Інтерв’ю з Романом Кізимою, виконавчим директором Асоціації органів місцевого самоврядування «Львівська агломерація» 

---

У жовтні Львівщина приймала візит обміну досвідом “Рівний рівному”, організований у межах Проєкту Ради Європи “Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України” у співпраці з Асоціацією «Львівська агломерація».

Представники громад із шести регіонів України ознайомилися з моделлю метрополійного врядування, практиками міжмуніципальної співпраці та спільними проєктами, що реалізуються в межах Львівської агломерації.

Про досвід Львова, специфіку роботи агломерації та перспективи розвитку таких ініціатив в Україні розповів Роман Кізима, виконавчий директор Асоціації.

– Пане Романе, які Ваші враження візиту? Як це сприятиме розвитку агломераційної співпраці в нашій країні?

– Це дуже правильний формат. Ми не просто говоримо про агломерації чи інші міжмуніципальні добровільні об’єднання — ми показуємо, як вони працюють на практиці. Для багатьох регіонів та громад це перший досвід, де вони можуть побачити, як виглядає координація спільних проєктів, як ухвалюються рішення, як громади домовляються між собою.
Для нас на Львівщині цей візит є важливим, оскільки Львівська агломерація результатами своєї діяльності засвідчила, що може бути флагманським прикладом в Україні.

– Які можливості відкрило формування Львівської агломерації?

– Це унікальний досвід. Це нові обрії у спілкуванні та взаємодії між сусідніми громадами, нові можливості з обміну досвідом та підтримки одне одного, нарешті нові можливості для представництва інтересів громад на міжнародному рівні та залучення інвестицій.
Ми вже сьогодні співпрацюємо з європейськими партнерами, реалізовуємо гранти, які раніше здавалися недосяжними.
Це не просто робота — це щось, від чого отримуєш задоволення. Бо коли бачиш, як громади починають говорити між собою не мовою конкуренції, а мовою партнерства — це і є справжній результат.

– Як формувалася Львівська агломерація?

– Ми починали практично з нуля. Спершу доводилося пояснювати, що агломерація — це не політична структура і не чергова бюрократична надбудова. Це добровільне об’єднання громад для вирішення спільних питань.
Перші розмови відбувалися дуже непросто. Але з часом, коли з’явилися конкретні ініціативи — у сфері транспорту, управління відходами, рекреації, – з’явилася й довіра. Люди почали бачити результат.
Ключовою була робота над Стратегією розвитку Львівської агломерації до 2027 року, коли 18 громад майже 2 роки в 7 робочих групах працювали над різними сферами життєдіяльності та напрацьовували можливі спільні механізми майбутньої співпраці. Саме на основі Стратегії ми створили інституцію (місцева асоціація органів місцевого самоврядування «Львівська агломерація»), яка координує роботу з різних тематичних напрямів, актуальних для громад регіону: наприклад з питань мобільності, просторового планування, управління відходами й інших.Сьогодні Львівська агломерація — це реальна платформа співпраці, а не просто декларація.

– Одним із ключових напрямів Ви називали управління відходами. Чому саме він?
– Тому що для малих громад це одна з найскладніших тем. Управління відходами — не просто збиткове, воно складне організаційно й адміністративно.
Наприклад, вивіз пластику малими обсягами — економічно невигідний. Тому потрібен спільний підхід, міжмуніципальні проєкти. За підтримки Ради Європи ми зараз розробляємо комплексний план управління відходами Львівської агломерації.
Громади готові делегувати частину повноважень Львову, але для цього потрібно створити чітку модель співпраці. Це саме те, що ми зараз напрацьовуємо.

– Які ще спільні ініціативи сьогодні реалізує Львівська агломерація?
– Один із важливих напрямів — мобільність. Ми працюємо над інтегрованим планом транспортного сполучення для всієї агломерації. Також є кілька екологічних і туристичних проєктів. Наприклад, проєкт “Sponge City” із відновлення торфовищ у громадах, що оточують Львів. Це допомагає не лише екологічно, а й економічно — формує нові можливості для розвитку територій.
Крім того, агломерація працює над спільними грантовими заявками. І можу сказати, ми вже розпочали ефективно вигравати й реалізовувати міжнародні проєкти.

– Яку роль у розвитку агломерації відіграє Рада Європи?
– Без підтримки Ради Європи ми б не мали того, що маємо зараз. Центр експертизи багаторівневого врядування Ради Європи від самого початку допомагає нам створювати агломерацію з урахуванням кращих європейських стандартів та практик.
Ми співпрацювали при створенні Агломерації. Тепер нам допомагають з навчанням, експертизою, стратегічним плануванням. Спільно ми вже провели декілька соціологічних досліджень, розробили Стратегію розвитку Львівської агломерації до 2027 року, про  яку я згадував раніше.. І зараз ми фактично є пілотною моделлю метрополійного врядування для України.

– Чому, на Вашу думку, розвиток агломерацій важливий не лише для регіонів, а й для країни в цілому?
– Це питання державного масштабу. У нас уже відбувається депопуляція, люди переїжджають у великі міста. Половина населення України живе у семи-восьми метрополіях і навколо них.
Це потрібно не просто визнати як факт, а перетворити на інструмент розвитку.
Держава має формувати політику, яка підсилює сильні території, в тому числі створення агломерацій, інших функціональних територій, щоб слабші території могли отримувати підтримку від сильніших.
Вважаємо, що саме метрополії, міські агломерації мають стати в Україні тими точками зростання, які дозволять ефективно розвиватися як окремим громадам, так і країні загалом.

– Якими Ви бачите наступні кроки для Львівської агломерації?
– Нам потрібно продовжувати зміцнювати команду, розвивати проєктну діяльність, залучати додаткові ресурси. І водночас — ділитися досвідом із іншими регіонами.
Я переконаний: коли громади будуть чітко бачити, як це працює на практиці, вони теж забажають створювати свої агломерації. Це природний процес. Бо в цьому немає політики — є лише прагнення розвиватися разом.
 

Матеріал створено проєктом Ради Європи «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України», що реалізується в межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» (2023–2026) Центром експертизи багаторівневого врядування при Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи.