«Українські громади дуже різні за безпековими умовами, географією, економікою та потребами людей. Тому й державна підтримка не може бути однаковою для всіх».

Так Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін пояснив рішення Уряду про визначення функціональних типів територій та пріоритетів розвитку громад для кожного з них.

За його словами, ідеться про перехід до більш системного й адресного підходу в державній регіональній політиці. Адже в умовах війни та європейської інтеграції неможливо застосовувати однакові рішення до громад, які мають принципово різні безпекові, природні, економічні та соціальні умови.

«Ще тоді стало зрозуміло, що в умовах повномасштабної агресії і водночас активної європейської інтеграції неможливо однаково керувати і конкурувати, наприклад, Херсонською міською територіальною громадою та Львівською», – зазначив Віталій Безгін.

Робота над цим рішенням тривала з 2022 року, коли функціональні типи територій закріпили в законодавстві. До неї були залучені народні депутати, центральні органи виконавчої влади, асоціації органів місцевого самоврядування, експерти та громадський сектор. Мінрегіон систематизував цю роботу, щоб перетворити функціональну типологію з теоретичного підходу на орієнтир для планування розвитку.

Що визначено для громад

У змінах до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, які Уряд схвалив 17 вересня 2026 року, сформовано перелік громад, віднесених до функціональних типів територій, і пріоритети їхнього розвитку.

Законодавство визначає чотири базові функціональні типи територій: території відновлення, території з особливими умовами для розвитку, регіональні полюси зростання та території сталого розвитку.

У межах територій з особливими умовами для розвитку виокремлено території з низьким рівнем соціально-економічного розвитку, території з природними обмеженнями для розвитку, території техногенних катастроф, території справедливої трансформації, природоохоронні та сільські території. До територій із природними обмеженнями належать гірські, заліснені та степові території.

Одна громада може бути віднесена до кількох функціональних типів. Це важливо: її потреби не зводитимуться до однієї характеристики, а в плануванні можна буде поєднувати різні інструменти підтримки.

Наприклад, для 215 громад територій відновлення пріоритетами визначено безпеку, розмінування, цивільний захист, захист критичної інфраструктури, відновлення житла й послуг, зайнятість та економічну активність.

Для 85 гірських громад - розвиток туризму, крафтового виробництва й органічного сільського господарства, подолання транспортної та цифрової ізольованості, управління природними ризиками, збереження культурної спадщини.

Для 199 степових громад - водна безпека, адаптація до зміни клімату, стале землекористування, збереження степових екосистем, розвиток мобільних і цифрових послуг.

Для 232 сільських громад - агропереробка, кооперація, фермерство, базова інфраструктура, доступність послуг, зайнятість і підтримка молоді.

Такий підхід дає змогу точніше визначати, які саме рішення потрібні території, і формувати проєкти, що відповідають її реальним викликам.

«Держава провадить певне регулювання щодо лісової галузі. Але вочевидь, коли ми кажемо про громади з типовими територіями і, з іншого боку, громади заліснені, тут мають бути різні диверсифіковані підходи. Те саме стосується, наприклад, гір», - пояснив Міністр.

Віталій Безгін навів приклад гірських територій: вони водночас мають можливості для крафтових виробництв і стикаються зі складною логістикою, зокрема для школярів. Саме тому державні рішення мають враховувати весь контекст життя громади, а не лише її адміністративні межі.

Що це означає для місцевого самоврядування

Урядове рішення формує важливу рамку для подальших рішень держави. Пріоритети функціональних типів мають враховуватися під час формування державної регіональної політики, програм розвитку та публічних інвестицій.

«Наступним кроком наших рішень буде формування окремих кошиків підтримки для кожного окремого функціонального типу. Це дозволить зменшувати розрив у розвитку. Це дозволить більш прагматично і системно працювати з європейськими програмами і фондами. Але ключове - наближувати послуги для кожного з наших громадян», - наголосив Віталій Безгін.

Для громад це означає, що варто вже зараз звірити власні стратегії розвитку, секторальні програми та проєктні портфелі зі своїм функціональним профілем.

Наприклад, степова громада може обґрунтовувати проєкт модернізації водопостачання не лише потребою ремонту мереж, а його внеском у водну безпеку та кліматичну стійкість. Для гірської громади важливим може бути поєднання транспортної доступності, розвитку локальної економіки, туризму й захисту природних ресурсів. Для території відновлення - зв’язок між безпекою, критичною інфраструктурою, житлом, зайнятістю та доступністю послуг.

Нові показники для моніторингу

Зміни до Державної стратегії регіонального розвитку передбачають також доповнення системи моніторингу двома показниками:

• індексом податкоспроможності бюджетів за надходженнями податку на доходи фізичних осіб;
• рівнем доступності об’єктів фізичного оточення.

Це має допомогти точніше оцінювати фінансову спроможність територій та доступність середовища для людей. Тобто дивитися на розвиток громад не лише через обсяг коштів чи кількість збудованих об’єктів, а й через якість життя та реальну спроможність території.

Віталій Безгін висловив сподівання, що вже у 2027 році програми підтримки Мінрегіону систематизують із прив’язкою до функціональних типів територій.

Рішення Уряду є важливим кроком до політики, у якій підтримка громад залежатиме не від універсального шаблону, а від конкретних потреб людей, безпекової ситуації, природних умов і економічного потенціалу території.

Повний текст Постанови «Про внесення змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки» на Урядовому порталі станом на час підготовки цього матеріалу ще не оприлюднені.