. Тепер у нас складно не те що зняти будинок чи квартиру, але навіть і кімнату! Люди мало не щодня звертаються до міської ради з проханням допомогти із житлом, але його просто фізично немає. Щоб вирішити цю проблему, ми плануємо зараз кілька житлових проєктів спільно з міжнародними донорами, але швидко вони не реалізуються.

Принаймні, я знаю, що у Змієві зараз реконструюють колишню школу-інтернат на Соколівському шосе під житло для внутрішньо переміщених осіб. На якому етапі зараз цей проєкт? Скільки людей він потенційно зможе забезпечити житлом?

- Цей об’єкт почала Харківська обласна військова адміністрація. Він пройшов державну експертизу і зараз перебуває на етапі зведення укриття, з якого починається тепер мало не кожне будівництво. Другий етап – підключення комунікацій, третій – заміна трансформатора і будівництво модульної котельні. Паралельно ми шукаємо кошти міжнародних донорів, без яких цей проєкт не потягнемо. Це має бути доволі великий будинок загальною площею 4,5 тис. кв. м, на 74 квартири. Бюджет проєкту сягає 451 млн грн, але що цікаво: власне, житло забирає половину цих коштів. Іншу половину «з’їдає» укриття і все, що з ним пов’язане. От такі тепер наші реалії.

Як саме Зміївська громада працює з міжнародними донорськими організаціями?

- Ми постійно з ним  у контакті. Наприклад, і Чемужівський ліцей, і Таранівська амбулаторія будуються саме за рахунок міжнародних коштів. Хоч ці кошти і надходять до нас як державна субвенція, це саме міжнародні кошти, і згодом донори приїжджають до нас і перевіряють їхнє використання. Буквально вчора фахівці ЮНІСЕФ поставили на нашу лікарню сонячні панелі. А саму нашу лікарню взяла під крило польська місія, яка зараз робить там капітальний ремонт. За рахунок міжнародних коштів ми також купили котли для наших котелень і безліч генераторів. А один німецький фонд відремонтував два поверхи нашої поліклініки первинної медицини. Фонд Говарда Баффета GEM регулярно забезпечує наших людей продуктовими пакетами, а ще – безкоштовно замінює вікна для наших мешканці після обстрілів. Шведські партнери подарували нам мобільний ЦНАП.

 

Зміївська ТЕС після ударів по ній російськими ракетами у березні 2024 року

 

Благодійний фонд Говарда Баффета GEM регулярно забезпечує продуктовими наборами мешканців громади

 

Благодійний фонд Говарда Баффета GEM  замінює вікна у будинках, постраждалих від ракетної атаки росіян на Зміїв

 

Багоустрій прибудинкової територі багатоквартирних будинків з паркомісцями у Змієві

 

Асфальтування прибудинкової території  у Змієві у рамках покращення благоустрою мешканців

 

Будівництво підземної школи у Змієві

 

У Зміївській підземній школі

 

Зміївський міський голова Павло Голодніков та начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег_Синєгубов у підземній школі Змієва

 

Співпраця з партнерами з ЮНІСЕФ

 

«Війна навчила наших людей єдності…»

В одному інтерв'ю ще на початку повномасштабного вторгнення ви говорили, що Зміївська громада встояла багато у чому завдяки самоорганізації мешканців. Чи використовуєте ви цю особливість своїх людей? Що сьогодні громада здатна робити самостійно, без допомоги держави чи міжнародних партнерів?

- Я добре пам'ятаю це інтерв'ю. Коли ворог стояв у 22 км від нас, наші люди справді робили чудеса! Наприклад, підприємці, відгукнувшись на наше прохання, відвозили готівку до наших банківських відділень, які завдяки цьому змогли продовжувати виплачувати пенсії та соціальні допомоги. Та коли громада повністю повернулася до нормального життя, потреба у таких екстремальних кроках відпала. Та наші мешканці справді продовжили триматися одне одного, можна сказати, що війна навчила їх єдності. Час від часу вони виходять з певними ініціативами, об’єднуючись у доволі великі групи. Мене як голову громади це дуже тішить, і я завжди йду їм назустріч.

У Зміївській громаді аж 60 населених пунктів! Як ви забезпечуєте для мешканців віддалених сіл доступність до адміністративних послуг, медицини, транспорту тощо?

- Ми завжди підкреслюємо, що Зміїв для нас не є пріоритетом, і міська рада однаково сприймає всі населені пункти громади. Тож тут краще говорити не стільки про розмір громади, скільки про транспортне сполучення, яке весь час намагається переривати ворог. Наприклад, буквально кілька днів тому залізниця скасувала кілька поїздів за напрямком Мерефа – Лозова, і кілька наших сіл – Таранівка, Велетень, Бірки та інші, – що дуже залежать від залізниці, втратили транспортний зв’язок із центром громади. Щоб зекономити кошти, ми скоротили два старостинських округи, але щоб водночас через це не погіршилося надання послуг, ми залишили офіси наших працівників у колишніх сільських радах. Крім того, ми запровадили роботу виїзного ЦНАПу, який користується великим попитом. Відповідну машину, як я вам вже казав, нам надали шведські партнери. Ну, і нарешті ми ремонтуємо дороги, щоб люди не почувалися у своїх селах, як на островах. Цього року, наприклад, ремонтували дороги між Змієвом та селами Мохнач (у межах нашої громади), Артюхівка, Гайдари, Бірки тощо. Для цього відправляли субвенцію на Службу автомобільних доріг, а вона вже виконувала наші замовлення, долучивши до наших коштів кошти з обласного бюджету.

Буквально тиждень тому Зміївська міська рада збільшила планові показники бюджету на понад 5 млн грн, водночас заклавши понад 2 млн грн на автомобілі підвищеної прохідності для бойових підрозділів Збройних Сил України. За яким принципом ви визначаєте, скільки коштів можна спрямувати на підтримку наших захисників і захисниць?

- У нас доволі великий загальний бюджет, адже ми маємо 13 шкіл, які проте на 90% утримує держава. Тож ми можемо оперувати лише власними надходженнями. На цей рік ми запланували власних 292 млн грн, а щойно побачили перевиконання на 5,2 млн грн, то вирішили ці кошти переказати ЗСУ. Один підрозділ 159-ї бригади, який працює на території Харківської області, давно просив нас про допомогу. Тому ми 2,2 млн грн виділили на купівлю автомобілів для нього. Крім цього, ми перерахували різним бойовим підрозділам близько 1 млн грн на усілякі потреби. Загалом цього року ми перерахували Збройним Силам України близько 6 млн грн. Це попри наші різноманітні програми підтримки не тільки військових, але також працівників МНС, СБУ та поліції. Загалом на ці програми ми виділили цьогоріч понад 2,5 млн грн. Де «надзвичайники» візьмуть додаткове пальне, якщо ми його не дамо? Адже працюють вони часто набагато більше, ніж передбачає їхній штатний розклад.

Чи є у громаді бюджет участі? Якщо так, то що просять люди?

- У Зміївській міській раді працюють 34 депутата, які представляють інтереси своїх виборчих округів, і коли щось потрібне, люди звертаються насамперед до них. Але й ми, апарат міської ради, відкриті до всіх пропозицій. Наприклад, після того, як до нас звернулися мешканці села Безпалівка, ми організували там ремонт дахів. Згодом мешканці Гайдарів звернулися до нас із прохання відремонтувати дорогу. Ми теж не відмовили. Тобто хоча все було, можна сказати, у ручному режимі, це не завадило нам виконувати прохання людей.

 

Новий транспорт для КП «Зміїв-Сервіс»

 

Мобільний ЦНАП від шведських партнерів громади

 

Заміна теплотраси у лікарні

 

Заміна вікон у постраждалих від російських обстрілів будинках

 

Зміївські комунальники за роботою

 

Нові саджанці дерев у міському парку

 

Відремонтована амбулаторія у Змієві

 

Новий комп’ютерний томограф у Зміївській лікарні

 

Ремонт доріг у Зміївській громаді…

 

 … робили сучасним «пневматично-струменевим методом»

 

«Візитівка» партнерів

 

Під час капітального ремонту покрівлі одної з адмінбудівель Змієва

 

«Наша лікарня споживає 1 тонну дизельного пального на добу…»

У жовтні громада виділила 490 тис. грн на дизельне пальне для генераторів підприємства «Зміїв-тепло», а також передбачила кошти на погашення заборгованості за розподіл газу. Наскільки громада готова до тривалих відключень електроенергії цієї зими?

- Мабуть, я був би надто самовпевненим, якби сказав, що ми повністю готові. Тим не менше, можу сказати, що всі наші установи забезпечено генераторами. Тож від 10-ти до 14 днів ми цілком можемо зберігати автономність. Щоправда, вона коштуватиме дуже дорого. Наприклад, потужний генератор, який забезпечує електроенергією нашу лікарню, потребує 1 тонну дизельного пального на добу. І це лише один об’єкт. А є ще школи, пункти незламності, адміністративні приміщення… Мушу сказати, що ми провели величезну роботу щодо переведення понад 20-ти наших котелень з газу на систему газ\дрова. Тепер навіть якщо не буде газу, люди не залишаться без тепла.

Які можливості є у громади для створення робочих місць і підтримки малого бізнесу? Чи є у Зміївській громаді місцеві програми підтримки підприємців, які могли б одночасно забезпечувати зайнятість і збільшувати надходження до бюджету?

- Тут ми тісно співпрацюємо з нашим центром зайнятості, який, у свою чергу, має  багато різних програм. Лише один приклад: ФОПи мають право на отримання грантів на суму до 200 тис. грн державних коштів. А якщо ти створиш хоча б два нових робочі місця, то можеш претендувати на грант до 0,75 млн грн. Ми проводимо семінари щодо цього для усіх зацікавлених.

Розкажіть про ветеранську політику у вашій громаді. Що робиться для того, щоб ветерани змогли повертатися до цивільного життя? Я тут не лише про виплати чи пільги, а й про працевлаштування, психологічну реабілітацію, доступ до послуг, участь у прийнятті рішень у громаді?

- Наш ветеранський відділ досить потужний, я пишаюся ним. Причому ми його створили, щойно розпочалася повномасштабна війна, одними з перших, бо розуміли, що свого часу зіткнемося з проблемою ветеранів, які потребуватимуть повернення до нормального життя. І скажу без зайвої скромності, що Харківська обласна військова адміністрація за підсумками роботи за цей рік відзначає наш відділ як один з найкращих в області. Будь-який ветеран може звернутися до цього відділу з будь-якими проблемами, і йому допоможуть. От недавно один чоловік звертався із проблемою суглобу – цього тижня його вже прооперовано. Наші фахівці завжди працюють лише індивідуально. Когось зводять з працівниками управління соціального захисту; когось записують на прийом до психолога; когось везуть до Харкова у басейн, когось – просто на риболовлю, яку наша міська рада теж організовує для ветеранів. Зараз ми працюємо над тим, щоб спільно з Національною службою здоров’я України відкрити у нашій лікарні центр реабілітації ветеранів. Я сподіваюся, що вже наступного року цей проєкт буде реалізовано.

Що, на вашу думку, потрібно змінити у фінансових відносинах між державою та громадами, щоб місцеве самоврядування мало більше реальних можливостей діяти під час війни?

- Бажання і реалії – це, на жаль, різні речі. Мені досі шкода тих 20 млн грн «військового» ПДФО, яке у нас забрали у 2023 році. З іншого боку, слава Богу, що маємо і те, що маємо. Слава Богу, що знайшлися ті, завдяки яким ми досі можемо жити вільно – наші захисники і захисниці. Допомагати їм – наш святий обов’язок! Не знаю, що чекає на нас, але у будь-якому разі ми будемо все робити можливе, щоб підтримувати Збройні Сили. Нам непросто, у нас є руйнування від обстрілів, є загиблі та поранені, але завдяки ЗСУ ми можемо працювати і навіть, як бачите, планувати власний розвиток.

 

Передача службового автомобіля поліцейському офіцеру громади

 

Засоби реабілітації, придбані громадою для управління соціального захисту населення

 

Нові котельні на твердому паливі, встановлені у закладах освіти громади

 

Діти захисників України та обдаровані діти Зміївської громади на відпочинку у Чехії

 

Молодіжний велопробіг у Змієві

 

Дрон «Вампір», куплений за кошти Зміївської міської ради для корпусу «Хартія»

 

Військові дякують Павлові Голоднікову за допомогу і співпрацю

 

У кожному старостинському окрузі є Алея пам’яті героїв