В Україні вперше на офіційному рівні визначено поняття прифронтових територій. Кабінет Міністрів України вніс відповідні зміни до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки, закріпивши безпековий підхід до просторового та стратегічного планування розвитку регіонів.

Це рішення – відповідь на нові реалії війни, в яких громади живуть уже не перший рік. Відтепер державна регіональна політика прямо враховує різний рівень безпеки територій, а також специфіку прифронтових і тимчасово окупованих громад.

Зміни до Стратегії дозволяють оновити пріоритети регіонального розвитку до 2027 року, адаптувати інструменти відновлення та фінансування до умов воєнних загроз і узгодити українську регіональну політику з підходами Європейського Союзу у сфері політики згуртованості.

«Йдеться не лише про нову термінологію, а про можливість системного підходу до планування відновлення, фінансування та підтримки. Відсутність чіткого визначення територій ускладнювала ефективне планування заходів з відновлення. Сьогоднішнє рішення вперше офіційно закріплює поняття прифронтових територій та пріоритети державної політики для них. Це дає змогу державі розробляти окремі таргетовані програми підтримки для таких територій та інтегрувати безпековий підхід для цільового фінансування пріоритетних проєктів. До цього подібного підходу просто не існувало», - наголосив Віцепремʼєр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Фактично держава визнає: однакових умов більше немає. І не може бути «єдиного рецепта» для територій у глибокому тилу та громад за кількадесят кілометрів від фронту.

На цьому акцентує і заступник Міністра розвитку громад та територій Олексій Рябикін. За його словами, формально технічне рішення має дуже практичні наслідки: «Коли немає чіткого визначення, немає й ефективного планування. Прифронтові громади живуть у постійних ризиках і руйнуваннях, водночас несучи щоденну відповідальність за людей. Тепер ці реалії враховані у державній регіональній політиці. Це відкриває можливість для окремих підходів до відновлення, підтримки й фінансування. Не “один рецепт для всіх”, а рішення з урахуванням безпеки, потреб і вразливості конкретних територій».

Офіційне визначення прифронтових територій створює підґрунтя для розробки спеціальних програм підтримки, більш точного планування відбудови та цільового фінансування проєктів, які справді критично потрібні громадам у зоні підвищеного ризику.