Реформа старшої профільної школи, використання майна закладів освіти, професійна підготовка для відновлення та правила роботи прифронтових громад - ці питання потребують подальших законодавчих рішень. Від них залежить, чи зможуть громади формувати освітню мережу як інструмент розвитку території, а не лише підтримувати її в умовах постійних обмежень.

Про це під час Форуму «Децентралізація 2026. Законодавчий порядок денний» розповіла експертка Швейцарсько-українського проєкту «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» DECIDE Яна Брусенцова.

Громади готуються до профільної середньої освіти

За словами Яни Брусенцової, проєкт DECIDE працює з територіальними громадами в усіх областях України. Більшість із них уже сформували бачення майбутньої мережі ліцеїв і закладів загальної середньої освіти та готуються до запровадження профільної середньої освіти з 1 вересня 2027 року.

Водночас у процесі цієї роботи громади стикаються з питаннями, які неможливо розв’язати лише управлінськими рішеннями на місцях.

Одне з них - обмеження щодо використання майна закладів освіти. Після оптимізації або трансформації частина таких приміщень може не використовуватися для освітніх цілей, однак чинні норми Законів «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» суттєво обмежують можливості громад розпоряджатися цим майном.

«До проєкту DECIDE дуже багато зверталося органів місцевого самоврядування з питанням, яким чином можна станом на сьогодні спробувати використовувати майно, яке не використовується в освітніх цілях. І, на жаль, підтверджуємо, що існують певні бар’єри».

На думку експертки, ці питання необхідно опрацювати, зокрема щоб громади могли розглядати можливість передання такого майна інвесторам через механізми державно-приватного партнерства.

Професійна освіта має відповідати потребам відновлення

Окремо Яна Брусенцова зупинилася на професійній освіті. Ухвалення Закону «Про професійну освіту», за її словами, дало новий старт цій сфері. Проте законодавство потребує подальшого вдосконалення.

Йдеться про можливість для областей і територіальних громад оперативно формувати регіональне замовлення разом із місцевим та релокованим бізнесом, а також запроваджувати гнучкі програми перепідготовки.

«Ми розуміємо, що зараз максимально робимо акценти на тих нових професіях, які мають з’являтися для того, щоб здійснювати в майбутньому відновлення нашої країни».

Прифронтові громади потребують окремих рішень

Особливо складним Яна Брусенцова назвала становище громад, що працюють в умовах близькості до фронту або окупації. За її словами, в Україні немає офіційного правового статусу прифронтових громад, хоча такі громади щодня стикаються з великою кількістю правових колізій, зокрема у трудових відносинах.

Керівники громад і директори закладів освіти, за її словами, мають визначати, як законно призупиняти дію трудових договорів з працівниками. Особливо часто це питання порушують громади Луганської, Донецької та частково Запорізької областей, які перебувають в окупації.

«Необхідно якнайшвидше прийняти певні зміни до законодавства, щоб можна було ці питання врегулювати і щоб не поставало потім можливих судових спорів, які будуть адресовані місцевій владі».

Потребує окремого підходу і державна фінансова підтримка. У прифронтових громадах критично зменшуються податкові надходження, руйнується інфраструктура, однак вони все одно мають утримувати заклади освіти та забезпечувати людям необхідні послуги.

«Тут потрібен окремий диференційований підхід, у тому числі до розрахунку фінансової допомоги».

На переконання експертки, поєднання реформи освіти, усунення майнових бар’єрів, гнучкіших правил для трудових відносин у громадах, що постраждали від війни, та передбачуваного фінансування може зміцнити спроможність регіонів і місцевого самоврядування.

---

Про законодавчий порядок денний децентралізації, який під час Форуму окреслили представники парламенту, Уряду та міжнародних партнерів, читайте у публікації «Розмежування повноважень, ресурси громад і правила для прифронтових територій: законодавчий порядок денний децентралізації».

Результати опитування керівників органів місцевого самоврядування щодо законодавчих пріоритетів - у матеріалі «Оплата праці, ПДФО і повноважність рад: що голови громад назвали законодавчими пріоритетами».

Більше про кадрову спроможність громад, адміністративні послуги та законодавство про адміністративний збір - у публікації «ЦНАПи починаються з людей: що громадам потрібно для якісних адміністративних послуг».

Про законодавчі рішення для збереження повноважності місцевих рад, роботи військових адміністрацій і підтримки прифронтових територій читайте в матеріалі «Як зберегти повноважність рад під час війни і врегулювати роботу прифронтових громад».

Про участь асоціацій громад у законотворчості та їхні пропозиції щодо зміцнення ресурсної бази громад - у публікації «Асоціації громад: законопроєкти мають створюватися з громадами, а ресурси - залишатися на місцях».

Про підходи до оновлення державної регіональної політики - у матеріалі «Чотири кроки до дієвої регіональної політики: підходи Анатолія Ткачука».

Про підготовку України до політики згуртованості ЄС - у публікації «Політика згуртованості ЄС: Україні потрібні не лише закони, а система управління та партнерства».

Про дані, цифрові інструменти та роль агенцій регіонального розвитку - у публікації «Дані, агенції та люди: що перетворює регіональну політику на роботу в громадах».