Представники ГО «Інститут громадянського суспільства» представили проєкт, який має на меті змінити систему державного фінансування розвитку громад. Його назва — «Європейський код доступу: аналіз сумісності реформи системи управління публічними інвестиціями з політикою регіонального розвитку та стандартами Фонду згуртованості ЄС». Експерти пояснили, чому нинішня система змушує голів громад «хитрувати», та як її зробити простою та справедливою, щоб отримати мільярди євро на відновлення.

«Україна знаходиться на фронтирі Європи... ми маємо обвал економіки, з іншого боку, ми маємо величезну потребу у ремонту, у відбудові зруйнованого. Тобто вже маємо ножиці: не вистачає внутрішніх ресурсів, а потреби різко зростають», — відкрив контекст директор з науки Інституту Анатолій Ткачук.
Вихід бачать у масштабних інвестиціях. Але основні ресурси для цього — фінансова допомога ЄС. Щоб її отримати, українські правила планування та використання бюджетних грошей (система публічного інвестування, PIM) мають бути сумісними з європейськими принципами.

Керівник проєкту Борис Білий навів життєвий приклад: голова громади хоче відремонтувати звичайні сходи до амбулаторії. Але в бюджетній програмі така проста робота не пройде конкурс. Тож він пише заявку під гучною назвою, наприклад, «забезпечення безбар'єрного доступу... в рамках стратегії сталого розвитку людського капіталу». Гроші дають, сходи ремонтують, але система працює на абсурді. «Це театр, в якому ми всі змушені грати ролі, щоб просто зробити нормальну справу», — резюмував Борис Білий.
Проєкт «Європейський код доступу» — це спроба провести «краш-тест» нашої системи PIM. Він покликаний знайти відповіді на запитання: чому система змушує «танцювати з бубном»? Чи працює вона на розвиток громади чи лише на виконання формальних вимог? Чи готові ми до отримання та ефективного використання європейських фондів?
Аналіз проводитимуть у три ключові етапи:

Експерт у сфері інвестицій Василь Федюк показав, що в Україні зараз часто все навпаки: «Якщо брати наші умови, згідно реформи публічної інвестування, найкращими умовами опинилися сильніші регіони і громади... Слабші опинилися в доволі складні ситуації». Тобто ті, хто більше потребує допомоги, її отримати не можуть через складність процедур.
Василь Федюк навів блискучий приклад з Чехії, який показує, як публічні інвестиції можуть стати каталізатором економічного дива.
У 2000 році країна запустила програму підтримки індустріальних парків. З державного та місцевих бюджетів на інфраструктуру (дороги, комунікації) вклали 200 мільйонів євро.
Результат за перші 5 років:
Це модель, до якої має прагнути Україна: публічні кошти йдуть на стратегічну інфраструктуру, що створює умови для потоку приватних інвестицій, робочих місць, податків і розвитку громади.
Що конкретно планує зробити команда проєкту?
«Ми не хочемо писати черговий звіт, який ляже на полицю», — заявив Борис Білий.
План роботи включає:
Брифінг проведено ГО «Інститут громадянського суспільства» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.
Зміст цього заходу є відповідальністю ГО «Інститут громадянського суспільства» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
26 лютого 2026
У Києві відбувся стратегічний діалог щодо Плану дій Ради Європи для України на 2027–2030 роки
У Києві відбувся стратегічний діалог щодо Плану...
Україна разом із Радою Європи почала планувати наступний етап співпраці на 2027-2030 роки: що саме потрібно країні,...
26 лютого 2026
Вакансія: Експерт(ка) з розробки місцевих планів управління відходами (МПУВ)
Вакансія: Експерт(ка) з розробки місцевих...
Шведсько-українська програма «Посилення управління побутовими відходами в Україні» (WM4U), що фінансується Sida та...
26 лютого 2026
Комітет рекомендував до першого читання...
Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку...
26 лютого 2026
Обирати серцем і розумом: як у Чернігові працює система профорієнтації
Обирати серцем і розумом: як у Чернігові працює...
Уявіть восьмикласника, який замість звичного уроку трудового навчання одягає VR-окуляри, щоб спробувати себе у...